5 вагомих причин добряче поплакати

Врачебные ошибки

1.Важливий сигнал

Плач є ознакою того, що вам потрібно звернути увагу на своє тіло або ж свій психічний стан. Наприклад, нездолане бажання поплакати може сигналізувати про якісь гормональні зміни, нерозпізнану емоцію, надмірну перевтому, яку ми намагаємося ігнорувати або подолати вольовим зусиллям. Якщо ви дозволите собі поплакати, то просто прочитаєте сигнал організму, зможете краще зрозуміти, що відбувається, прийняти це та попрацювати над змінами на краще.

Цікаво, що нездатність плакати сама по собі може бути серйозною проблемою. Блокування цього механізму або заціпеніння може вказувати на те, що людина не має контакту із власними емоціями або, ймовірно, страждає на клінічну депресію чи інший психічний розлад.

Взагалі саме плач робить людину людиною, адже вчені ще не знайшли жодної тварини, здатної лити сльози під час емоційних реакцій. У тварин сльози на кшталт шмарклів виконують лише захисну функцію, очищуючи очі від пилу і бруду.

2. Покращення самопочуття

Плач може покращити самопочуття в короткостроковій перспективі, адже він активує парасимпатичну нервову систему, яка є своєрідним внутрішнім регулятором енергетичних ресурсів організму. Вона налагоджує автоматичні функції, які не піддаються контролю за власним бажанням, — зір, роботу серця, бронхів, шлунка, кровоносних судин, сечового міхура тощо.

Парасимпатичну нервову систему фізіологи часто називають системою «відпочинок і перетравлення», оскільки вона призначена для розслаблення людини після того, як мине надзвичайна ситуація. Отже, як тільки плач активує її, збудження почне вгамовуватися і людина почуватиметься спокійнішою. Цей ефект можна помітити, як то кажуть, неозброєним оком. Незадовго до того, як людина починає плакати, її дихання і серцебиття частішають, навколоочні та надбрівні м’язи мимовільно скорочуються, а м’язи шийно-плечового відділу напружуються. Проте вже за декілька хвилин плачу вони повертаються до норми, і людина починає заспокоюватися.

3. Зменшення рівня стресу

Разом з активацією парасимпатичної нервової системи плач зумовлює інші фізіологічні реакції, які можуть покращити самопочуття. Коли людина перебуває під тиском стресових обставин, посилено виділяється гормон кортизол. Якщо рівень цього гормону залишатиметься високим, з часом він може завдати фізичної шкоди. Зокрема, кортизол сприяє набору ваги та ожирінню. На відміну від стресів сьогодення, які зазвичай пов’язані із фінансами, кар’єрою, проблемами у стосунках, тривожністю, в еволюційній перспективі головний тривалий стрес був пов’язаний із нестачею їжі. Отже, при високому рівні кортизолу тіло міняє обмін речовин, щоб накопичувати, а не спалювати запаси, що і призводить до набору маси тіла.

Проте плач може запобігти такому розвитку подій. Сльози знижують рівень кортизолу і примушують організм виробляти інші гормони, зокрема окситоцин та ендорфіни. Вони можуть діяти як заспокійливі та навіть знеболювальні засоби. Недарма у дітей до певного віку плач є рефлекторною реакцією на біль. Проте у міру дорослішання цей рефлекс слабшає, а потім взагалі зникає.

4. Зміцнення соціальних зв’язків

Еволюційна теорія припускає, що плач – це важливий соціальний сигнал, який сповіщає людей довкола про ваші страждання та дає їм зрозуміти, що вам потрібна допомога та підтримка. Здатність розуміти почуття інших і водночас ділитися власними почуттями, яка зветься емпатію, зростає з віком. Ось чому старі чоловіки, на відміну від парубків, не вважають, що плакати соромно.

Плач не тільки заохочує людей до підтримки, а й може сприяти близькості та зміцнює соціальні зв’язки.  Жінкам, які плачуть частіше, ніж чоловіки, це допомагає створювати «почуття безпеки» в групі.

До того ж не варто забувати, що плач може бути виявленням як негативних, так і позитивних емоцій. Навіть у тих культурах, де він вважається неприпустимим для чоловіків, бо робить їх схожим на жінок чи малих дітей, тобто непридатними для виконання винятково чоловічих функцій, вітається плач, спричинений духовним просвітленням, покаянням, щирою радістю чи скорботою.

5. Збереження здоров’я очей

Окрім багатьох соціальних та емоційних переваг пролиття сліз також допомагає зберегти ваші очі здоровими. Щоб виконувати свою головну функцію, тобто захищати очне яблуко, рогівка, або передня поверхня ока, має залишатися чистою та вологою. Сльози допомагають виконати обидва завдання. До того ж вони містять ферменти та антитіла, які допомагають боротися з інфекціями.

Люди, котрі майже ніколи не плачуть, за свідченнями офтальмологів, частіше мають проблеми з очима, а зниження синтезу сльозної рідини із віком зазвичай таїть у собі ризик надмірної сухості та подразнення очей. У жінок ці проблеми стають очевидними раніше, ніж у чоловіків, адже менопауза впливає на гормони, пов’язані зі здатністю виробляти сльозну рідину. Саме тому представницям прекрасної статі з віком особливо корисно час від часу поплакати.

Що таке крокодилові сльози?

Синдром крокодилових сліз, або ж синдром Богорада, – це медичний стан, пов’язаний із збудженням сльозних залоз під час їди через неправильне лікування нейропатії лицьового нерва. Його назва започаткована від хибного уявлення про те, що крокодили плачуть, коли поїдають свою здобич. Цей міф також став основою переносного значення вислову «крокодилові сльози», під яким мають на увазі удавані, нещирі емоції. Насправді ж зоологи стверджують, що крокодили не плачуть під час їди. Просто у них виділяється піт із залоз, розміщених біля очей.

Прокрутить вверх