Єдиний офіційно зареєстрований в Саудівській Аравії лікар з України розповів, як отримати роботу у КСА

2

– Розкажіть, будь ласка, наскільки складно працювати лікарем за кордоном? І чи важко знайти роботу за фахом?

– Роботу знайти зовсім не важко, важко утриматися на цій роботі і довести, що саме ти той спеціаліст, який потрібен закладу, щоб з тобою подовжували контракт. 

Що  потрібно? По-перше: лікар повинен відпрацювати у своїй рідній країні 5 років за вибраним фахом. Підтвердження документів проводять спеціальні організації, такі як DATA FLOW. Мої особисті документи два рази пройшли цю процедуру. Якщо документи справжні, то Медична рада країни призначає вам іспит за вашим фахом: мова англійська або арабська, термін підготовки 1-3 місяці, дві спроби. Якщо іспит не складено, то людина залишає країну. 

Якщо іспит складено успішно, вам призначають час на вивчення ваших практичних навичок. У мене було шість місяців. Це було як щоденний іспит з практичних навичок. Після цього весь професорський склад виставляє свою оцінку і направляє лист до МОЗ. 

Я була щаслива, коли МОЗ запропонував мені роботу у державній лікарні. Це дуже велика шана і честь для лікаря. 

 

– Чому?  

– Тому що у Королівстві Саудівська Аравія робота у державній лікарні – це честь і повага до лікаря, якому  держава довіряє здоров’я та життя своїх громадян. Державна лікарня – це найвищий рівень технічного оснащення, найвищий рівень лікарів, і зовсім не важливо, де вона знаходиться – в столиці, в селі, на кордоні. 

– А багато у вас було колег з пострадянського простору?  

– Я скажу так, що протягом 16 років не було жодного лікаря з пострадянського простору офіційно зареєстрованого, з ліцензією у цій країні. Офіційно зареєстрованих у посольстві  в Ер-Ріяді українців теж було дуже мало, близько 80. Може, зараз вже більше, я не маю такої інформації. Були дівчата з України, але вони не працювали за фахом. 

– І я буду права, якщо скажу, що ви були єдиним офіційно зареєстрованим в КСА лікарем з України? 

– Це дійсно так. Коли я склала іспит та отримала ліцензію, багато хто хотів подивитися на людину з України. Коли я вперше прийшла на роботу і у мене спитали, звідки я, відповіла, що з України. Вони зразу: «Це Шевченко – Динамо та ракети?». Я тоді відчула справжню гордість за нашу країну. 

Прокрутить вверх