Співачка Jerry Heil, що тріумфально підкорила український музичний олімп піснею «Охрана, отмєна», розповіла нам, чим мріє завоювати європейського глядача, що радить мамі, яка теж знедавна стала викладати свої співочі відео в Інтернет, і чому раніше в неї з батьком не було таких гарних стосунків, як зараз
«Кажуть, що «Євробачення» ще нікому не допомогло стати популярнішим
– Остання новина: ти стала півфіналісткою Національного відбору на участь в «Євробаченні». Якою піснею хочеш підкорити Нідерланди, де конкурс пройде під слоганом «Відкривайся»?
Передусім, треба сказати, що це не перша моя спроба потрапити на «Євробачення». Але минулого року мене навіть не взяли на кастинг пісенного конкурсу. Тому, мабуть, це те питання, яке внутрішньо нині хотіла б закрити. Але стільки вже думок вислухала з приводу свого рішення! Наприклад, кажуть, що конкурс ще нікому не допоміг стати популярнішим, швидше, навпаки. В разі, якщо не пройду, це може знизити лояльність аудиторії до мене. Побажання кардинально різні – від «звичайно, ти зможеш!» і «обов’язково спробуй» до «ти вище цього безглуздого шоу». Моя пісня називається «Vegan». Це про мій стиль життя і про те, що наша країна готова до змін, готова бути толерантною у всіх аспектах, зокрема і у виборі харчування. Композиція написана англійською мовою. Проте у тексті міститься гра слів, яку українські слухачі можуть не зрозуміти. Трошки переживаю з цього приводу.
– З середини минулого року в тебе було чимало концертів. Хвилюєшся перед виходом на сцену?
У мене ще не настільки великий досвід, щоб не хвилюватися. Я відчуваю, наскільки це велика відповідальність перед моїми прихильниками. Знаю, що багато зірок перед виходом на сцену, аби зменшити хвилювання, використовують різні ритуали, в тому числі релігійні – хрестяться, читають молитви. Я людина не релігійна, але віруюча. Хрещуся перед їдою. Але перед виходом на сцену нічого не гепаю, не стукаю, не натираю. Просто виходжу і викладаюся повністю.
– На який час наперед визначений твій робочий графік? Подобається шалене життя чи жалкуєш за тим, що вже не так багато часу, щоб побути на самоті?
На півроку точно розписаний графік. Я зараз не можу взяти навіть маленьку відпустку, все дуже щільно заплановано. Але не жалкую, бо люблю бути активною, адже рух – це життя. Дійсно, інколи хочеться перепочити, занурившись у свої думки, поглянути на своє життя збоку, зрозуміти, у якому напрямку рухатись далі. Але це лише на деякий час. У мене ніколи, приміром, не виникало бажання вести закритий блог лише для своїх. Я людина, яка любить спілкуватися, просто потім потрібно трошки часу на відновлення.
– Ти кажеш: «Інтернет – це моє друге життя». Люди, що добре тебе знають, зауважують, що навіть найпростіше тло довкілля ти вмить можеш перетворити на круту локацію. Цьому можна навчитися?
Існує безліч методів, різних інструментів, як навчитися робити класний контент. Але, при цьому головне пам’ятати, що ти завжди повинна залишатися максимально природною у кадрі. Якщо штучно намагатимешся сподобатись, люди навіть через екран одразу все збагнуть. І просто пройдуть повз.
«Будь собою. Інші ролі вже зайняті»
– У тебе є своя формула успіху?
У мене є дві фрази, які я постійно собі нагадую по життю, навіть три. По-перше, я собі завжди говорю, що правда – то не соромно. Якщо хтось щось про тебе дізнався, нехай навіть якісь неприємні речі, і якщо це правда, то це не соромно, бо так і є. Наступне – завжди залишатися собою. Пам’ятаєте, як у Оскара Уайльда? «Будь собою. Інші ролі вже зайняті». І третє. Це те, що допомагає мені завжди рости. З якогось часу я почала звертати увагу на те, що в певних ситуаціях, коли не знала, як діяти, розмірковувала: а як би поводився хтось, хто для мене є авторитетом? І в якийсь момент поставила собі запитання: а чому не думаю, як би себе повела ідеальна я? У мене відтоді з’явився в Інстаграм хештег #ідеальнаяна. Це реально діє – ти не створюєш кумирів із когось, а показуєш, на що спроможна ти сама або сам. Ще не варто судити й інших по собі. У американських індіанців є прислів’я: «Перш ніж засуджувати когось, візьми його мокасини і пройди весь його шлях, спробуй всі його сльози, відчуй весь його біль. Спіткнись через кожен камінь, який був під його ногами. І тільки після цього говори, що ти знаєш, як правильно жити».
Я би радила взагалі нікому не створювати собі кумирів. Тому що краще себе уявляти ідеальним і тягнутися до цього образу, аніж бути на когось схожим. Тож у мене немає кумирів, але є ті, ким я захоплююсь. Думаю, що люди це в мені відчувають: якийсь такий справжній стержень. Я не прикидаюсь кимось, не нав’язую себе, не видумую нічого про себе, відверто розповідаю – навіть те, що не дуже приємно згадувати. Приміром, про булінг у школі. Я одягаю те, що хочу. Кажу в піснях те, що на думці, не добираю суперкрасивих слів, а пишу про життя, близьке кожному.
– Навіть у дуже талановитих і фартових людей буває так, що на початку їхнього творчого шляху визнання не приходить. Як це пережити?
Якщо хочеш чогось досягти – дій! Коли починала вести блог, він виявився не надто цікавим. Але я працювала далі. Взагалі у мене є правило – потрібно шукати, пробувати, не зупинятися, і у всьому цьому вирі ти зрозумієш, чим варто займатися саме тобі. Просто робіть те, що подобається, і рано чи пізно двері до успіху відкриються. Такий закон життя: чим більше працюєш, тим більше шансів досягти успіху. А кожна невдача робить нас тільки сильніше. Хоча хочеш-не хочеш – все одно зачіпають негаразди. І от коли дуже боляче, я використовую такі «ліки»: уявляю, що загорнута в довжелезний плащ, і всі невдачі, неприємні слова чи образи не проходять скрізь цю «захисну оболонку». В мене імунітет на це!
«Через вимушені розлуки я стала ближчою з родиною»
– Я часто буваєш дома у батьків? Як зустрічають?
Приїжджаю до батьків не так часто, як хотілося б. І що цікаво: через вимушені розлуки я стала ближчою з родиною. Раніше у мене з батьком не було таких хороших стосунків, як нині. Тепер він почав так зворушливо проявляти свою любов! Раніше я від нього ніколи не чула, що він мене любить, ми не часто обіймалися. Можливо, тому, що в моєму дитинстві мало проводили разом часу, бо батьки завжди багато працювали. Коли ми їхали кудись на автобусі, сидячи поруч, і можна було лягти татові головою на плече – це було дуже круто. А зараз він просто розцвів. Мабуть, запишався тим, що відбувається в моєму творчому житті, і не стримується в почуттях. Або зрозумів, що всі ми не вічні, тому не треба відкладати на майбутнє те, щоб сказати все приємне, що є на душі. Ми почали багато розмовляти, більше довіряти одне одному. І мене це дуже тішить! Я цілком задоволена тим, які зміни зараз відбуваються у наших стосунках. Мама, помічаю, навіть ревнує трошки.
– Батьки слідкують за твоїми успіхами? Привозиш їм свої інтерв’ю в газетах та журналах?
Мама не пропускає жодної програми зі мною, читає усі інтерв’ю. Інколи навіть критикує, я прислухаюся, бо її поради завжди в ціль. А взагалі і батько, і мами горді за мене.
– Ваша мама також співає та викладає відео в Інтернет…
Мені завжди здавалося, що вона мріяла через мене реалізувати свою мрію – співати. Мама привела мене в музичну школу, коли мені було три роки. Сама в дитинстві вона співала на всіх святах у селі, але в неї не було можливості отримати спеціальну освіту. Мама розповідала, як до них одного разу приїхав вчитель з гри на акордеоні, щоб відібрати для себе нових учнів. Вона дуже хотіла піти на зустріч, але її не пустила бабуся. Сказала, що то не жіноча справа – грати на акордеоні. І, на мою думку, ця дитяча травма дається взнаки і досі. Тому все, чим я змогла допомогти, – це створити для мами акаунт в Інтернеті і сказати: «Ти співаєш і от сюди заливаєш відоси». І вона так тішиться! По її лінії у нас музичні родичі. Дідусь співав, прадідусь теж – дуже красиво, у нього навіть прізвисько було Соловей. Коли мене запитують, чи не думала про дует з мамою, відповідаю, що колись це обов’язково станеться.
Маю імунітет на негатив
– Зараз у кожної відомої людини – купа своїх хейтерів у коментаторах. Спілкуєтесь з ними?
У мене дуже щира спільнота, майже немає хейтерів. Сподіваюся, що так буде й надалі. Окрім того, дякуючи тому, що за день читаю неймовірну кількість коментарів, я вже маю певний імунітет на негатив. Хоча в основному більшість – позитивні відгуки, хоча бувають і не дуже приємні. Але, по-перше, я така людина, яка недовго ображається. По-друге, будь-які коментарі, що не мають у собі конструктиву, краще пропускати повз, ставитися до них з гумором.
Довідка «Містера Блістера»
- Народилася в 1995 році в місті Василькові Київської області. Справжнє ім’я – Яна Шемаєва.
- У три роки розпочала навчання в музичній школі. Тут майбутня співачка провчилася до 15 років, а потім продовжила освіту в Київському інституті музики ім. Р.М. Глієра.
- У 16 років виклала своє перше відео на YouТube – кавер на пісню Somewhere Only We Know гурту Keane. Першу хвилю популярності приніс кавер на пісні групи «Океан Ельзи». Переспівала увесь їхній альбом «Без меж» за вісім хвилин.
- У жовтні 2019 року співачка представила перший великий сольний концерт.
- Навесні 2019 року в Instagram Jerry Heil Яна опублікувала пісню «Охрана, отмєна», що набула нечуваної популярності – була переспівана сотні разів, зокрема Настею Каменських і Вірою Брежнєвою.
- У грудні 2019-го пісня потрапила в топ-10 музичних відео в Україні за версією YouTube Rewind 2019.
