У щорічному звіті Центру Разумкова «Україна 2020-2021: невизначені очікування, несподівані виклики» є інформація про те, що з початку минулого року з України виїхало понад 66 тис. лікарів і медичних працівників. Але лікарі з нашої країни їдуть вже багато років і 2020 рік не став винятком, хіба що пандемія COVID-19 додала драматизму ситуації.
— Розкажіть, будь ласка, наскільки складно працювати лікарем за кордоном? Як ви збирали документи? Як ви зважилися? Як це взагалі відбувається?
— Розумієте, робота лікаря, якщо її виконувати відповідально всюди важка, і тут в Україні. Але закордонна практика вимагає більше відповідальності, ніж в Україні.
По-перше: лікар постійно має навчатися, щоб кожні 3 роки він мав оновлену ліцензію на медичну практику, що дасть змогу продовжити контракт або зробити новий. Для цього Професійна рада країни на чолі з усіма університетами країни організує профільні конференції або тренінги, які займають 2-3 дні. На такі конференції запрошують лекторів зі своїх університетів, а також запрошують закордонних: Америка, Німеччина, Англія, Австралія та інші. І такі конференції мають бути на протязі трьох років постійно.
По-друге: кожні два роки я мала скласти екзамен з первинної реанімації дорослого(дві частини теоретична і практична). По-третє: кожні три роки екзамен з реанімації новонародженого. Четверте: кожні три роки екзамен з акушерсько-гінекологічної реанімації. По результату видається сертифікат, який надає право працювати у пологовому залі.
Також кожний лікар повинен мати страховку від медичних помилок. Це дуже важливе питання, тому ,якщо лікар зробив помилку і компанія заплатила за нього, він підпадає до чорного листа і жодна страхова компанія не зробить страховку, а відтак ніяка лікарня не заключить контракт, тому що це одна із головних вимог міністерства охорони здоров’я .
— А багато у вас було колег з пострадянського простору?
— Я скажу так, що на протязі 16 років не було жодного лікаря з пострадянського простору офіційно зареєстрованого з ліцензією у цій країні. Офіційно зареєстрованих у посольстві в Ер – Ріяді українців теж було дуже мало, близько 80. Може зараз збільшилося, я не маю такої інформації. Були дівчата з України, але вони не працювали за фахом.
— І я буду права, якщо скажу, що ви були єдиним офіційно зареєстрованим в КСА лікарем?
— Це дійсно так. Коли я склала іспит та отримала ліцензію, багато хто хотів подивитися на людину з України. Коли я вперше прийшла на роботу і у мене спитали : «звідки я?», я сказала, що з України. Вони зразу: «Це Шевченко – Дінамо та ракети?». Я тоді відчула справжню гордість за нашу країну.
— Суто жіноче питання: що повинен носити лікар в лікарні Саудівської Аравії? Це ж мусульманська країна з жорсткими обмеженнями…
— Я була державним службовцем. А для державних службовців є свій дрес-код: чорна хустка та абая, але оскільки я лікар, то одягала довгий білий халат та чорну хустку.
Читайте також: Лікар розповів що необхідно, щоб працювати у лікарні у Саудівській Аравії
