Початок реформ запланований вже на 2023 рік. За словами нової директорки НІР, є продумані кроки, які у першу чергу будуть зроблені.
— Першим і основним кроком (до речі, це спонукало міністра зробити мені цю пропозицію) стануть організаційні питання, які не дуже стосуються суто онкології. Це перехід на іншу форму фінансування закладу. Сьогодні НІР – державне підприємство, підпорядковане МОЗ.
З 2023 року ми станемо некомерційним комунальним підприємством і фінансування вже буде закладено, як і у всіх закладів охорони здоров’я первинки і вторинки. Ми будемо отримувати кошти за надану послугу від НСЗУ. І це теж складний шлях, і його необхідно пройти.
Цей перехід розпочався до мого призначення, і лікарі поінформовані заздалегідь. З серпня встановлено МІС і вони пройшли навчання роботі в цій медичній інформаційній системі. Ми вже ведемо всі записи про надання послуг у цій системі для того, щоб НСЗУ могла розрахувати попередньо обсяги фінансування, які з 1 січня ми плануємо починати отримувати.
За словами Олени Єфименко, перехід повністю відбудеться після 20 січня 2023 року.
— Основне, що нам необхідно буде зробити, – це опрацювати з НСЗУ максимальну кількість пакетів надання послуг, які ми будемо надавати і отримувати за них кошти, — коментує директорка.
Наступним завданням є закриття самого НІР.
— Нам буде необхідно розібратися з дебіторськими та кредиторськими зобов’язаннями попередньої форми роботи закладу. І це також важка робота – розв’язати ці питання і не відтягувати роботу ліквідаційної комісії, яка має передати майно і обов’язки новій установі. Це і є найближчі плани на цей період, — говорить Олена Єфименко.
Окрім того, лікарня має стати більш людяною та зручною для пацієнта.
— Ми зробимо зручним механізм потрапляння до спеціаліста, скорочення часу на діагностичні процедури, на госпіталізацію. Незадоволення пацієнтів – це одна з важких сторін нашої роботи, і я хочу його мінімізувати, — розповідає директорка.
За словами директорки НІР, кожного дня поліклінічне відділення приймає близько 200 людей. І ці 200 пацієнтів отримують направлення на діагностичні дослідження, лабораторні дослідження, мають стати на прийом до лікарів супутніх спеціальностей.
— Ми маємо максимально спростити ці процеси для пацієнта. Людина має розуміти, що і коли вона робить далі. Я поспілкувалася з пацієнтами. Вони хочуть сьогодні приїхати, пройти обстеження і лягти на операцію. Але так, на жаль, не буває. Люди іногородні, їм необхідно вирішити організаційні питання: де будуть жити на час обстежень, де розмістяться ті, хто їх супроводжує, і ще безліч питань. Але мене запросили у НІР саме як організатора в сфері охорони здоров’я з великим досвідом, щоб впорядкувати ці основні процеси функціонування закладу. Переступивши поріг інституту, пацієнт має зрозуміти план своїх дій: коли він може потрапити на госпіталізацію, чим держава його забезпечить, що потрібно зробити до початку фази активного лікування, бо це тривалий процес і є певні організаційні моменти кожної людини, які краще завершити до початку лікування, — розповіла Олена Єфименко.
Повний текст інтерв’ю доступний за посиланням
