Групи ризику
За даними ВООЗ, поширеність менінгіту, спричиненого Haemophilus influenzae типу b (HiB, або ХІБ), до введення вакцинації становила 15–60 на 100 тис. дітей віком до п’яти років, а в окремих країнах цей показник був ще вищим. Летальність при гемофілюсному менінгіті серед нещеплених дітей сягає 5-18%. Тяжкі неврологічні ураження зберігаються майже у кожного десятого малюка, який перехворів на цю інфекцію, майже у кожної п’ятої дитини після хвороби розвивається глухота. Велике значення HiB у розвитку важких пневмоній, гнійних епіглоттитів (запалення надгортанника), отитів та септичних артритів.
Щороку у світі HiB-інфекцією хворіє 3 млн. дітей, з них 700 тис. – з летальним кінцем. Найбільш схильні до недуги діти з ослабленою імунною системою, недоношені, що знаходяться на штучному вигодовуванні, часто хворіють і відвідують дитячі колективи. Особливу групу ризику складають діти із серповидноклітинною анемією та віддаленою селезінкою.
Сприйнятливість до HiB-інфекції найвища серед дітей віком до 4–5 років. Для дітей старше 5-6 років гемофілюсна інфекція менш небезпечна, тому що у них імунні клітини вже здатні розпізнати та знешкодити HiB. Тому у школярів захворювання найчастіше протікає як ГРЗ без важких ускладнень.
Портрет збудника
Гемофілюсна інфекція відноситься до гострих захворювань, що передаються повітряно-краплинним шляхом. Викликає її грамнегативна паличка Haemophilus influenzae, яка вперше була описана у 1892 році Р. Пфейфером. Розрізняють шість капсульованих типів збудника цієї інфекції. Їх позначають літерами – від a до f. У патології людини найбільше значення має Haemophilus influenzae типу b – її частку припадає майже 95% всіх випадків захворювань.
Особливості інфекції
Джерелом гемофілюсної інфекції є хвора людина чи носій бактерії. Інфікування можливе не лише повітряно-краплинним, а й контактним шляхом – через іграшки, предмети побуту, білизну. Інфекція може виникати як епідемічні спалахи у дитячих колективах. Підйом захворюваності відзначається у зимово-весняний період.
У 50-65% дітей віком від місяця до чотирьох років HiB-інфекція протікає у вигляді гнійного менінгіту. Починається захворювання гостро – з підйому температури тіла до 39-40 оС, головного болю, блювання, підвищеної чутливості до дотиків, гучних звуків, яскравого світла. У малюків до року до цих симптомів додається напруга і вибухання великого джерельця, монотонний крик. Менінгіт може супроводжуватися розвитком гнійних вогнищ у внутрішніх органах – у легенях та плеврі, суглобах, серцевій сумці, кістках.
Серйозну небезпеку для дітей представляє інший прояв HiB-інфекції – гострий епіглоттит. При цьому захворюванні, крім симптомів гострої інфекції, з’являються сильні болі в горлі та задишка. Через порушення прохідності гортані в області надгортанника настає захриплість голосу, а потім голос зникає зовсім. Якщо дитині не надати вчасно медичну допомогу, то може розвинутись утруднення дихання, що потребує реанімаційних заходів.
Менш важкий, але досить часто розвивається прояв HiB-інфекції – це целюліт, або паннікуліт (запалення підшкірної жирової клітковини). Захворювання зазвичай починається як гострий ринофарингіт. Потім області голови, шиї, щік і навколо очей з’являються хворобливі ущільнення діаметром від 1 до 10 див. Шкіра на уражених ділянках стає синюшного чи фіолетового кольору. При ізольованому целюліті температура зазвичай є субфебрильною, а ознаки інтоксикації незначні. Ця форма HiB-інфекції часто виникає одночасно з гнійним менінгітом чи гнійним артритом.
Проблеми діагностики
Для підтвердження HiB-інфекції використовують лабораторні методи: мікроскопію мазків, бактеріологічні дослідження, аналізи крові для визначення антитіл різних класів та їх титрів. Проводиться також експрес-діагностика виявлення антигену, тобто. самого збудника. На жаль, гемофілюсна паличка типу b дуже вимоглива до умов культивування, що суттєво ускладнює діагностику. Це одна з причин, через яку ми не маємо точних показників поширеності HiB-інфекції в Україні.
Допомога пацієнтам
Лікування дітей з HiB-інфекцією включає обов’язкове призначення антибактеріальних засобів. Використовують цефалоспорини другого та третього покоління, макроліди, аміноглікозиди, рифампіцин. При менінгіті та тяжкому перебігу інфекції застосовують комбінації антибактеріальних засобів та антибіотики останніх поколінь (карбапенеми). Гемофілюсна паличка відрізняється високою стійкістю до антибіотиків, тому часто курс антибактеріальної терапії зі зміною препаратів може тривати до 4-6 тижнів. За показаннями проводять симптоматичне лікування, внутрішньовенне введення препаратів для нормалізації стану крові, зменшення інтоксикації, підтримання функцій життєво важливих органів. Оскільки ризик зараження інфекцією дуже високий для дітей віком до п’яти років, у разі виникнення сімейного вогнища інфекції їм рекомендується призначити рифампіцин протягом чотирьох днів. У таких ситуаціях обов’язковим є роз’єднання хворих з новонародженими та дітьми раннього віку.
Специфічна профілактика
Для вакцинації використовують кон’юговані вакцини другого покоління. У 95–100% випадків вони забезпечують достатній рівень захисту від HiB-інфекції не менше чотирьох років. Цього терміну цілком достатньо, щоб попередити захворюваність та високу смертність дітей раннього віку від інфекції, що викликається гемофілюсною паличкою типу b. Первинну вакцинацію рекомендується проводити вакциною від того самого виробника, а ревакцинацію можна робити препаратами інших компаній. Нерідко вакцинацію проти HiB-інфекції поєднують із щепленням АКДС та проти гепатиту В.
Як правило, кон’юговані вакцини добре переносяться. Зрідка виникають ущільнення, почервоніння, болючість у місці уколу (у 5% щеплених). Температурні реакції трапляються рідко – у 1% щеплених дітей.
Є лише два протипоказання до щеплення: непереносимість анатоксину, що входить до складу вакцини, та ознаки підвищеної індивідуальної чутливості при першому введенні. Питання про медичне відведення від щеплення лікар вирішує з урахуванням єдиних рекомендацій МОЗ України. А ось необґрунтована відмова батьків від вакцинації може призвести до того, що дитина залишиться незахищеною перед агресивним збудником, і HiB-інфекція у неї протікатиме дуже важко.
