Дослідження терапевтичних ефектів використання психоделиків для лікування розладів, пов’язаних із вживанням алкоголю, показало, що лише дві дози галюциногенних грибів псилоцибіну у поєднанні з психотерапією призвели до зниження пияцтва серед учасників дослідження на 83%. Ті, хто приймав плацебо, зменшили споживання алкоголю на 51%.
До кінця восьмимісячного випробування майже половина тих, хто отримував псилоцибін, повністю припинили пити порівняно з приблизно чвертю тих, хто отримував плацебо.
Дослідження, опубліковане в середу в JAMA Psychiatry, є останнім серед нових досліджень, що вивчають переваги сполук, що змінюють свідомість, для лікування цілого ряду проблем психічного здоров’я. І хоча більшість психоделиків залишаються незаконними відповідно до федерального закону, Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів зважує потенційне терапевтичне використання таких сполук, як псилоцибін, ЛСД та МДМА (наркотик, більш відомий як «екстазі»).
Щорічно надмірне вживання алкоголю вбиває близько 140 000 людей у США. Директор Центру психоделічної медицини в Лангоні при Нью-Йоркському університеті та провідний дослідник доктор Майкл Богеншутц сказав, що результати дають надію майже 15 мільйонам американців, які борються із надмірним вживанням алкоголю.
«Це захоплюючі результати. Розлади, пов’язані з вживанням алкоголю, є серйозною проблемою громадської охорони здоров’я, і ефект від доступних методів лікування і ліків, як правило, невеликий», — цитує доктора Богеншутца видання.
Як відбувалося дослідження?
У подвійному сліпому рандомізованому дослідженні взяли участь 93 особи. Протягом 32 тижнів їх розділили на дві групи: одна отримувала псилоцибін, а інша плацебо у вигляді антигістамінних таблеток. Крім того, всі учасники були присутні на 12 сеансах терапії, які розпочалися за кілька тижнів до того, як вони отримали свої перші дози, та тривали протягом місяця після останньої дози.
Дозування псилоцибіну визначалося залежно від ваги учасника дослідження, а їх частота серцевих скорочень та артеріальний тиск контролювалися протягом восьми годин після прийому препарату.
Хоча жоден з учасників, які отримували псилоцибін, не повідомив про серйозні побічні ефекти, дослідження мала одну умову: після кожного сеансу кожен міг дізнатися, чи отримав він псилоцибін або ж прийняв плацебо.
“Очікування могли вплинути на результати, – пишуть автори, – це питання завжди є проблемою для клінічних досліджень психоделиків”.
Мері Бет Орр, одна із учасниць дослідження, яка отримувала псилоцибін, сказала, що лікування допомогло кардинально змінити її ставлення до алкоголю.
«Щодня я проводила багато часу, думаючи про те, щоб не пити, — каже 69-річна міс Орр, музейний технік на пенсії, що живе неподалік Сіетлу. «Я хотіла зупинитися, не пити більше, але не могла нічого з собою зробити і пила знову і знову, а потім страждала від моторошного похмілля».
Вчені не до кінця розуміють, як псилоцибін та інші психоделики впливають на розум, але вважається, що ці препарати сприяють нейропластичності або перебудові мозку, що дозволяє людям із психічними проблемами знаходити нові способи впоратися зі своїми хворобами та поведінкою. Доктор Богеншутц, провідний автор дослідження, сказав, що наступне випробування включатиме понад 200 учасників та перевірить ефективність разової дози псилоцибіну.
FDA схвалило дослідження, яке стане найбільшим із вивчення використання терапії, що поєднує псилоцибін, для лікування розладів, пов’язаних із вживанням алкоголю.
