Директор АПАУ Володимир Руденко: «Провізор та фармацевт потребують більшої уваги та поваги в суспільстві»

thumbnail

Понад десять років права та інтереси своїх учасників, які представляють найбільші аптечні мережі в Україні, відстоює і захищає ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)».

Сьогодні, в часи економічної нестабільності, політичних перипетій, «турборежимів», різноманітних законодавчих змін, які часто не мають під собою логічного підґрунтя, діяльність громадських організацій необхідна, як ніколи. Чим сьогодні займається АПАУ? Вирішення яких питань на часі? Кому вигідно нівелювати значимість аптек і професію фармацевта зокрема? Про це говоримо з Володимиром Руденком, директором АПАУ, професором, доктором фармнаук.

– Володимире Васильовичу, розкажіть, будь ласка, чи додалося роботи Аптечній професійній асоціації в умовах карантину?

руденко
Володимир Руденко

Роботи у нас завжди вистачає. Життя взагалі щедре на «сюрпризи», а останнім часом і поготів: законопроєкти, що стосуються царини нашої діяльності, з’являються, мов гриби після дощу. Серед них немало таких, що насправді є просто результатом чиїхось політичних амбіцій, кулуарних домовленостей. Тому, звісно ж, доводиться захищати інтереси учасників Асоціації. Карантин вніс також певні корективи в роботу аптек, а відповідно – й у нашу діяльність. Аптекарі з перших днів пандемії практично опинилися на передовій: ажіотаж, величезні черги, розгнівані пацієнти. Розкуповувалися всі медпрепарати, маски, антисептики. А потім, коли через цей ажіотаж розпочався дефіцит найнеобхіднішого, саме до аптек люди почали пред’являти претензії…

– Довелося захищати колег?

Так! АПАУ за цей час підготувала ряд відкритих звернень до представників влади, регуляторних органів, власників аптек щодо соціального захисту прав провізорів та фармацевтів. А про фармацевтів дійсно ж забули, коли ухвалювали рішення, кого тестувати безкоштовно з тих представників професій, які зараз у найбільшій зоні ризику через COVID-19.

Довелося «стукати» у двері багатьох інстанцій, поки нас почули. Зрештою, наказом від 20.05.2020 №1227 за сприяння ГС «АПАУ» було внесено зміни до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» та включено фармацевтичних працівників до переліку осіб, які підлягають обов’язковому регулярному тестуванню. Визначена періодичність обов’язкового тестування для фармацевтів, а саме 1 раз на 30 днів.

– Чому завжди саме в аптекаря, коли трапляється якась епідемія чи зміни цін на ліки, летять перші «списи» невдоволених громадян?

У нас люди звикли: щойно щось занепокоїть – йти відразу в аптеку.

Фармацевту доводиться і надавати допомогу відповідно до правил фармацевтичної опіки, і вислуховувати скарги, невдоволення не тільки з приводу роботи аптечного закладу, а й взагалі на життя. Робота першостольника – це завжди пряме спілкування з людьми, тобто велика зона ризику. Щодо зміни цін, то громадяни наші не думають та й не знають про те, що вартість ліків формує виключно виробник. Хоч наголошуємо на цьому на кожному кроці. Та й дорожчає у нас все. Просто ліки – це те, без чого більшості дійсно складно обійтися. І тому зростання цін тут завжди найпомітніше. Але провини аптекарів у тому точно не варто шукати. Хочу наголосити, що роль аптеки як закладу охорони здоров’я, роль провізора, фармацевта потребують більшої уваги та поваги в суспільстві. Це одне з питань, яке ми постійно озвучуємо в ЗМІ, підіймаємо з професійною спільнотою під час Аптечного Саміту, який Аптечна професійна асоціація України проводить щороку від часу свого заснування.

– «Аптечний саміт – 2020» вже анонсовано. Можливо, й зарано ще говорити, але що буде головним для обговорення цього разу?

Так, щойно ми завершуємо один Саміт, як відразу розпочинаємо підготовку до наступного. Цей захід потужний, інтерес до нього з роками не спадає. Питань за поточний рік назбиралося немало. Зокрема, хочеться поговорити про низку нововведень: те, що влада намагається нібито вдосконалити, не завжди на користь фармгалузі й аптекам зокрема.

– Що саме ви маєте на увазі?

От хоча б дистанційну торгівлю, яку було дозволено урядом суто на час карантину. Наразі окремі представники бізнесу, які не мають ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, але займаються їх незаконною доставкою, активно закликають владу дозволити дистанційну торгівлю і доставку ліків на постійній основі. Вони розгорнули велику піар-кампанію з метою легалізації в подальшому своєї діяльності, нівелювання в логістичному ланцюгу ролі та значення аптеки, а її фахівців – провізорів та фармацевтів – в забезпеченні населення ліками.

Хтось традиційно заявляє, що аптека-монополіст, що аптека не хоче змін… Це зовсім не так! Аптека не проти змін, у цьому питанні – так точно. Але зміни мають бути доречними, адекватними. Бо навіть до нових законопроєктів, які невдовзі мають розглядати парламентарі, у нас купа запитань. Законотворці знову ставлять аптечні заклади в жорсткі рамки відповідальності. А за що відповідатимуть ті поштові оператори, яким дозволяється займатися сьогодні доставкою лікарських засобів? Де прописано роль кур’єра? Хто відповідатиме за ліки, якщо вони нашкодять хворому? Кур’єр? Ні. Він прийшов і пішов. Кого цікавить, як він ніс чи віз ті ліки? Може, він їх взагалі замінив на інші дорогою! Все у наш час трапляється. А аптека знову буде крайньою.

Під час обговорення нових законопроєктів на одному з останніх засідань Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування перший заступник міністра охорони здоров’я Ірина Садов’як зазначила, що лікарські засоби є особливим товаром та потребують особливих умов зберігання, транспортування, відпуску з метою збереження їх якості й лікувального ефекту. Порушення цих умов при дистанційній торгівлі може зашкодити здоров’ю та становити загрозу життю пацієнтів. Крім того, як зауважила вона, у нас поширений безрецептурний відпуск рецептурних ліків. Це також порушення правил.

МОЗ передбачає, що кількість фальсифікату, якого й так вистачає на ринку, з ухваленням таких законопроєктів тільки збільшиться. Тому ми розраховуємо на здоровий глузд та відповідальність наших народних обранців.

Днями, під час онлайн-зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні, голова Міністерства охорони здоров’я Максим Степанов підкреслив, що в Україні великою є проблема фальсифікації та нелегальної торгівлі лікарськими засобами. За його словами, МОЗ спільно з Держлікслужбою розробили проєкт Закону, який має на меті, зокрема, посилення адміністративних санкцій за відпуск неякісних лікарських засобів та за недотримання умов їх зберігання. Отже і неврегульована доставка лікарських засобів може сприяти розповсюдженню таких ліків. До того ж, якщо повернутися до обговорення Комітетом законопроєкту №3615 і альтернативного документу №3615-1, то майже всі учасники засідання – народні депутати Сергій Кузьміних, Валерій Зуб, Лада Булах, Ольга Стефанишина – одностайно підтримали те, що правила дистанційної торгівлі лікарськими засобами мають бути врегульованими належним чином, має бути прописана відповідальність усіх учасників відповідно до Директиви 2001/83 Європейського Парламенту та Ради ЄС. Побачимо, як насправді буде.

– А що конкретно пропонує АПАУ?

Ми підготували з цього приводу кілька запитів, аналітичних матеріалів. Дистанційна торгівля – це ризики людському здоров’ю. Народний депутат, лікар Валерій Зуб правильно зазначив, що не можуть доставлятися ліки невідомо ким без належного транспортування просто в операційні, наприклад, онкохворим. Коли ніхто не знає, що це за ліки, хто їх виробник, і невідомо чи допоможуть вони хворому, чи навпаки – нашкодять. Тому з впровадженням дистанційної торгівлі не варто поспішати. Спочатку необхідно обов’язково передбачити відповідальність за незаконну доставку шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративну відповідальність та Кримінального кодексу України. Провести аналіз внутрішнього законодавства ЄС щодо вимог до транспортувальника та доставки ліків.

Ми також пропонуємо ухвалити вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом з метою провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами через інтернет-аптеку. Вважаємо, що треба дозволити дистанційну торгівлю та доставку ліків через інтернет-аптеку виключно тим ліцензіатам, які провадять господарську діяльність з роздрібної торгівлі ліками згідно з ліцензією. Пропонуємо виключити із законопроєкту №3615-1 кур’єрські служби з переліку суб’єктів господарювання, які можуть залучатися на договірних засадах до здійснення доставки ліків, оскільки їхня діяльність неврегульована чинним законодавством, та чітко прописати вимоги до суб’єктів господарювання (операторів поштового зв’язку), які будуть до цього залучатися, а саме: зобов’язати отримати ліцензію та дотримуватися у своїй діяльності вимог законів України «Про лікарські засоби», «Про ліцензування видів господарської діяльності», вимог Ліцензійних умов у частині здійснення доставки лікарських засобів.

Усі ці та інші побажання та зауваження були озвучені під час круглого столу, проведеного АПАУ за участі представників влади, регуляторних служб, громадських організацій та власників аптек, та надіслані на адресу профільного Комітету ВРУ. Сподіваємося, до наших зауважень та пропозицій прислухаються.

Читайте також: Факторы от которых зависит успешное развитие фармрынка

Использованы фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE

Прокрутить вверх