Масштаби проблеми
Існує багато видів деменції. Найбільш поширеною є хвороба Альцгеймера, на неї припадає 60–70% всіх випадків. Серед інших форм виділяють судинну деменцію, деменцію з тільцями Леві (аномальні включення білка, що утворюється всередині нервових клітин) та лобово-скроневу (дегенерація лобової частки мозку). Втім, між різними формами часто немає чітких меж, вони мають змішані етіологію та механізми розвитку.
Основний чинник ризику деменції – вік. Найчастіше вона розвивається у людей віком понад 65 років. Зниження когнітивних функцій може спостерігатися і в молодшому віці. Ранню деменцію, як правило, пов’язують із генними мутаціями, черепно-мозковими травмами, а також тривалою алкогольною інтоксикацією.
Якщо у 2006 році у світі налічувалося 24 млн людей з деменцією, то до 2017-го, за оцінками ВООЗ, їх стало майже 47 млн, причому приблизно 60% пацієнтів із цього числа припадає на країни з низьким та середнім рівнем доходу.
У 2015 році загальні глобальні громадські витрати на підтримку тих, хто страждає на деменцію, досягли 818 млрд доларів, що становить 1,1% всесвітнього валового внутрішнього продукту.
Через збільшення середньої тривалості життя кількість нових випадків захворювання невпинно зростає. За прогнозами, загальна кількість людей з деменцією досягне 75 млн до 2030 року і майже втричі до 2050-го. Значною мірою таке зростання відбуватиметься за рахунок небагатих країн, проте «епідемія» не омине й розвинуті держави. Так, британські експерти підрахували, що у 27% хлопчиків і 37% дівчаток, народжених у цій країні в 2015 році, колись розвинеться деменція.
Єдине, що може їх урятувати – поява ліків, що дозволяють призупинити чи хоча б уповільнити розвиток хвороби. Сьогодні ефективних методів лікування деменції чи зміни ходу її розвитку немає. Є кілька перспективних розробок, які перебувають у різних стадіях клінічних випробувань, але робота йде повільно.
Рання діагностика
Ключем до боротьби з деменцією є рання діагностика. Її виражені симптоми, наприклад порушення пам’яті та орієнтації, виявляються лише через 10-15 років з моменту початку хвороби, коли приблизно п’ята частина ключових центрів пам’яті головного мозку, як правило, вже мертва, і відновити її не можуть жодні ліки.
У цьому плані величезний інтерес представляє розробка вчених з Університету Макгілла (Канада), які створили комп’ютерний алгоритм, здатний прогнозувати розвиток хвороби Альцгеймера на два роки раніше та краще, ніж це роблять сьогодні лікарі. Зазвичай фахівці орієнтуються на амілоїд – білок, скупчення якого можна побачити під час сканування мозку. Однак сама по собі його наявність не завжди призводить до деменції, що ускладнює діагностику. Вчені з Університету Макгілла пропустили через створений ними спеціальний комп’ютерний алгоритм архівні результати сканування мозку 270 осіб, у яких було виявлено скупчення білка та помірні когнітивні порушення, але хвороба Альцгеймера ще не виявилася. У 43 з них вона розвинулася протягом найближчих двох років, і комп’ютер вдалося визначити, з ким саме це сталося, в 84% випадків.
Про деменцію, що насувається, можуть свідчити і непрямі ознаки, наприклад, зміна почуття гумору. Вчені з Університетського коледжу Лондона протягом двох років спостерігали за 48 пацієнтами з лобово-скроневою деменцією та опитували їхні родини. Більшість родичів описали приблизно однакову картину трансформації почуття гумору у своїх близьких, яким пізніше було поставлено невтішний діагноз. У середньому за 13 років до появи типових симптомів захворювання їх почали веселити ситуації, які зовсім не здавались смішними. Так, сміх могли викликати звістки про аварії та катастрофи, а також повідомлення про невдачі та нещасні випадки у житті знайомих. Майбутніх жертв деменції почали розважати фарсові та вульгарні комедії, наповнені скрізними жартами.
Визначити перші ознаки деменції можна по-іншому. Американські вчені з Північно-західного університету Фейнберзької медичної школи (США) встановили, що здатність людей розпізнавати знаменитостей пов’язана зі станом мозку. Під час експерименту добровольцям показували фотографії всесвітньо відомих людей, просили назвати їх та згадати, чим вони прославилися. Пацієнти з контрольної групи виконали завдання легко, тоді як люди з порушеннями когнітивної функції не справлялися з ним.
Вчені підрахували, що розвиток деменції на 65% зумовлений причинами, що знаходяться поза зоною нашого контролю, і на 35% пов’язаний із речами, на які ми здатні вплинути. У доповіді, представленій на конференції Асоціації Альцгеймера в Лондоні влітку 2017 року (у його підготовці брали участь 24 міжнародні експерти), були перераховані основні фактори ризику розвитку деменції, що змінюються: вікова втрата слуху, незакінчена середня освіта, паління, депресія, фізична бездіяльність, високий кров’яний тиск, ожиріння, діабет другого типу.
Дослідники також зазначили, що неправильне харчування та надмірне вживання алкоголю також відіграють велику роль у розвитку деменції, однак вони не мали достатньої кількості статистичної інформації, щоб оцінити ці фактори та включити їх у дослідження. Але навіть неповні дані переконливо свідчать, що зміна способу життя та своєчасна терапія хронічних захворювань можуть запобігти чи хоча б відстрочити кожен третій випадок деменції.
В умовах відсутності ефективних ліків вчені та лікарі розглядають альтернативні способи допомоги пацієнтам із деменцією. Насамперед, йдеться про виявлення та лікування супутніх захворювань та прийом підтримуючих препаратів, які благотворно впливають на мозковий кровообіг та регулюють деякі біохімічні процеси в головному мозку.
При деменції також важливо здійснювати корекцію поведінкових та психологічних симптомів. Для цього може використовуватися ремінісцентна терапія, під час якої люди похилого віку розмірковують про минуле, відновлюють у пам’яті події та переосмислюють їх. Це підтримує їхню розумову активність і покращує настрій. Пацієнтам, які страждають на деменцію, корисні арома- і музикотерапія, оскільки запахи і звуки викликають певні асоціації і будять спогади. Їм показана помірна фізична активність, наприклад, щоденні прогулянки на свіжому повітрі, а також виконання навчальних завдань: рішення кросвордів, арифметичних прикладів, читання та переказ текстів та ін. І хоча активна розумова праця не здатна захистити людину від нейродегенеративних патологій наприкінці життя, вона може уповільнити їх настання на 32%. На стані мозку позитивно позначається використання комп’ютерів. Літні люди, які працюють із обчислювальною технікою, рідше страждають від деменції. У тих, хто мало читає, пише, отримує та обробляє недостатньо інформації, старече недоумство розвивається швидше.
