Mister-Blister
No Result
View All Result
  • Новости
  • Фармбизнес
  • Медицина
  • Спецпроекты
  • Премиум
  • Аптечная практика

    Аптечная практика

    Зарубежный опыт

    Как работают аптеки в разных странах мира?

    Управление аптекой

    Вопросы аптечного менеджмента и маркетинга, финансовые показатели работы аптеки, управление персоналом.

    Коллектив аптеки

    Как выжить в коллективе, наладить отношения с коллегами, решить конфликты?

    На прилавках аптек

    Обзоры препаратов, товаров медицинского назначения, медицинской техники, БАДов.

    Профессиональные секреты

    Маленькие хитрости, помогающие первостольнику.

    Консультация провизора

    Самолечение и фармопека: чем поможет фармацевт?

    Искусство продаж

    Правильно продаем лекарственные средства и другие товары аптеки

    Клиент аптеки

    Как работать с разными типами покупателей?

    все статьи

  • Русский
АРХИВ
  • Новости
  • Фармбизнес
  • Медицина
  • Спецпроекты
  • Премиум
  • Аптечная практика

    Аптечная практика

    Зарубежный опыт

    Как работают аптеки в разных странах мира?

    Управление аптекой

    Вопросы аптечного менеджмента и маркетинга, финансовые показатели работы аптеки, управление персоналом.

    Коллектив аптеки

    Как выжить в коллективе, наладить отношения с коллегами, решить конфликты?

    На прилавках аптек

    Обзоры препаратов, товаров медицинского назначения, медицинской техники, БАДов.

    Профессиональные секреты

    Маленькие хитрости, помогающие первостольнику.

    Консультация провизора

    Самолечение и фармопека: чем поможет фармацевт?

    Искусство продаж

    Правильно продаем лекарственные средства и другие товары аптеки

    Клиент аптеки

    Как работать с разными типами покупателей?

    все статьи

  • Русский
No Result
View All Result
Mister-Blister
No Result
View All Result

Зимова феєрія буковинських Хранителів світу

Громовиця БЕРДНИК Громовиця БЕРДНИК
3 февраля, 2020
in Досуг
Время прочтения: 7 минут(ы)
0 0
A A
0
Главная Досуг
поделиться

Село Красноїльськ на кордоні з Румунією. 364 дні його мешканці живуть звичним життям. Але щороку рівно на одну добу, з вечора 13 по вечір 14 січня, це село перетворюється на іншу реальність, а вся чоловіча половина населення – на дивовижних істот

фото: особистий архів автора

Красна Маланка

Красна – це румунська назва села. Красноїльськом воно стало тільки в 1968 році. За однією з версій, в XIX столітті село називалося Красна Путна, бо лежало на шляху до монастирів у румунській Путні, які зараз входять до списку ЮНЕСКО завдяки своїм унікальним фресковим розписам зовнішніх стін. А Маланка – народне дійство, обряд, що в живому вигляді зберігся саме на Буковині. Це справжній культурний скарб регіону і один з останніх форпостів живої народної традиції. В різдвяний час тут майже в кожному селі влаштовують веселу переберію. Найвідоміша – у Вашківцях, але хто хоче автентичного справжнього дійства, а не туристичного кітчу, треба їхати де-інде. Тому вирушаємо саме у Красноїльськ!

Свято Красна Маланка починається тут увечері 13 січня: всю ніч гурти на своїх кутках (всього кутів сім, хоча маланкують п’ять з них: дві Путни, Cус, Дял і Тражани) ходять від дворища до дворища, не минаючи жодного, вітають господарів, бажаючи щастя-здоров’я і всіляких гараздів, а ті віддячують частуванням і грошима.

Майте на увазі, що 14 січня у цьому селі офіційний вихідний: ніхто з місцевих мешканців на роботу не йде. З цього приводу до Красноїльська не ходить громадський транспорт (sic!), село просто відрізане від цивілізації і живе своєю реальністю. Бажаючі побачити на власні очі Маланку приїздять самі – хто як може. Насправді є два способи: власним автомобілем або замовити трансфер з Чернівців. Або зробити так, як це зробили ми з колежанкою, – організували групову мандрівку Київ – Красноїльськ з зупинкою-ночівлею в Чернівцях.

Отже, ми приїжджаємо в Красноїльськ, і нас одразу захоплює вихор свята. Здалека чути звуки барабана і дивний ритмічний приспів. Ідемо на звуки – і втрапляємо на подвір’я, звідки якраз виходить маланкарська ватага.

Вибух первісного шаленства

Красна Маланка звичай витримується як по нотах: коли процесія підходить до чергового двору, першими заходять туди Діди і Баби в традиційних буковинських народних костюмах і майстерно зроблених гротескних масках (до слова, на все село є тільки один майстер, який виготовляє їх з пап’є-маше; раніше в багатьох селах Буковини маланкарі носили такі маски, але наразі ця традиція майже втрачена, лишилася тільки у Красноїльську та у Вашківцях). Ці персонажі віниками символічно вимітають з подвір’я все зло і негаразди. «Ми в цей день ганяємо злого духа», – поважно кажуть вони.

Потім заходять Царі і Цариці – їх так називають, бо голови вінчають корони, прикрашені бісером і низками намиста (за їх кількістю можна дізнатися, наскільки головний убір старий, бо щороку додається одна низка), віншують господарів, бажають щастя і достатку. Також у процесії беруть участь «жиди» – персонажі у високих циліндрах, які пропонують купити «з-під поли» різні штучки, і гротескні «лікарі», які намагаються полікувати усіх, кого можуть спіймати.

Кульмінація дійства, яка найбільше подобається журналістам і приїжджим, починається, коли у ритуал вступають «цигани» і «ведмеді». У назві персонажів – відлуння тих історичних часів, коли в Румунії жило багато циганів, котрі дресирували ведмедів для ярмарків. Однак вигляд перемазаних сажею «циган» у звіриних шкурах, зі справжніми сокирами в руках піднімає у генетичній пам’яті ще давніші часи – коли всі племена мали власного тотема, а лісові мешканці найчастіше таким тотемом вважали ведмедя (регіон називається Буковиною, бо тут росли букові ліси, в яких «вуйки» і водилися). Ведмеді починають ревти, змагатися і боротися між собою, а «цигани» упокорюють їх булавами і сокирами (і це виглядає зовсім не бутафорно!). Після цього «ведмеді» танцюють у центрі села, і всі знову підхоплюють старовинну пісню про те, як з лісу привели першого ведмедя і він став служити людям. Виглядає цей танець сили досить брутально, але вся Маланка в Красноїльську – справжній вибух первісного, архетипно-глибинного шаленства, свято маскулінності і чоловічої сили.

Попри те, що під час святкування вживається чимало алкоголю, п’яних серед учасників Маланки немає, і свою грізну зброю хлопці контролюють бездоганно. Не буває і бійок чи з’ясування стосунків.

Є цікавий факт: Красноїльськ – одне з небагатьох сіл в Україні, де зафіксована постійна позитивна демографічна статистика. І здається мені, в цьому є і заслуга Маланки, бо особлива енергія і еротичний заряд під час дійства відчувається майже фізично. Щороку з Красноїльська хтось із приїжджих дівчат їде з пораненим серцем. Бо неможливо не закохатися у цих хлопців – хоча б на короткий зимовий день.

Важко бути «ведмедем»

Черговість виступу кутків визначена багато років тому і ніколи не змінюється. А от «цигани» і «ведмеді» різні у кожному з них, і це й створює ту феєрію образів, заради якої більшість туристів і фотографів щороку з’їжджаються в Красноїльськ. У одних «ведмедів» – розкішні солом’яні крила, розмахом до 5–6 метрів, прикрашені штучними квітами та гірляндами (на згадку про дерево, до якого за плечі був прив’язаний перший ведмідь, приведений з лісу). У інших теж крила із соломи, але у вигляді сердець – всі потребують любові, навіть ведмеді! Треті «ведмеді» нагадують копиці сіна.

Роль клишоногого – справа добровільна, бо найважча. Костюм важить до 70 кілограмів, і якщо очеретяні «копиці» можна зняти, щоб перепочити, то костюми «крилатих» не знімаються, і хлопці ходять у них цілу добу. Відпочивають, час від часу лягаючи на землю або притуляючись до стіни зі сторонньою допомогою. Тож «цигани» не тільки водять своїх «ведмедів», а й піклуються про них. Ведмеді із кута Сус навіть води не вип’ють самостійно, бо їхні руки зафіксовані костюмом так, що до обличчя і не дотягнешся. Тому годують і напувають їх «цигани» або інші учасники ходи.

«Ведмедями» можуть бути тільки неодружені парубки, що зближує Красну Маланку з подібними традиціями в Європі, де в зимових карнавальних процесіях теж беруть участь волохаті звіроподібні створіння, роль яких виконують молоді неодружені чоловіки.

Гроші, зібрані маланкуванням, йдуть на оновлення і створення карнавального вбрання, яке готують ретельно і довго. Наприклад, з літа красноїльці заготовляють очерет і солому, і майстри, чиє вміння передається з покоління в покоління, створюють костюми, щоб встигнути вчасно.

Коли відтанцює останній «ведмідь» – гурти розходяться по своїх кутках, знімають «крила», змивають сажу, ховають костюми до наступного року. Як закінчується ритуал – ніхто не знає. Це їхня таємниця. І так і має бути – кожний обряд повинен мати свою таємницю.

Світ не помре, доки в ньому існуємо ми

Красноїльська Маланка – унікальне явище не тільки для Буковини, але й для Румунії, де теж у новорічно-різдвяні дні ганяють нечисть, так само як ганяють її в інших балканських країнах (болгарські кукери, наприклад). У багатьох європейських країнах це продовжують ще й напередодні Великого посту – подекуди такі карнавали збереглися із середньовіччя.

Що вражає: в цей один день на рік життя Красноїльська підпорядковане традиції, задавненість якої вже ніхто не пам’ятає. Всі у цей день згадують старовинний приспів «Mai sus», у якому йдеться про перемогу людини над ведмедем, про перемогу людського начала над тваринним. «Світ потрібний і ми потрібні світові, і тому ми ніколи не помремо, а світ не помре, доки в ньому існуємо ми», – виспівують красноїльські юнаки, які в цей день на короткий час перетворюються на хранителів світу. Хоча коли починаєш з кимось з них про це говорити, він тільки своїм солом’яним крилом поведе: «Ми просто святкуємо і отримуємо радість від святкування». Жінки в красноїльській Маланці участі не беруть, проте зараз роблять винятки для дівчаток – можливо, данина гендерній рівності, а можливо, є й якісь інші причини…

Щороку в цей день туристів у Красноїльську більшає. Але, разом з тим, Красна Маланка не намагається їм сподобатися. І це правильно, адже в першу чергу це їхня традиція, а не шоу. Священний ритуал, а не показові виступи для приїжджих. Вони дозволяють нам бути присутніми при їхньому святі, дозволяють доторкнутися до них, але водночас залишаються у своєму світі чи, вірніше сказати, міжсвітті у цей день… І це треба розуміти і поважати.

Якщо запитати, відколи в селі існує Маланка, вам скажуть: «Скільки існує село, стільки й Маланка ходить». Село засноване 1431 року, тож будемо вважати цю дату точкою відліку. Хоча насправді традиція ця значно давніша – навіть серед буковинських Маланок, які збереглися досить добре, це унікальна маніфестація сплаву найрізноманітніших древніх традицій Старої Європи, від тотемічних культів до травестійного шаманства, відгомін прадавніх чоловічих ініціацій. І дуже важливо, що це явище зберігається настільки автентично.

Щоправда, костюми дедалі більше модифікуються. Наприклад, цього року на крилах у «ведмедів» з’явилися електричні гірлянди. В темряві вони зблискували і світилися, і юнаки нагадували якихось футуристичних, незвичайних істот, дивних постмодернових янголів… Як дослідниці традицій і обрядів мені більше до душі автентика і строгість, але моя внутрішня мисткиня не може не захоплюватися цим перформансом, що зближує традиційне ритуальне дійство з сучасним візуальним мистецтвом, адже Маланка – обряд живий, і він міняється разом із світом. Як там вони співають? «Світ існує, доки в ньому існуємо ми». Світ існує, доки існує тяглість традицій, які продовжують розвиватися, втримуючи у глибині своїй суть і сенс. І річ не в тому, українська ця традиція чи ні, а в тому, що це одна з небагатьох Маланок, яка є реальною луною тих часів, коли ще не було поділу на етноси і народи.

Доречі

Якщо наступного року захочете побачити це дійство на власні очі, то майте на увазі, що готелю в Красноїльску немає. Тож розраховуйте ночувати в Чернівцях або ж встигнути повернутися на нічний потяг. Збираючись, обов’язково завчасно організуйте трансфер з Чернівців до Красноїльська, або ж приєднайтеся до нашої мандрівної групи, і тоді ви точно отримаєте гарну організацію своєї подорожі і яскраві враження на цілий рік.

Предыдущая новость

Дженнифер Энистон: тяжелые отношения с матерью, разводы и успех

Следующая новость

О рисках и пользе салонных процедур рассказала косметолог

Громовиця БЕРДНИК

Громовиця БЕРДНИК

Связанные Статьи

ребенок
Досуг

Как помочь ребенку правильно выговаривать звуки, если нет возможности обратиться к логопеду

Мистер Блистер
16 мая, 2022
Владимир Бец
Досуг

Владимир Бец: признание и забвение великого ученого

Мистер Блистер
5 мая, 2022
депрессия у ребенка
Досуг

Как распознать детскую депрессию во время войны? Советы врача

Мистер Блистер
3 мая, 2022
детская игра
Досуг

Метод Монтессори: позвольте ребенку лететь самому

Анна ЧЕРНЕНКО
16 мая, 2022
страх
Досуг

Как усмирить свои страхи: советы психолога

Лина СПИР
28 апреля, 2022
здоровое старение
Досуг

Чтобы долго жить, нужно взять на себя ответственность за свое здоровье: новое исследование

Лина СПИР
19 мая, 2022

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

11 + двадцать =

Свежие новости

  • Генерального директора Moderna Стефана Банселя посвятили в рыцари
  • Парламент принял законопроект № 7313 о запрете ввоза лекарств, произведенных в россии и Беларуси
  • Небезпека, що ховається в траві: поради лікаря, як не стати жертвою нападу іксодових кліщів
  • В США и Европе выявлена оспа обезьян: фармкомпания Bavarian Nordic подписала контракт на поставку вакцины
  • Архетипы клиентов, которые определят будущее аптек

Архивы

  • Май 2022
  • Апрель 2022
  • Март 2022
  • Февраль 2022
  • Январь 2022
  • Декабрь 2021
  • Ноябрь 2021
  • Октябрь 2021
  • Сентябрь 2021
  • Август 2021
  • Июль 2021
  • Июнь 2021
  • Май 2021
  • Апрель 2021
  • Март 2021
  • Февраль 2021
  • Январь 2021
  • Декабрь 2020
  • Ноябрь 2020
  • Октябрь 2020
  • Сентябрь 2020
  • Август 2020
  • Июль 2020
  • Июнь 2020
  • Май 2020
  • Апрель 2020
  • Март 2020
  • Февраль 2020
  • Январь 2020
  • Декабрь 2019
  • Ноябрь 2019
  • Октябрь 2019
  • Сентябрь 2019
  • Август 2019
  • Май 2019
  • Апрель 2019
  • Март 2019

Категории

  • Аптечная практика
  • Без категории
  • Досуг
  • Зарубежный опыт
  • Здоровье
  • Искусство продаж
  • Клиент аптеки
  • Коллектив аптеки
  • Консультация провизора
  • Медицина
  • На прилавках аптек
  • Новости
  • Премиум
  • Профессиональные секреты
  • Спецпроекты
  • Управление аптекой
  • Фармбизнес
  • Политика Конфиденциальности
  • Политика использования COOKIES
  • Правила обработки персональных данных

© 2021 Новости медицины и фармации - онлайн-журнал для специалистов

Поделится новостью с редакцией

No Result
View All Result
  • Медицина
  • Фармбизнес
  • Досуг
  • Премиум
  • Спецпроекты
  • Архив
  • Аптечная практика
    • Зарубежный опыт
    • Искусство продаж
    • Клиент аптеки
    • Коллектив аптеки
    • Консультация провизора
    • На прилавках аптек
    • Профессиональные секреты
    • Управление аптекой
  • Русский

© 2021 Новости медицины и фармации - онлайн-журнал для специалистов

Поделится новостью с редакцией

Welcome Back!

Login to your account below

Forgotten Password? Sign Up

Create New Account!

Fill the forms bellow to register

All fields are required. Log In

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Log In

У Вас есть новость?
Отправьте её нам на публикацию

betcup kaç oldu
-

retrobet giriş

- ngsbahis giriş -

atlantisbahis güncel giriş adresi

- youwin giriş