Багато батьків ходять зі своїми малюками в басейн із самого народження. Звісно, це не допомагає їм обдурити природу. Діти не навчаться плавати раніше, ніж будуть готові фізично. Але дитяче плавання ставить собі інше завдання. Насамперед, воно зміцнює здоров’я дитини, покращує її розвиток і вчить малюка правильно поводитися у воді.
Дайвінг-рефлекс
Новонароджені діти мають вроджений дайвінг-рефлекс, тобто. здатністю утримувати дихання, потрапляючи під воду. При пірнанні їх голосова щілина спонтанно звужується, щоб запобігти попаданню води у верхні дихальні шляхи, серцебиття сповільнюється приблизно на 20%, кров відливає від кінцівок, щоб зберегти кисень для серця та легень та уповільнити настання гіпоксії. Цей рефлекс зберігається приблизно до 3-6 місяців, а потім згасає. Саме тому заняття плаванням найкраще починати якомога раніше. Одні фахівці рекомендують приступати до них, як тільки у немовляти заросте пупкова ранка, інші – коли він почне самостійно тримати голову. У будь-якому випадку вони сходяться на тому, що починати плавати потрібно до трьох місяців, попередньо отримавши це добро від педіатра. По-перше, дайвінг-рефлекс полегшує звикання малюка до води, по-друге, дає батькам гарантію, що він не захлинеться, випадково вислизнувши з рук. Крім того, регулярні тренування допоможуть продовжити існування дайвінг-рефлексу доти, доки малюк не навчиться свідомо затримувати дихання під водою.
Користь для здоров’я
Протягом дев’яти місяців внутрішньоутробного розвитку дитина перебувала у водному середовищі, тому спочатку їй це знайоме і зрозуміле. Коли малюк потрапляє у воду, вона не викликає у нього страху, а навпаки, заспокоює та розслаблює. Саме тому плавання від народження особливо рекомендується дітям із підвищеним рівнем м’язового тонусу. Водне середовище допомагає немовляті зміцнити всі м’язи тіла, швидше сформувати рухові навички. Діти, які плавають раніше, ніж ходять, мають вищі показники фізичного розвитку та хорошу координацію рухів.
При правильному проведенні занять у воді “включаються” всі відділи легень. Активне дихання сприяє збагаченню крові та мозку киснем, що позитивно впливає на психічний та інтелектуальний розвиток дитини. Крім того, водний масаж, який малюк отримує під час плавання, сприятливо позначається на моториці кишечника, будучи профілактикою запорів та кишкових кольк.
Починати уроки найкраще у воді температурою не менше 36 °С і поступово знижувати її, доки вона не досягне 32 °С. Саме ця температура вважається найбільш корисною для імунної системи немовлят першого півріччя життя. До того ж різниця температур повітря та води забезпечує відмінне загартовування. Підраховано, що діти, які плавають від народження, хворіють утричі менше за своїх однолітків.
Триматися на воді
Якщо вітчизняна школа дитячого плавання акцентує увагу на питаннях здоров’я та профілактики захворювань, то американська ставить в основу безпеку. Це й не дивно, адже за статистикою у США утоплення є провідною причиною смерті від травм серед дітей віком до чотирьох років і другою за значимістю причиною смерті малюків загалом (після вроджених дефектів розвитку). Така страшна статистика обумовлена тим, що у багатьох приватних будинках країни є власні плавальні басейни. Граючи неподалік них, діти наражаються на небезпеку послизнутися і впасти у воду.
З точки зору безпеки головна мета уроків дитячого плавання – навчити дитину, лежачи на спині, утримувати голову на поверхні води, що дає можливість вільно дихати. Після того як діти освоюють цю навичку, їх тренують за методикою «плисти-спливти-плисти» (англ. swim, float, swim). Зі становища на спині малюк перевертається, пірнає, пропливає деяку відстань під водою, а потім знову лягає на спину, щоб віддихатися. Повторюючи цю послідовність дій, малюк може самостійно дістатися бортика басейну або іншої безпечної зони.
Автори ретроспективного дослідження 2009 року, проаналізувавши цілу низку випадків падіння дітей у віці 1–4 років у воду, припустили, що заняття дитячим плаванням знижують ризик потонути на 88%.
Крок за кроком
Сьогодні курси дитячого плавання можна знайти практично у будь-якому фітнес-клубі, де є басейн. Існують і спеціальні центри, наприклад, при дитячих поліклініках, в яких працюють досвідчені фізіотерапевти та фахівці з лікувальної фізкультури. Однак першим басейном для малюка цілком може бути й домашня ванна.
Головний принцип дитячого плавання – поступовість та регулярність. Фахівці рекомендують проводити навчання немовлят 3-4 рази на тиждень. Якщо ж заняття довелося пропустити, наприклад, через хворобу, відновлювати їх слід так, ніби ви приступаєте до них вперше. Слід пам’ятати, що набуті навички без тренування втрачаються протягом 2-3 тижнів.
Проводити заняття найкраще вранці чи вдень, коли дитина спокійна і сита. Для найменших плавців час купання становить 10 хвилин, проте з кожним місяцем життя його можна поступово збільшувати. Перед сеансом обов’язково потрібно розігріти малюка легким масажем.
На спині. Під час перших занять малюка слід повільно опускати у воду в положенні на спині, починаючи з ніжок. Однією рукою ви повинні підтримувати його під голову, а іншою – фіксувати підборіддя над рівнем води. Коли дитина звикне лежати на спинці, його можна катати по воді вперед і назад, час від часу «підпливаючи» до краю ванни, від якого він рефлекторно відштовхуватиметься ногами. У чотири-п’ять місяців немовляти можна вчити лежати на спині «зірочкою». Для цього його укладають на воду, підтримуючи руками під спину і з кожним тренуванням опускають руки нижче, поступово послаблюючи підтримку.
На животі. Немовлята, які вже вміють тримати голову, можуть плавати на животі. Спочатку голова дитини повинна лежати на руці одного з батьків, щоб вода не потрапляла до рота. Через кілька місяців, коли він освоїться і намагатиметься самостійно гребти, можна тримати малюка двома руками за боки в районі пахв. Таке положення тіла дасть маленькому плавцю можливість вільно працювати не лише ніжками, а й ручками.
Пірнання. Тренування із затримки дихання у воді потрібно починати з поливів. Для цього, утримуючи малюка в положенні лежачи на животі, потрібно зачерпнути воду долонею вільної руки і одночасно з командою «пірнай!» вилити її на чоло дитини. Завдяки дайвінг-рефлексу він рефлекторно замружиться і затримає подих. Після кожного затримання подиху малюка обов’язково потрібно похвалити.
Батьки часто бояться, що якщо вода потрапить до вух дитини, то спровокує запальний процес. Але насправді таке може статися лише з дітьми старшого віку, які нещодавно перенесли отит. Тільки в цьому випадку вода, яка потрапила у вуха, справді може спричинити рецидив захворювання.
Коли дитина навчилася затримувати дихання під час занурення під воду, лежати на спині і веслувати руками, настав час задуматися про навчання його плаванню. До того ж на цей момент малюкові вже стане тісно в домашній ванні, і він буде готовий відвідувати басейн. Однак варто врахувати, що якщо ви розпочнете такі заняття, переривати їх небажано. У дитини, яка відвідує басейн у перший рік життя, виробляється потреба в активних рухах, а замінити плавання іншим рівноцінним фізичним навантаженням, наприклад танцями або футболом, навряд чи вдасться до трирічного віку.
