Чим корисна глина?
Здавна глина успішно використовувалася як ліки у багатьох народів. Знаменитий вчений та лікар Сходу Авіценна описав способи лікування глиною при різних захворюваннях. Німецький священик і медик Себастьян Кнейп зазначав: «Цілий ряд травм та порушень не піддаються так швидко лікуванню, як при використанні глини…». У наші дні на швейцарському курорті в Давосі глиною лікують тяжкі легеневі захворювання. В Ірпінському військовому госпіталі під Києвом глинотерапію поєднують із лікуванням голодом, п’явками та продуктами бджільництва, контролюючи результати сучасними методами діагностики.
Піддається лікуванню глиною дуже багато захворювань: радикуліт, ревматизм, подагра, артрит, варикозне розширення вен, простатит, переломи, шкірні захворювання (вугри, екзема, псоріаз, опіки) тощо. Глина благотворно впливає на роботу шлунково-кишкового тракту, заспокоює біль різного походження: головний, у вухах, очах, суглобах, хребті. Хороша глина як косметичний засіб. Чим зумовлений її лікувальний ефект?
Як зовнішнє, і внутрішнє застосування глини грунтується з її антибактеріальних властивостях, здатності поглинати токсини і віддавати мінерали. В антибактеріальному ефекті легко переконатись, якщо покласти ложку глини в літр молока – навіть у спеку воно не прокисне протягом кількох днів. Як адсорбент глину широко застосовують при отруєннях – півложки розведеної у воді глини можуть вивести з організму велику кількість токсинів і патогенних мікробів. Протягом еволюції ці властивості допомагали вижити не тільки людям, а й тваринам, у тому числі папугам ара, які харчуються отруйними ягодами і не вмирають завдяки глині, що нейтралізує отрути.
Види глини
Глина буває біла (інша назва – каолін), сіра, зелена, блакитна, жовта, червона, рожева, коричнева тощо. Її колір залежить від складу. Наприклад, у білій багато алюмінію, у жовтій – натрію, у коричневій – заліза, червона багата міддю та оксидом заліза, зелена наполовину складається з кремнію. Усе це враховується щодо призначення глинотерапии. При гострих станах рекомендується червона глина, а за хронічних – блакитна. Якщо немає глини потрібного кольору, можна використовувати будь-яку – головне, щоб вона була екологічно чистою.
Склад глини залежить від місця її походження. Відоме родовище блакитної глини знаходиться у Болгарії у Родопських горах. Так званий глуховецький каолін та пулковську глину добувають на Північному Заході Росії. Марокканська глина залягає в горах, що примикають до Сахара. Вона червоно-коричневого кольору, славиться загоюючими властивостями та ефективна при опіках.
Найкраще купувати глину в аптеці.
«Глиняні» рецепти
Велика перевага глини в тому, що її можна використовувати вдома. Зовнішньо глина часто застосовується у вигляді аплікацій. Глиняний порошок розводять до консистенції мастики або еластичного тіста, формують коржик товщиною 1-1,5 см, кладуть на вологу тканину бавовняну, зверху утеплюють (наприклад, теплим вовняним шарфом). Тримають аплікацію близько двох годин, потім хворе місце промивають теплою водою. Кількість аплікацій залежить стану хворого – зазвичай 2–3 на день. Після повного одужання ще якийсь час можна продовжувати лікування, щоб зміцнити хворий орган.
Для внутрішнього застосування розчинити глиняний порошок у невеликій кількості холодної води. Доза прийому залежить від конкретного захворювання. Як і будь-який сорбент, при неправильному лікуванні глина може вивести вітаміни та інші корисні речовини. Тому важливо не перевищувати рекомендоване дозування.
При ангіні треба розчинити у склянці води 1 ч. ложку глиняного порошку та періодично полоскати розчином горло. Можна пити приготовану таким чином глиняну воду по кілька ковтків щогодини. Корисно також протягом дня смоктати шматочок глини.
При бронхіті проводиться тритижневий курс глинотерапії. У перші два тижні глиняні аплікації розміром трохи більше долоні щодня накладають на область нижче за лопати 1 раз на день на 2–2,5 години. А третього тижня глиняні примочки ставлять на груди під ключиці.
При гайморит на область гайморових пазух кладуть глиняні аплікації товщиною 1 см щодня і тримають протягом 2 годин. Курс лікування – 3 тижні. Такі процедури часто дозволяють уникнути операції, коли гній видаляється за допомогою проколу.
При ломоті у всьому тілі корисні глиняні обгортання. Хворого загортають у простирадло, змочене в глиняному розчині (3-4 ст. ложки глиняного порошку на 1 л теплої води), потім на 1,5-2 години обертають поліетиленом і укутують теплою ковдрою.
Зміцнити зуби, ясна та покращити травлення допоможе такий рецепт: час від часу потрібно класти в рот невеликий шматочок глини, дати йому розтанути, а потім проковтнути, запиваючи невеликою кількістю води.
При шлунково-кишкових захворюваннях (коліти, ентерити тощо) краще скористатися білою глиною. Починати з малих доз: 0,5 ч. ложки глини на склянку води поступово збільшивши дозу до двох чайних ложок на день. Пити дрібними ковтками до їди та перед сном. Лікування може тривати кілька місяців із перервами – через три тижні на один тиждень.
При безсонні рекомендується класти на область чола холодний компрес із глини, ретельно розмішаної в кислому молоко. Принагідно на ноги потрібно зробити компрес з оцту, розведеного теплою водою.
При чорних точках на обличчі 2-3 ложки аптечної білої глини потрібно розвести в чверті склянки 40% спирту (або горілки) і додати сік половинки лимона. Накладіть на 10-12 хвилин на проблемні ділянки, потім змийте теплою водою.
Глиняні ванни є корисними для загального оздоровлення організму. 5-6 ст. ложок глиняного порошку змішують із 1 літром теплої води. Суміш розводять у ванні, що наполовину наповнена гарячою водою (температура води 40–45°С). Регулярні глиняні ванни зміцнюють організм, захищають від інфекцій, сприяють омолодженню.
Використану глину ніколи не застосовуйте повторно.
