Компанія Quramax Medical, дистриб’ютор «Док-1 Макс» та інших препаратів індійської Marion Biotech, просить дати дозвіл на продаж 50 найменувань ліків на 28 млрд сум, які залишаються в аптеках Узбекистану після припинення їх продажу. Про це пише видання gazeta.uz
6 жовтня 2023 року на засіданні суду у справі про «Док-1 Макс» адвокат громадянина Індії, який очолював Quramax Medical, Даврон Ахмадов повідомив, що звернувся з офіційним листом до Міністерства охорони здоров’я Узбекистану з проханням дозволити продаж препаратів виробника, за винятком «Док- Макс» та «Амбронол», які, як повідомлялося, стали причиною смерті 65 дітей.
«Ми звернулися до міністерства з адвокатським запитом, повідомили, що виробник має податкову заборгованість у розмірі 10 млрд сум, при цьому ТОВ не працює, його діяльність призупинена, але борги виникли, і просили дозволити продаж інших препаратів виробника, що залишилися в аптеках. У міністерстві відповідають, що у ТОВ Quramax Medical немає сертифікату. Ми просимо допомоги у цьому питанні», – цитують адвоката ЗМІ.
Агентство з розвитку фармацевтичної галузі Узбекистану звернулося до суду із заявою, що всі ліки Marion Biotech є «неякісними, шкідливими для здоров’я та підлягають знищенню». Перша інстанція суду задовольнила цю вимогу і вирішила знищити не лише «Док-1 Макс» та «Амбронол», а й усі препарати індійських виробників. Проте фармкомпанії подали апеляційну скаргу на рішення суду.
У січні компанія Quramax Medikal втратила ліцензію на ведення фармацевтичної діяльності в Узбекистані. Суд у Ташкенті виніс рішення про виведення з обігу непридатних ліків та їх знищення.
Історія питання
Після прийому індійської Marion Biotech, включаючи «Док-1 Макс», в Узбекистані померли 65 дітей. Про це йдеться в обвинувальному висновку стосовно співробітників Quramax Medikal та Фармагентства.
СДБ Узбекистану наприкінці грудня 2022 року повідомила про порушення кримінальної справи за фактом смерті дітей та затримання посадових осіб компанії-імпортера Quramax Medical та Наукового центру стандартизації ліків Узбекистану. Тоді ж Агентство розвитку фармацевтичної галузі Узбекистану зупинило продаж усіх препаратів Marion Biotech, включаючи «Цинепар кид», «Травамакс» та «Амбронол».
За даними відомства, ліки проходили лабораторні випробування у Науковому центрі стандартизації лікарських засобів Узбекистану, на них було оформлено сертифікати відповідності. Однак, як повідомлялося раніше, у процесі досліджень було грубо порушено вимоги нормативно-правової документації, внаслідок чого неякісні препарати були допущені до реалізації.
На початку 2023 року Фармагентство Узбекистану повідомляло про виявлення у складі партії препаратів, поставлених Marion Biotech, етиленгліколю, обсяг якого був у 300 разів вищий за норму, передбачену медичними правилами. Замість нього у складі ліків мав бути пропіленгліколь (харчова добавка з бактерицидною дією).
У лютому 2023 року стало відомо, що колишній голова Фармагентства та центру експертизи та стандартизації ліків Узбекистану Сардор Карієв також ув’язнений. Правоохоронці після цього не повідомляли про статус справи.
За даними Reuters, Marion Biotech могла використовувати у своїх продуктах промисловий пропіленгліколь – токсичний матеріал, що використовується в рідких миючих засобах, антифризах, фарбах та інших засобах.
Продаж сиропу «Док-1 Макс» призупинили 22 грудня 2022 року, проте розсилку із закликом не купувати цей препарат МОЗ Узбекистану провело лише через тиждень. Бехзод Мусаєв, який тоді очолював тоді міністерство охорони здоров’я, говорив, що інформацію про смерть дітей після прийому сиропу «Док-1 Макс» приховували від МОЗ.
Індійського виробника сиропу “Док-1 Макс” позбавили ліцензії в Індії
Влада індійського штату Уттар-Прадеш анулювала ліцензію на виробництво фармацевтичної компанії Marion Biotech, чий сироп від кашлю «Док-1 Макс» став причиною смерті щонайменше 20 дітей в Узбекистані. Раніше дію ліцензії було припинено.
