Робот і людина: операція в шість рук
Ми заходимо в операційну і застаємо хірурга… зовсім не біля пацієнта, а трохи осторонь. Він щось роздивляється в 3D-окуляри і весь час перебирає пальцями. Таке враження, що захоплено грає в якусь мережеву гру.
– Насправді саме так і відбувається операція, – поспішає пояснити мені побачене Євген Антонюк, директор медичного центру «Інномед». – Лікар-хірург сидить за пультом, його пальці лежать на надчутливих сенсорах. Оперовану ділянку він бачить у тривимірній проєкції, має можливість збільшити її та оперує фактично дистанційно: на інструмент робота передаються повністю рухи пальців хірурга. А він відчуває, що маніпулює просто руками, без інструменту.
Робот Da Vinci
Установка, за якою зараз працює фахівець, називається консоллю хірурга. Це своєрідний пульт управління – він влаштований так, що операції можна здійснювати через континенти. Крім того робот-хірург Da Vinci має ще два блоки: консоль пацієнта – це безпосередньо «чотирирукий» робот, через який проводиться втручання, та інструментальна стійка з обладнанням. Загалом робот-хірург Da Vinci важить півтори тонни. Коли хірург за пультом керує діями робота, оперують вони в шість рук: чотири «руки» у робота Da Vinci, дві у фахівця. Навіщо так багато? Насправді не всі робо-руки задіяні одночасно, та й функціонал у них різний.
– Одна з рук робота – це камера, яка вводиться через надріз і транслює зображення ділянки, що оперується, – пояснює Євген Сергійович, – дві інші в режимі реального часу повторюють рухи хірурга-оператора, а четверта рука виконує функції асистента. Зазвичай під час гінекологічних втручань достатньо двох рук робота-хірурга, під час операцій на кишечнику або простаті зазвичай використовують три руки. Але бувають великі операції, коли людині і роботу асистує ще один хірург.
Здавалося б, відтоді, як у хірургії почали використовувати лапароскопію, недосяжних ділянок для інструмента не залишилося, і хірурги можуть працювати значно точніше завдяки використанню камери. Але насправді лапароскопічний інструмент в операційному полі може здійснювати не всі рухи. На відміну від нього робот-хірург Da Vinci влаштований так, що інструменти обертаються в операційному полі без обмежень, тобто на 360°. Їхня функціональність дає змогу виконувати рухи складної амплітуди в усіх напрямках, що дає змогу провести операцію більш ергономічно, не роблячи масштабних розрізів.
На кінчиках пальців
Візуалізація операційного поля на роботі Da Vinci заслуговує на окрему увагу. Спеціальна конструкція лінз показує місце втручання так, ніби хірург безпосередньо перебуває в операційному полі. Висока роздільна здатність камери забезпечує максимальну якість, а можливість багаторазового наближення дає можливість працювати на найдрібніших анатомічних структурах. Як люблять жартувати хірурги, у Da Vinci руки не тремтять, тому ризик ускладнень мінімальний.
– В Інтернеті можна зустріти публікації, що робот-хірург Da Vinci під час операції пошкодив органи, – продовжує Євген Антонюк. – Насправді це не помилка робота, а необережний рух хірурга-оператора, адже його рухи сприймає система. Так, людський фактор тут не вимкнеш. Але робот все ж мінімізує випадкові рухи хірурга. Поясню на такому прикладі: кожен хірург працює в індивідуальному ритмі, і робот пристосовується до цього. Якщо під час операції якийсь рух помилковий або змінюється темп, швидкість, то робот зупиняється.
Сфера застосування робота Da Vinci розширюється
Мати саме робота Da Vinci в медичному центрі «Інномед» хотіли ще років 10 тому. Але впритул до освоєння такого роду операцій наблизилися в травні 2018-го. Хірурги «Інномеда» Андрій Григоренко, Руслан Церковнюк і Юрій Демиденко пройшли навчання в офіційному представництві компанії-виробника в Страсбурзі та стажування в тих клініках США та Ізраїлю, де застосовується робото-асистована хірургія.
– Насправді будь-який хірург може приступити до роботи з системою, – каже директор клініки. – На установці він має виконати стільки тестових операцій, скільки знадобиться для налаштування своїх навичок і мислення на роботизовану хірургію. Паралельно в Україні навчання проводилося для молодшого медичного персоналу «Інномеда», техніків і навіть санітарок: усі мали вивчити тонкощі співпраці з робот-асистованою системою.
– Хірург на апараті Da Vinci здатен виконати всі операції: від звичайної апендектомії до масштабних втручань при патологіях черевної порожнини, – продовжує Євген Антонюк. – Але економічно доцільними є так звані операції золотого стандарту: видалення пухлин простати, злоякісних новоутворень прямої та товстої кишки, гінекологічні втручання.
Застосування Da Vinci під час лікування раку простати має дуже багато переваг порівняно зі звичайними операціями. Це зумовлено значно меншою крововтратою та травматизацією під час операції з видалення новоутворення, зменшенням кількості знеболювальних препаратів у реабілітаційному періоді та прискоренням одужання. На тлі цих успіхів на можливості роботохірургії звернули увагу онкогінекологи. Сьогодні урологія-онкоурологія, гінекологія-онкогінекологія та колоректальна хірургія лідирують у використанні Da Vinci. Залучають робота-хірурга також і до загальної хірургії, отоларингології, торакальної хірургії тощо. У Лос-Анджелесі в онкологічному центрі Йогансона розробили революційну методику хірургічного лікування раку гортані, ротової порожнини та інших злоякісних пухлин голови і шиї за допомогою Da Vinci. У багатьох випадках такі пухлини локалізуються у важкодоступних місцях. І через це, а також через близько розташовані нерви та великі кровоносні судини лікарі раніше досить часто відмовлялися від втручання. А якщо вони і проводилися, то пацієнтам з часом могли знадобитися пластичні операції для реконструкції тканин обличчя. Da Vinci ж у руках-маніпуляторах утримує спеціально виготовлені мініатюрні хірургічні інструменти та може проникати у важкодоступні місця через рот або через ніс, що унеможливлює необхідність у розрізах тканин зовні. Цей метод фахівці назвали TORS (trans oral robotic surgery) – трансоральна роботизована хірургія.
Знизити вартість для пацієнта
Якщо в клініці тієї чи іншої країни є Da Vinci, клієнт завжди має вибір, чи буде його оперувати за допомогою робота, чи без неї. Усе залежить від фінансових можливостей. Втручання з роботом зазвичай коштує у 2-3 рази дорожче, ніж звичайне. Наприклад, у Туреччині це за деякими відомостями 5 тис. доларів. Зараз українські хірурги роздумують, чи є можливість знизити ціну операції, принаймні зробити її дешевшою, ніж у Європі.
– Те, що робот-хірург Da Vinci з’явився в Україні вперше саме в приватній клініці, скоріше виняток, ніж правило, – каже Євген Сергійович. – Річ у тім, що ця робот-асистована система вже давно й успішно працює в багатьох державних клініках світу. Зараз для вітчизняних бюджетних установ купити Da Vinci практично нереально. Навіть для приватної клініки це значні витрати. Медичному центру «Інномед» купити Da Vinci допомогли інвестори, які повірили в професіоналізм наших лікарів. Але купити – це тільки половина справи. Потрібно, щоб він працював. Досить значна стаття витрат, пов’язана з роботою Da Vinci, – це інструменти. Одного комплекту вистачає приблизно на 10 операцій. Потім його потрібно замінити. Вартість одного – 3 тис. доларів. Це впливає на вартість операції. Якщо пацієнт не здатний буде її оплатити, робот просто стоятиме. У країнах, де розвинена страхова медицина, попит на операції на роботі є, оскільки витрати пацієнтів покриваються страховими виплатами. У нас це поки що неможливо. Було б добре, щоб завдяки медичній реформі було створено умови для впровадження роботизованої хірургії в Україні. Ось зараз ми спостерігаємо позитивні зміни у фінансуванні первинної ланки системи охорони здоров’я. Якщо зміни відбудуться і у вторинній, це буде величезним поштовхом для розвитку роботизованої хірургії в Україні.
