Омолодитися не вийде
Зріст людини залежить, як правило, від її ендокринного статусу – рівня гормонів і злагодженості їхньої дії в організмі. “Першу скрипку” в цьому оркестрі грає гормон росту, або соматотропін, який відповідає за збільшення кісток у довжину і ширину, ріст м’язів, внутрішніх органів, а також бере участь в обміні речовин, наприклад, стимулює синтез білка. Його головна роль – утворення та оновлення різних тканин із накопиченням енергії.
Гормон росту являє собою білок, що складається зі 191 амінокислоти. Виробляється він у гіпофізі й протягом доби виділяється періодично, скажімо, під впливом стресу або фізичної активності, але найбільше – під час сну. Діє він в організмі не напряму, а опосередковано – через інсуліноподібні фактори росту.
У дітей і підлітків гормон росту синтезується в більшій кількості, ніж у дорослих, а до старості його секреція стає мінімальною. За цю особливість учені називали його гормоном молодості. Була навіть ідея, що за допомогою соматотропіну можна віддалити старість. Адже застосовуються ж при клімаксі естрогени, то чому б літнім людям не проводити замісну терапію гормоном росту? Але експерименти показали, що не все так просто. Коли ін’єкції гормону робили молодим мишам, ті зростали швидше і були більшими за своїх родичів, але вмирали раніше, ніж зазвичай. Гормон росту ніби прискорював усі цикли життя, тим самим скорочуючи його. Коли ж його вводили старим мишам, вони продовжували жити, коли контрольна група вже вимирала.
Однак для людей цей спосіб “омолодження” неприйнятний через побічні ефекти: затримка рідини з набряками кінцівок, артралгії, міалгії, порушення толерантності до глюкози, внутрішньочерепна гіпертензія, карпальний тунельний синдром (біль у кисті, порушення чутливості пальців через стискання нерва оточуючими тканинами). За наявності в організмі різних пухлин гормон може стимулювати їхній розвиток. Мало того, за тривалого застосування гормону росту людьми, у яких його рівень у нормі, виникають незворотні зміни зовнішності. Стають ширшими кістки, ростуть кисті рук, стопи, вуха, ніс, зуби і підборіддя. Можуть також збільшитися серце і нирки, що загрожує розвитком хвороб. Точно така сама картина спостерігається за акромегалії. Ця патологія розвивається в людей, гіпофіз яких виробляє багато соматотропіну, а лінійний ріст кісток уже неможливий, оскільки статеве дозрівання завершилося і закриті точки росту на кінцях кісток.
Головний “спалювач жиру”
Соматотропін багато в чому відповідає і за те, якого об’єму талія буде у людини. Це регулюється складним механізмом: коли в організм не надходить їжа, знижується рівень глюкози та інсуліну, а секреція гормону росту підвищується. Саме під його впливом жирні кислоти вивільняються з жирових депо і стають паливом для всіх енергетичних процесів в організмі. Найбільше жири “спалюються” вночі, тож ми уві сні не тільки ростемо, а й худнемо. Якщо ж їсти перед сном, то належної активізації гормону росту не буде, і зайві поживні речовини перетворяться на відкладення жиру. У міру старіння робота цієї системи порушується: достатньо незначного й нетривалого збільшення рівня глюкози в крові, щоб виділення гормону росту істотно загальмувалося. А коли його мало, жир поступово накопичується. У дитинстві ж механізм енергозабезпечення працює парадоксально: рівень гормону росту і жирних кислот у крові водночас високий, оскільки і той, і інші вкрай необхідні для розвитку організму.
Дослідження останніх років показали, що в жінок синтезується більше гормону росту, ніж у чоловіків. Є гіпотеза, що він впливає на настрій, емоції та навіть розумовий процес. А те, що соматотропін важливий для імунного захисту, вже доведено.
Норми росту дитини Довжина новонародженого – 50-54 см. Протягом першого року життя зріст дитини збільшується на 25 см (16-17 см у перші півроку і близько 8 см у наступні). На другому році життя вона має підрости на 10-12 см. У наступні три роки – рівномірно на 6-8 см на рік, а далі, до пубертатного періоду, – на 5-6 см на рік. У підлітковому періоді швидкість росту збільшується, “стрибок” починається у віці близько 10 років у дівчаток і 12 років у хлопчиків. Протягом пубертату ріст збільшується на 20-25 см. До 18-20 років цей процес закінчується.
Надлишок і нестача
Швидкість росту дитини залежить від конституціональних і спадкових особливостей, але вона повинна вписуватися в межі норми. За найменшої підозри на те, що є відхилення в той чи інший бік, варто пройти медичне обстеження.
Якщо дитина росте, як на дріжджах, треба перевірити рівень гормонів щитоподібної залози, щоб виключити гіпертиреоз. За відносного надлишку статевих гормонів вона теж може бути вищою за однолітків, але із закінченням статевого дозрівання, а отже, і закриттям зон росту перестане тягнутися вгору. Гігантами через гормон росту люди стають рідко. Це можливо, якщо в дитинстві утворилася аденома гіпофіза, або він був пошкоджений унаслідок травми чи хірургічного втручання, що спричинило надмірне вироблення соматотропіну. Причиною патологічно великого зросту, частіше бувають не ендокринні порушення, а ураження мозку, наприклад синдром Сотоса, або сполучної тканини.
Загалом же набагато більше людей страждають через малий зріст. І приблизно у 8-9% випадків це пов’язано з нестачею соматотропіну, рівень якого визначають за концентрацією основного інсуліноподібного фактору росту (ІФР-1) і білка, що його зв’язує (ІФРСБ-3). З’являючись на світ, такі малюки мають нормальну довжину тіла. Уповільнення росту зазвичай стає помітним у них у дошкільний період, і кістковий вік відстає від реального (встановлюється під час рентген-обстеження). Ця патологія називається гіпофізарний нанізм. Якщо її не лікувати, регулярно роблячи ін’єкції соматоропіну з якомога більш раннього віку і до закінчення пубертатного періоду, зріст дорослої жінки не перевищуватиме 125 см, чоловіка – 145 см.
Трапляється й так, що рівень соматотропіну в нормі, а дитина все одно не росте. Це може бути синдром Коварські, за якого гормон росту має генетичний дефект, а тому біологічно не активний. А для синдрому Ларона характерний навіть підвищений рівень соматотропіну на тлі вираженої затримки росту. Причина хвороби в тому, що гормон росту не може зв’язуватися на поверхні клітини зі своїм рецептором, оскільки той має пошкодження. У таких випадках бажаний результат дає застосування ІФР-1. До речі, нещодавно було встановлено, чому найменші люди на планеті – пігмеї, які живуть у тропічних лісах Північного Заїру, – не вищі за 1,4 м. У них у нормі і рівень гормону росту, і концентрація інсуліноподібного фактора, але клітини не реагують на нього належним чином, оскільки порушені функції рецептора ІФР-1.
Існує ще безліч причин затримки росту. Це гіпотиреоз, надлишок глюкокортикоїдів, хронічна ниркова недостатність тощо. Карликовість може бути навіть психологічною. Цей феномен іноді спостерігається в проблемних сім’ях. Якщо батьки не віддають дитині своє душевне тепло, вона може мати затримку росту з відставанням кісткового віку та розумового розвитку. Такі діти можуть мати підвищений апетит, страждати на енурез, часто проявляти агресивність. У нормальних умовах вони починають рости, але інтелект залишається зниженим на все життя.
Багато професійних спортсменів і бодібілдерів використовують гормон росту у великих дозах для збільшення сили і витривалості, оскільки цей найсильніший анаболік не можна зафіксувати під час допінг-контролю.
Лікувати не можна зволікати?
У більшості випадків низькорослості дітям необхідний препарат гормону росту. Зараз генно-інженерний соматотропін випускають кілька зарубіжних фармацевтичних компаній, нещодавно з’явився і вітчизняний препарат.
Якщо дитина, яка отримує гормон росту, стає вищою на 1 см на місяць, це свідчить про ефективність терапії. У деяких випадках гормон росту потрібен людині довічно, у дозах, що поступово зменшуються, для підтримки метаболізму.
Лікування соматотропіном вельми дороге, але з 2001 року набуло чинності положення, яке зобов’язує державні органи охорони здоров’я України забезпечувати дітей, які його потребують, безоплатно. Утім, у цій сфері медицини, як і загалом у галузі, проблем чимало. Дається взнаки і фінансовий фактор, і людський – діти пізно потрапляють до фахівців або лікарі не розпізнають патологію, батьки нерегулярно роблять ін’єкції… А на Заході всі маленькі люди здебільшого вже солідного віку. Дітей вчасно лікують, і вони ростуть, як здорові однолітки.
Використано фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE
