Анемія
Найбільш імовірною причиною підвищеної чутливості до холоду є анемія, яка за статистикою торкається майже чверть населення Землі. Це захворювання пов’язане зі зниженням рівня еритроцитів, або червоних кров’яних тілець, у крові, які відповідають за перенесення кисню.
Існують різні типи анемій, але постійно мерзнути людину, як правило, змушують:
- залізодефіцитна анемія, спричинена недоліком гемоглобіну, рівень якого найчастіше знижується через втрату крові або погану абсорбцію заліза;
- вітамінно-дефіцитна анемія, пов’язана з нестачею вітаміну В12 та фолієвої кислоти, що виникає в результаті неправильного харчування або шкідливих звичок (куріння, зловживання кофеїном, алкоголем).
Почуття холоду при анемії є прямим наслідком відносної нестачі кисню. Вказати на неї також можуть і інші симптоми, наприклад слабкість, головний біль та запаморочення, утруднене дихання, прискорене серцебиття, блідість шкірних покривів. Точно діагностувати анемію можна за допомогою аналізу крові, а вилікувати її допомагає прийом препаратів заліза, вітамінно-мінеральних комплексів та корекція раціону.
Гіпотиреоз
Непереносимість холоду часто є симптомом гіпотиреозу – патології щитовидної залози, за якої вона не виробляє достатньої кількості гормонів. На це захворювання страждають приблизно 5% дорослих жителів планети.
Саме гормони щитовидної залози беруть активну участь у регулюванні обміну речовин і контролюють використання енергії організмом. Їх нестача призводить до уповільнення метаболізму і, як наслідок, порушує механізми терморегуляції, викликаючи мерзлякуватість. До інших проявів гіпотиреозу відносять хронічну втому, ламкість волосся і нігтів, сухість шкіри, м’язові болі, оніміння, уповільнене серцебиття, запори, збільшення ваги, хворобливі менструації, проблеми з фертильністю та ін.
Гіпотиреоз розвивається повільно і часто практично непомітно, яке симптоми можуть сильно відрізнятися в різних людей, тому єдиний надійний спосіб діагностувати захворювання – зробити відповідний аналіз крові. Вилікувати гіпотиреоз поки неможливо, проте прийом синтетичного тироксину, а також добавок йоду та селену дозволяє компенсувати недостатність щитовидної залози та контролювати недугу.
Захворювання периферичних судин
Люди, які постійно скаржаться те що, що мерзнуть руки й ноги, можна запідозрити захворювання периферичних судин (ЗПС), тобто. артерій та вен, розташованих поза серцем та головним мозку. Внаслідок запалення стінок цих судин та відкладення всередині атеросклеротичних бляшок їхня пропускна здатність знижується. Це призводить до погіршення кровопостачання деяких внутрішніх органів та кінцівок.
За різними оцінками ЗПС страждають 15-20% людей старше 60 років, але з’явитися воно може і в молодшому віці. Головними факторами ризику вважаються чоловіча стать – сильна половина людства хворіє частіше, ніж слабка, і куріння, яке підвищує ризик захворювання в 4 рази, а також діабет, ожиріння, гіпертонія, надлишкові рівні С-реактивного білка або гомоцистеїну.
Крім мерзлякуватості симптомами хвороби є переміжна кульгавість, випадання волосся на ногах, дуже повільне зростання нігтів і погане загоєння дрібних ран, еректильна дисфункція, а також блідий і навіть блакитний колір шкіри.
Найпростіший спосіб діагностики ЗПС – обчислити кісточково-плечовий індекс, тобто. порівняти кров’яний тиск у кісточці та руці. Якщо цей показник становить менше одиниці, кровообіг у нижніх кінцівках утруднений. Більш складні випробування включають аналізи крові, ультразвукові дослідження, ангіографію.
Найкращим засобом лікування ЗПС вважаються контрольовані фізичні тренування, а також ходьба та біг, які можуть сприяти зменшенню симптомів лише за 4–8 тижнів. Пацієнтам рекомендують також дотримуватися дієти з низьким вмістом насичених жирів та холестерину, призначають статини та антигіпертензивні препарати. Якщо лікування не допомагає, лікар може порадити ангіопластику – хірургічне розблокування чи відновлення кровоносної судини.
Хвороба Рейно
Звуження артерій пальців рук і ніг також може викликати хворобу (синдром) Рейно, яка вражає від 5 до 10% населення переважно прекрасної статі, оскільки за статистикою жінки в дев’ять разів більш схильні до захворювання, ніж чоловіки.
Вплив швидкості метаболізму
Дослідження, опубліковане у 2015 році в журналі Nature Climate Change, показало, що жінки мерзнуть сильніше та частіше, ніж чоловіки. Переважна кімнатна температура для сильної статі становить 22°C, тоді як для представниць прекрасної підлоги вона на 3°C вище. Вчені вважають, що головною причиною того, що жінки гірше переносять холод, є, як правило, нижчий рівень їхнього метаболізму в стані спокою в порівнянні з чоловіками. Висока швидкість метаболізму підтримує тіло в теплі, тоді як низька змушує людину мерзнути.
Що саме викликає хворобу Рейно, залишається незрозумілим, проте механізм хвороби вивчений досить добре. Відомо, що за цієї патології гіперактивація симпатичної нервової системи викликає сильне звуження кровоносних судин (вазоконстрикцію). Капіляри, які постачають шкіру киснем, звужуються настільки, що майже закриваються. Тому під час таких епізодів пальці та деякі ділянки тіла бліднуть, а потім синіють. Коли ж кровотік відновлюється, вони червоніють і злегка набрякають, а людина відчуває в зоні ураження оніміння, поколювання або різкий біль, що пульсує. Найчастіше хвороба Рейно торкається пальців рук і ніг, рідше – ніс, губи та вуха, а у жінок, особливо під час вагітності та годування дитини грудьми можуть страждати соски.
Виділяють два типи хвороби Рейно: первинну, яка зазвичай розвивається у віці 15–25 років, та вторинну, що з’являється після 35. Первинна розвивається без будь-яких видимих причин, а вторинна часто є наслідком атеросклерозу судин, синдрому Бюргера, легеневої гіпертензії, різних аутоімунів. захворювань та патологій сполучної тканини. Іноді спровокувати розвиток захворювання можуть травми, рухи, що повторюються, вібрація, тунельний синдром зап’ястя, а також прийом деяких ліків, наприклад бета-блокаторів.
Приступи хвороби Рейно може спровокувати як падіння температури, а й стрес. Однак найчастіше вони відбуваються, коли людина входить у холодне місце, відкриває морозильник чи миє руки холодною водою. Кожен епізод хвороби зазвичай триває близько 15 хвилин, включаючи час, необхідний нормалізації організму.
Діагностують хворобу Рейно, як правило, на підставі скарг пацієнта. Іноді проводять капіляроскопію – мікроскопію шкіри біля основи нігтя, яка дозволяє оцінити деформацію дрібних кровоносних судин. Також лікар може призначити аналіз крові на антиядерні антитіла та швидкість осідання еритроцитів, що може вказувати на аутоімунні проблеми чи інші запальні процеси.
Специфічного лікування хвороби Рейно немає. Зазвичай пацієнтам рекомендують просто уникати тригерів, які провокують її напади, наприклад, носити рукавички та теплі шкарпетки в холодну погоду. Також слід особливо дбайливо захищати шкіру на ділянках тіла, уражених цим захворюванням: наносити на них косметичні та лікарські засоби, щоб запобігти лущенню та розтріскуванню. Якщо ж, незважаючи на профілактичні заходи, нападу хвороби Рейно уникнути не вдалося, потрібно поступово, не різко зігрівати замерзлі частини тіла, розтираючи та масажуючи їх, щоб відновити кровообіг.
