Біль без причини: чому болить, якщо аналізи та МРТ у нормі

Біль без причини може бути реальним навіть тоді, коли всі аналізи, МРТ та УЗД у нормі. Якщо лікарі не знаходять причину, це не означає, що проблеми не існує.

Цей біль не є «уявним», не зводиться до психосоматики і не означає, що з людиною «все в порядку». Розуміння механізмів функціонального болю допомагає зрозуміти, чому симптом зберігається, уникнути зайвих обстежень, необґрунтованого лікування та зменшити хронічну тривогу.

Чому болить, якщо обстеження нічого не показують

У повсякденному уявленні біль — це завжди наслідок ушкодження: запалення, травми, дегенеративних змін чи інфекції. Проте в клінічній практиці дедалі частіше трапляються ситуації, коли біль є, а об’єктивних змін немає.
Людина може роками відчувати біль у спині, животі, голові або м’язах, проходити численні обстеження — і щоразу чути: «Все в нормі».

Це не рідкісна аномалія, а окрема група станів, добре відома медицині, хоча для пацієнтів вона часто залишається незрозумілою.

Чому біль не завжди означає серйозне захворювання

Що таке функціональні порушення і чому їх не видно на обстеженнях

Функціональні порушення — це стани, при яких орган або система працює неправильно, але структурних ушкоджень не виявляють.
Орган є, тканина збережена, але регуляція — порушена.

Типові приклади:

• біль у животі без запалення чи виразок;

• біль у спині без грижі або компресії нервів;

• головний біль без судинних або об’ємних змін.

Як нервова система формує відчуття болю

Біль — це не прямий сигнал від тканини до мозку. Це результат складної обробки інформації нервовою системою.
Коли ця система стає надчутливою, вона може:

• підсилювати нормальні сигнали;

• реагувати на безпечні подразники як на загрозу;

• підтримувати біль навіть після зникнення первинного чинника.

Чим функціональний біль відрізняється від структурного

Таблиця 1. Функціональний і структурний біль

Функціональний біль не означає перебільшення або симуляцію. Він означає, що джерело проблеми — у регуляції, а не в анатомічній «поломці».

Чому МРТ, УЗД і аналізи можуть бути в нормі, навіть якщо болить

Більшість інструментальних методів фіксують структурні зміни, але не здатні оцінити:

• порушення передачі нервових імпульсів;

• сенситизацію больових шляхів;

• функціональні спазми;

• збої адаптаційних механізмів.

Тому відсутність знахідок не означає відсутність проблеми.

Як напруження і стрес підтримують біль у тілі

Стрес рідко є єдиною причиною болю, але він:

• знижує больовий поріг;

• порушує м’язову та судинну регуляцію;

• підтримує стан хронічної напруги.

Це фізіологічний процес, а не «психологічна вигадка».

Коли функціональний біль стає хронічним

Таблиця 2. Чинники хронізації болю

Між цими факторами немає однієї головної причини — біль підтримується системно, тому й здається таким стійким.

Питання та відповіді про біль без причини

Чи може функціональний біль бути реальним, якщо аналізи в нормі?
Так. Реальність болю не визначається результатами обстежень.

Чи означає відсутність діагнозу, що проблема «в голові»?
Ні. Функціональні порушення — це тілесні механізми регуляції, а не уява.

Чи небезпечні функціональні болі?
Вони рідко загрожують життю, але можуть суттєво знижувати якість життя.

Коли біль потребує додаткової уваги?
Якщо біль посилюється, з’являється вночі, супроводжується неврологічними симптомами, втратою ваги або підвищенням температури.

Висновки

Біль без очевидної причини — не тупик і не вигадка. Це сигнал про порушення взаємодії між тілом і нервовою системою. Усвідомлення функціональної природи болю зменшує страх, допомагає уникнути агресивного лікування і створює умови для відновлення.

Література

1. Woolf CJ. Central sensitization: implications for pain diagnosis and treatment. Pain, 2011.

2. Clauw DJ. Fibromyalgia and related conditions. Mayo Clinic Proceedings, 2014.

3. NICE Guidelines: Chronic pain (primary and secondary).

4. IASP Terminology and Pain Classification.

5. PubMed: оглядові статті щодо функціональних больових синдромів.