Чому болить голова? Лікар пояснив, симптоми яких захворювань можуть за цим ховатися

Три поширені типи головного болю

Три найпоширеніші типи первинного головного болю – це головний біль напруги, мігрень і кластерний біль.

  • Головний біль напруги (ГБН) виникає у кожного третього мешканця Європи. При цьому майже у 10% населення вона спостерігається щонайменше раз на тиждень. Як і за мігрені, серед пацієнтів переважають жінки. Цей різновид головного болю може бути як первинним, так і поєднуватися з іншими захворюваннями, особливо з гіпертонічною хворобою.
    Провідне значення у розвитку ГБН мають підвищена тривожність та депресія. Також її можуть зумовити неправильна організація робочого місця, різні ушкодження шиї та навіть аномалії прикусу. Фахівці вважають, що виникнення ГБН пов’язане з підвищеною чутливістю ЦНС до больових стимулів, що виходять із м’язів.
    Найчастіше ГБН двостороння, не дуже інтенсивна та не змінюється при фізичному навантаженні. Пацієнти скаржаться на тупий біль із відчуттям здавлювання голови наче «шоломом». Дуже часто виникає болючість м’язів голови, шиї та верхньої частини грудної клітки.
    Для лікування ГБН найчастіше призначають нестероїдні протизапальні засоби. Дія препаратів цієї групи спрямовано зменшення нейрогенного запалення і придушення синтезу «винуватців» болю (простогландинів, кінінів та інших.). Добре відомі типові представники цієї фармакологічної групи – парацетамол, ацетилсаліцилова кислота, їх комбінації та похідні. Вони показані при легких та середніх за інтенсивністю нападах. Комбінації парацетамолу, кофеїну та кодеїну ефективні при сильному головному болю. Однак при застосуванні цих засобів необхідно пам’ятати про протипоказання: наявність захворювань шлунково-кишкового тракту, схильність до кровотеч, підвищена чутливість до саліцилатів, захворювання печінки, патологія крові, алергічні реакції.
  • Мігрень найчастіше виникає вночі чи під ранок. Характерна ознака захворювання – пульсуючий інтенсивний біль в одній половині голови. Як правило, вона супроводжується нудотою, іноді блювотою, поганою переносимістю яскравого світла, гучних звуків, різких запахів та дотиків. Нерідко перед нападом виникає аура як зорових порушень, оніміння різних ділянок тіла.
    Це захворювання зустрічається у жінок утричі частіше, ніж у чоловіків. Однак перебіг мігрені у сильної половини людства агресивніший. Часто напад протікає вони атипово, без асиметрії больового вогнища. Біль локалізується не з одного боку, як у класичному випадку, а в лобовій, потилично-тім’яній області або поширюється одразу по всій голові.
    Спровокувати напад можуть різні фактори: стреси, періоди менструації чи овуляції у жінок, деякі продукти харчування (какао, шоколад, сир, молоко, горіхи, помідори, гриби, алкоголь), медикаменти, зміна метеоумов, поїздки у транспорті тощо. Приступи також можуть бути пов’язані з прийняттям важливих рішень та інтелектуальним навантаженням.
    Прояви та перебіг головного болю у кожного пацієнта дуже різноманітні. Нерідко засоби, що успішно застосовуються однією людиною, мало корисні іншій при однаковій симптоматиці. Найбільш «примхлива» у цьому відношенні мігрень, при якій найчастіше важко передбачати результати лікування та досягти стійкого ефекту.
    У період нападу мігрені призначають так звану специфічну та неспецифічну терапію. Основне завдання неспецифічного лікування – усунути біль. Це досягається за допомогою простих та комбінованих анальгетиків, нестероїдних протизапальних засобів. До специфічної відносять використання препаратів, здатних призупинити розвиток нападу без прямого знеболювального ефекту. Такі властивості мають агоністи серотонінових рецепторів і алкалоїди ріжків.
  • Кластерний або пучковий головний біль трапляється відносно рідко – у 0,4% населення, але характеризується дуже сильною інтенсивністю. Приступ пучкового головного болю починається раптово і триває від кількох хвилин до півтори години. Біль носить пекучий або свердлувальний характер, майже завжди односторонній, частіше в області ока та скроні. Пацієнти в момент нападу поводяться неспокійно: бігають по кімнаті, стогнуть, кричать. На хворій стороні виникають почервоніння ока, птоз і набряклість повіки, закладеність носа. Частота нападів під час пучка коливається від 1 до 8 на день.
    У чоловіків вона виникає у дев’ять разів частіше, ніж у жінок. Найчастіше провокує загострення захворювання на прийом алкоголю, нітрогліцерину, гістамін, порушення дихання під час сну.
    Купірувати напад пучкового головного болю здатні лише препарати, що мають швидкий знеболюючий ефект. Тому застосовують парентеральне введення антагоністів серотоніну, алкалоїди ріжків, локальні анестетики – 4%-ний розчин лідокаїну в носові ходи. Додатково застосовують інгаляцію кисню.

Первинний чи вторинний головний біль

Первинні, самостійні, головний біль за інтенсивністю, особливостями течії повторюються від нападу до нападу, майже не змінюючись. Ця їх особливість називається стереотипністю. Вторинні ж такою властивістю не мають. Дуже часто їх вважають первинними, і людина на багато років позбавляється адекватної терапії, отримуючи тільки анальгетики. Через роки основне захворювання виявляється чіткішим і, на жаль, часто на стадіях, коли повне лікування вже малоймовірне.

Головний біль може бути провідним, а іноді й єдиним симптомом майже 50 різноманітних захворювань.

Тому пацієнти з головним болем потребують консультації невропатолога та обстеження. Найбільш інформативні з них – ультразвукова доплерографія судин голови для дослідження кровопостачання мозку; електроенцефалографія, що дозволяє оцінити електричну активність головного мозку; магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія, що уточнюють анатомічні особливості голови та шиї.

Не обійтися без контролю артеріального тиску, огляду очного дня окулістом та вимірювання внутрішньоочного тиску, рентгенологічного чи ультразвукового дослідження стану придаткових пазух носа, аналізів крові для виключення запальних процесів, виявлення біохімічних порушень чи гормонального дисбалансу.

Виникнення інтенсивного головного болю завжди потребує виключення невідкладної ситуації. Тому, перш ніж рекомендувати препарат для усунення головного болю, провізор повинен уточнити у пацієнта, чи звертався він до лікаря з цього приводу, чи не було травм голови останнім часом, підвищення температури тощо. Адже головний біль може бути ознакою субарахноїдальних крововиливів та порушень мозкового кровообігу, об’ємних процесів мозку, різних інтоксикацій та інфекційних захворювань, менінгіту та багатьох інших захворювань, що загрожують життю пацієнта.

Коли головний біль потребує консультації лікаря

  • гостра та сильна;
  • нещодавно виникла, виражена чи безперервно наростаюча;
  • постійна, що посилюється у положенні лежачи;
  • з’являється в ранковий час;
  • спровокована кашлем, фізичною напругою;
  • виникла у людини старше 50 років;
  • поєднується із такими симптомами: психологічні зміни особистості; епілептичні напади; диплопія (двоєння в очах) та інші зорові порушення; нещодавно розвинене порушення ходи; болючість
  • скроневих артерій при пальпації.

Читайте також: Біль у горлі при ковтанні: про які захворювання це говорить?

Прокрутити вгору