Верховна Рада України ухвалила проект закону, який уможливлює певні принципові зміни для продовження реформи в галузі охорони здоров’я. Однією з більших частин є нормування роботи, визначення ролі медичної мережі та того, чим саме повинні займатися заклади охорони здоров’я.
– Тут я хотів би зазначити, що цей проект закону було підготовлено ще наприкінці минулого року. На початку 2022 року відбулося перше читання. Ми мали розпочати наступний етап реформи, який дає чіткі повноваження НСЗУ та місцевим органам влади, але розпочалася війна і законопроект був ухвалений пізніше на кілька місяців. У наших планах розпочати новий етап реформи вже 1 січня 2023 року. Звичайно, ми почнемо його не на всій території країни, а лише там, де не ведуться активні бойові дії, – розповів чиновник.
Однією з ключових змін, за словами Олексія Яременка, буде створення госпітальних округів, які у свою чергу ділитимуться на кластери.
– Що таке госпітальний округ? Це область, в рамках якої надаватиметься комплексна медична допомога шляхом створення заможної мережі закладів охорони здоров’я. Ми одразу отримуємо кілька нових термінів: наприклад, спроможна мережа медичних закладів. Це найпотужніші у своїх регіонах установи, визначені робочою групою при МОЗ щодо надання обласних військових адміністрацій.
Саме вони надаватимуть повний комплекс медичної допомоги. Там має бути і хірургія, і терапія, і травматологія, і інфекційне відділення. Також буде пологове відділення та педіатрія. Тобто це великий комплекс медичних послуг, яке отримає населення, яке проживає на цій території. Спроможна мережа у свою чергу ділиться ще на три рівні: надкластерні, кластерні та спільні лікарні, – розповів чиновник.
Надкластерні лікарні – це найпотужніші медзаклади в області. Вони надаватимуть високоспеціалізовану медичну допомогу населенню, і саме до цих установ направлятимуть важких пацієнтів для лікування.
Наступний рівень – кластерні медустанови. Це лікарні, які мають обслуговувати щонайменше 150 тис. населення. Тобто кластерною буде та лікарня, яка надаватиме медичну допомогу при поширених хворобах та станах у напрямку стаціонарної медичної допомоги. Зазвичай такі лікарні розташовані в районних центрах, де сконцентровано найбільшу кількість послуг для населення.
Останній рівень – загальні заклади охорони здоров’я. Це лікарні, розраховані на 50-80 тис. населення, які обслуговують одну або кілька територіальних громад та забезпечують базові напрямки стаціонарної медичної допомоги, стабілізацію пацієнта та, за необхідності, маршрутизацію до кластерного чи надкластерного закладу охорони здоров’я.
– Ми визначимо, які лікарні будуть загальними, які кластерними та надкластерними. Саме вони разом і сформують спроможну мережу.
Протягом кількох останніх років ми спільно з міжнародними партнерами опрацьовували різні моделі надання медичної допомоги населенню, щоб визначити, які установи мають бути надкластерними, які кластерними, а які спільними. Було використано понад сотню різних показників, проте ключові – це потреба населення у певному вигляді медичних послуг, географічна доступність закладу та наявність фахівців та обладнання у лікарні. Наприклад, ми визначаємо, що пологове відділення може за функціонувати мінімум 150 прийнятих пологів на рік. Враховуючи це, визначаємо, на яку кількість населення доведеться цю кількість пологів та визначаємо локацію, яка є найбільш прийнятною для обслуговування такої кількості породіль. Так само ми можемо прораховувати, наприклад, де відкривати так звані інсультні відділення і які рівні надавати тим чи іншим лікувальним закладам.
Отже, найпотужніші лікарні, які охоплюють понад 150 тис. населення, мають стати кластерними. Іноді кільком невеликим закладам доведеться об’єднатися в один потужніший, щоб надавати якіснішу медичну допомогу пацієнтам. У цей проект лікарні загального профілю відбиралися, також з огляду на кількість населення та його можливості до медустанов дістатися. Це дозволяє забезпечити ще й географічну доступність медичних послуг, – розповів заступник міністра.
Фінансування, за словами Яременка, відбуватиметься так само, як зараз: через Програму медичних гарантій та договорів із НСЗУ. Слід зазначити, що у НСЗУ законтрактовано 2788 закладів. З них 2432 – державні та комунальні, 356 – приватні. І це лише первинна, спеціалізована та екстрена медична допомога.
– Коли ми говоримо про спроможну мережу, то маємо на увазі заклади стаціонарного лікування. Усі установи, які законтрактувалися з НСЗУ раніше та відповідають вимогам, що висуваються до надкластерних, кластерних чи загальних лікарень, також можуть укласти договори. Заклади, які не увійдуть до спроможної мережі, й надалі отримуватимуть кошти за укладеними договорами з НСЗУ за певними винятками. Якщо медичні установи є потужними і можуть акумулювати на своїх рахунках великі суми, вони зможуть виплачувати працівникам високі заробітні плати. Ми розрахували, що медзаклади, які увійдуть до спроможної мережі, будуть і найзаможнішими у фінансовому плані також, – прокоментував чиновник.
Повний текст інтерв’ю доступний за посиланням
