Європа
Піонерами впровадження електронних рецептів у Європейському союзі, та й у всьому світі були Скандинавські країни, в яких перші пробні проекти такого штибу з’явилися ще у 80-х роках. З того часу вони постійно вдосконалювалися. Так, наприклад, у Швеції система електронних рецептів повністю інтегрована із системою електронних медичних карток, яка охоплює всіх мешканців країни. Виписані лікарем рецепти через захищене з’єднання передаються на національний сервер електронних рецептів і зберігаються на ньому протягом свого терміну дії, який становить один рік, якщо лікар не вказав на короткий термін. Доступу до цієї бази у пацієнтів немає, електронні рецепти можуть переглядати лише лікарі та провізори.
Пацієнт може просто отоварити свій рецепт, для чого йому достатньо прийти в будь-яку аптеку країни і підтвердити свою особистість. Він також може попросити забрати ліки іншої людини, але представник має надати дозвіл пацієнта в аптеці.
Іншими європейськими країнами, які активно використовують електронні рецепти Норвегія, Данія, Фінляндія, Швеція, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Італія, Ісландія, Греція та ін. І головним завданням, яке сьогодні ставить перед собою керівництво Європейського союзу, є створення єдиної міжнародної системи електронного охорони здоров’я, яка дозволить громадянам ЄС отримувати свої ліки за електронними рецептами у будь-якій аптеці у 27 держав-членів Союзу. Однак, на шляху розширення обміну медичними даними через кордони стоять деякі бар’єри. Так, у різних країнах існують різні тлумачення та реалізацію законів про захист даних та конфіденційності. Не існує єдиного технічного стандарту для систем електронних рецептів, а національні системи, що діють, функціонально не сумісні один з одним. У Європі поки що немає інфраструктури для побудови єдиної системи електронних рецептів, яка б дозволила забезпечити належний рівень безпеки та конфіденційності.
Великобританія
У Великій Британії електронні рецепти приживалися досить довго. Система запрацювала ще 2009 року, але ще 2017 року поінформованість про неї серед пацієнтів була низькою. Ситуація почала змінюватися лише тоді, коли лікарні Національної служби охорони здоров’я зобов’язали перейти на електронні призначення, щоб зменшити кількість помилок, пов’язаних із ліками.
Після успішної реалізації пілотних проектів у Лондоні та Іст-Мідлендсі у квітні 2018 року було вирішено, що систему електронних рецептів було запроваджено у всіх закладах невідкладної медичної допомоги в Англії, наприкінці того ж року Національна служба охорони здоров’я виділила 78 млн фунтів стерлінгів для стимулювання впровадження електронних рецептів. у тих медичних установах, які мали із цим труднощі.
З листопада 2019 року цифрові рецепти були запроваджені по всій Англії. Пацієнти можуть скористатися одним із двох різновидів цієї послуги:
Роздрукований на папері рецепт із штрих-кодом, який дозволяє будь-якій аптеці, що видає ліки, отримати електронну копію рецепту.
Цей варіант підходить тим пацієнтам, які не можуть заздалегідь вибрати аптеку, де їм буде зручніше отримати ліки.
Повністю електронний рецепт, який безпосередньо прямує в аптеку. У цьому випадку пацієнт зможе отримати свої ліки лише у конкретній аптеці. Лікар також може роздрукувати для нього електронний рецепт, проте він не вважатиметься юридичними документами і без його електронної копії аптека не зможе його обробити.
Аналогічна система під назвою Acute Medication Service (AMS) сьогодні реалізується у Шотландії.
США
Старт широкомасштабного впровадження єдиної державної системи електронних медичних записів та однієї з її головних складових частин – системи електронних рецептів розпочався у США у 2009 році з ухваленням Закону про медичні інформаційні технології (HITECH). Насамперед автори цього документа мали економічні цілі, а точніше бажали скоротити витрати на охорону здоров’я шляхом спільного використання електронно-захищеної медичної інформації лікарями, лікувальними установами, аптеками, страховими компаніями.
У Законі HITECH було обумовлено, що з початку 2011 року протягом 6 років постачальники медичних послуг отримуватимуть грошові стимули за використання електронних медичних карт та рецептів, а з 2015 року влада навпаки, почне накладати штрафи на ті лікарні та приватні лікарські кабінети, які не використовують електронні медичні картки. Таке поєднання «батігів та пряників» виявилося досить дієвим і вже у 2012 році згідно зі звітом, опублікованим Управлінням національного координатора з охорони здоров’я, 48% лікарів США використали системи електронного призначення.
Дослідження, проведене у 2014 році в США, виявило цілу низку переваг впровадження електронних рецептів: вони зменьшили кількість помилок при призначенні та прийомі ліків і призвели до зменшення кількості звернень з аптек до лікарів за роз’ясненнями.
Відправлення та отримання рецептів в електронному вигляді спростили робочий процес у клінічній практиці, а ступінь задоволеності пацієнтів збільшився. Крім того, прямий зв’язок між лікарем та аптекою скоротив кількість паперових документів та пов’язаних з ними помилок, що призвело до економії часу та витрат для всіх залучених сторін.
Сьогодні з електронними рецептами працює 99% аптек та 85% лікарів у США. В одних штатах, наприклад, у штаті Нью-Йорк їх використання вже є обов’язковим, в інших – закони паперові рецепти, що виводять із правового поля, планується прийняти найближчим часом.
Австралія
Технічні рішення для обігу електронних рецептів в Австралії представлені двома постачальниками послуг MediSecure та eRx. Обидва вони можуть бути інтегровані у більшість програм, якими користуються медичні заклади та аптеки. До того ж, з 2012 року вони сумісні між собою, що дозволяє здійснювати двосторонню передачу інформації. Однак переважна більшість медичних рецептів в Австралії, як і раніше, видається на папері: або в друкованому, або в рукописному форматі.
