– З’явилася інформація від Європейської Бізнес Асоціації про те, що в Україні може бути зупинена закупівля ліків за програмою медичних гарантій. За останніми даними від них же, цю ситуацію вдасться врегулювати. Скажіть, будь ласка, які наслідки для нас мало б зупинення закупівлі в рамках ПМГ?
На програму медичних гарантій у проєкті бюджету на 2021 рік планують виділити 123 млрд гривень. Це відповідає бюджетному запиту, який розглядався від Міністерства фінансів. Але я нагадаю, що бюджетний запит від МОЗ і НСЗУ становить 225 млрд грн. Як бачите, різниця становить понад 100 млрд грн. Коштів не вистачить, це очевидно, зокрема на закупівлі ліків за програмою медичних гарантій, і це з урахуванням лікування пацієнтів із COVID-19. У НСЗУ проаналізували динаміку зростання захворюваності та сказали, що до другого кварталу 2021 року доведеться скоротити витрати на лікування всіх пацієнтів із коронавірусною інфекцією вдесятеро. Також можна прогнозувати, що бюджет у 123 млрд не дасть можливості запровадити доплати для лікарів первинної та вторинної медичної допомоги. І НСЗУ доведеться зменшити кількість послуг, таких, наприклад, як рання діагностика раку. Одна з політик, які впроваджувала наша команда (команда Уляни Супрун. – Авт.) – це була політика Національного переліку лікарських засобів. Такий є в усіх країнах. Людина, прийшовши до лікаря або потрапивши в лікарню, отримує найнеобхідніші ліки, які їй гарантує держава. Усе, що не увійшло до цього затвердженого короткого переліку, могло бути закуплено за допомогою благодійних організацій, місцевих бюджетів, різноманітних місій. Але короткий перелік препаратів для лікування основних захворювань держава мала б узяти на себе. Виходячи з фінансування, яке було в нашу каденцію, грошей вистачало на половину лікарських засобів Нацпереліку. Тому Європейська Бізнес Асоціація занепокоєна тарапією тих пацієнтів, ліки для яких не ввійшли до Національного переліку, а також захистом інтересів фармкомпаній, які виробляють ці ліки, насамперед у Європі. Поки держава не додасть реальні гроші для забезпечення населення найнеобхіднішими ліками, або відкрито не скаже про те, що ми можемо в цьому короткому переліку закрити тільки половину потреби, питання вирішено не буде. Ми на первинній ланці запустили програму “Доступні ліки”, яка покриває за трьома нозологіями цю потребу на амбулаторній ланці. Так само має бути задоволена потреба в найнеобхідніших ліках на рівні лікарень. Це і є короткий коментар до питання про те, чим стурбована ЄБА.
– Міністр охорони здоров’я Максим Степанов озвучив, що в бюджетному запиті на 2021 рік передбачено збільшення фінансування програми реімбурсації до 4,7 млрд грн. На вашу думку, цієї суми достатньо, щоб покрити попит?
Сума в 4,7 млрд значно більша за ту, з якої стартували ми, коли впроваджували програму реімбурсації. Але це дивлячись із чим порівнювати. Якщо, наприклад, із ситуацією в Польщі, то там реімбурсуються ліки та медичні вироби на 100 млрд грн. У Польщі реімбурсацію здійснює Національний фонд охорони здоров’я. Це державна організація, яка, як і наша НСЗУ, відповідальна за політику компенсації населенню вартості ліків. Механізмів реімбурсації у світі існує кілька, і вони всі різні. Наприклад, у Франції реімбурсація доступна тільки застрахованим громадянам. У Німеччині вона відбувається за принципом компенсації для аптечних закладів. Але якщо загалом проаналізувати країни ЄС, то відшкодування вартості ліків для населення становить у середньому 70-90%. Я як автор ідеї програми “Доступні ліки” запропонував варіант 100% компенсації. Але ця реімбурсація працює разом із механізмом зовнішнього реферування цін, у такому разі пацієнти могли б отримати повну компенсацію від держави. Наразі Програма медичних гарантій на 2021 рік ще в процесі формування, але я знаю, що туди мали додати препарати, які лікують розлади психіки, як-от епілепсія, тривожні стани тощо, але там не так усе просто. Сильнодіючі препарати – це окрема категорія лікарських засобів, і не всі аптечні заклади зможуть їх реалізовувати за правилами, встановленими в програмі “Доступні ліки”. Знаю, що ще мали додати медикаменти, які запобігають повторним інфарктам та інсультам.
– Чи буде доступна всім українцям вакцина від коронавірусу?
Організації, які входять до People’s Vaccine Alliance, зробили спільну заяву про те, що Україна як учасник програми COVAX отримає безоплатно 8 млн доз вакцин, якими можна буде вакцинувати 4 млн українців, оскільки вакцинація потребує 2 ін’єкцій. Вакцина буде доступна людям, які перебувають у зоні підвищеного ризику. Ця категорія в Україні налічує близько 2 млн осіб: медики, працівники сфери освіти, культури, поліцейські, військові. Для решти вакцина буде доступна не раніше осені 2021 року. Це пов’язано з фізичною її відсутністю. Звісно, більшість країн із високим рівнем життя насамперед забезпечуватимуть своїх громадян. Наприклад, Канада вже закупила вакцину для всього населення країни. А бідніші країни отримають вакцину в меншому обсязі. Ну, і зрозуміло, що країни Африки можуть не отримати взагалі, якщо ВООЗ не знайде механізм, як їм допомогти. Ефект від вакцинації є тільки тоді, коли ми прищеплюємо мінімум 80% населення, тоді виробляється колективний імунітет і ми отримуємо захист. Коли ми прищеплюємо невелику частину населення, нехай навіть 10%, не йдеться про колективний імунітет. Йдеться про те, щоб захистити тих людей, які на передовій стикаються з хворими для того, щоб пандемія не поширювалася в геометричній прогресії.
– Врятовані лікарі врятують інших?
Приблизно так це і відбувається. Є й інші складнощі, крім фізичної відсутності потрібної кількості вакцини. Наприклад, складнощі з логістикою. Умову, що вакцина має транспортуватися за температури мінус 70 °С, багато хто забезпечити не зможе.
– Зараз аналітики говорять про прийдешню кризу, яка навіть за всіх високих продажів зачепить і фармринок. Ви могли б прокоментувати перспективи на 2021 рік?
Минулий 2020 рік був дуже непростим для вітчизняної фарміндустрії. У січні-лютому – різке зростання продажів. А навесні – падіння на 20%. Тоді було відкладено планові операції, зменшилися візити до лікарів і, відповідно, скоротилася кількість призначень ліків та їх споживання. До цього також потрібно додати зниження доходів населення. Люди не працювали і не розуміли, що їх чекає завтра, і намагалися гроші особливо не витрачати. Зараз ми спостерігаємо деяке пожвавлення ринку. Зростає застосування антибіотиків, антикоагулянтів, анальгетиків, противірусних препаратів. Але я вважаю, що українська фарма має величезний потенціал, який формувався тривалий період. До пандемії галузь зростала приблизно на 10% на рік. За даними аналітиків, за підсумками 2020 року ми побачимо зростання ринку в середньому на 5%. Це хороший показник, тому що інші ринки – світові та європейські – далеко не такі успішні. Щодо прогнозів на 2021 рік, то припускаю, що фармринок зросте на 8-10%, зокрема й за рахунок експорту. Упевнений, що сьогодні експорт – це найправильніший вектор розвитку вітчизняного фармринку. Ми маємо для цього величезний потенціал. Вийти на міжнародний ринок не просто, але завжди краще, ніж виробникам воювати між собою в Україні.
Використано фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE
