В один момент зруйнувалися усталені схеми, маршрути і плани. І в той час, коли люди ставали в чергу до аптеки, аби закупитись «про всяк випадок» усім необхідним і не дуже, власники бізнесів починали налаштовуватися на військові рейки і лаштувати нові схеми логістики. Так, до цього ніхто не був готовий. Але швидко навчилися.
Про те, як вибудовувала воєнну логістику мережа аптек «D.S.», ми говоримо з її комерційною директоркою Каріне Саакян.
– Каріне, скільки аптек наразі у мережі? Скільки з них зачинилися, тому що опинилися у зоні бойових дій?
– Зараз у мережі працює 365 аптек, уже відновлюємося майже до довоєнної кількості. У перші тижні війни призупинили роботу у різний період близько 30 аптек, включно наші партнери-франчайзі – у Києві, Київській, Сумській, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській областях. Наразі вже всі працюють.
– Зазвичай на скільки днів роботи аптека має запас ліків? Коли почали відчувати дефіцит саме через відсутність повноцінної логістики?
– Перед початком російського вторгнення аптеки мали весь необхідний асортимент медико-фармацевтичної продукції. Було добре налагоджене доставлення товару від постачальників – зазвичай щоденно. У мирний час в аптек не було необхідності створювати великий запас товару: він коливається залежно від поточного попиту, сезонності тощо і поповнюється регулярно. Однак у перші тижні після початку бойових дій через нетиповий ажіотажний попит на ліки запаси дуже швидко вичерпались. У регіонах, де постачання продукції було можливе, спостерігались проблеми з логістикою та затримка доставки замовленої продукції на 5–10 днів. Змінилися й умови постачання у багатьох дистриб’юторів.
– Які засоби стали дефіцитними одразу і надовго?
– У перші дні війни виник нетиповий ажіотажний попит серед споживачів для задоволення особистих потреб. Люди боялися, що у подальшому бракуватиме медикаментів для лікування хронічних захворювань (серцево-судинні, шлункові засоби, інсуліни тощо). Також створювали запаси стратегічно важливих під час війни перев’язувальних матеріалів, антисептичних засобів на кшталт йоду, зеленки, перекису водню, хлоргексидину. Згодом піднялася хвиля попиту на йодовмісні препарати на кшталт еутироксу та L-тироксину. Наступна хвиля попиту припала на ампульні форми препаратів атропіну тощо. Водночас мали місце численні запити від волонтерських організацій із різноманітними списками медикаментів та медичних виробів на потреби армії, переселенців та ін.
– Скажіть, будь ласка, які ланки логістичного ланцюжка постраждали і чому?
– Проблеми спостерігалися абсолютно на всіх ланках логістичного ланцюжка – і на доставці товару від дистриб’юторів на аптеки та склад, і на доставці товарів від виробників до дистриб’юторів. Водночас мали місце і проблеми з доставкою сировини, паковання і тари для виробництва продукції медико-фармацевтичного призначення.
– До яких заходів ви вдалися, щоби відновити повноцінне постачання ліків у аптеки мережі?
– Зі свого боку ми збільшили кратність доставки товару зі складу на аптеки нашої мережі, щоб мати можливість оперативніше реагувати на потреби населення. Також переміщували товар з вимушено зачинених аптек до діючих. З огляду на значний дефіцит медикаментів та затримки в доставці товарів в аптеки при замовленні від національних дистриб’юторів ми домовилися з низкою вітчизняних заводів-виробників про прямі відвантаження необхідної продукції на наш логістичний склад. Уже звідти ми власними силами могли оперативно забезпечувати наші аптеки цією продукцією. До речі, гарним чином на задоволенні потреб населення в більш широкому асортименті життєво необхідних препаратів позначився наданий державою дозвіл на реалізацію препаратів, що виготовлялися вітчизняними заводами на імпорт. Саме низка своєчасних державних рішень дала нам змогу реалізувати препарати без вторинної упаковки з огляду на труднощі у вчасному її виготовленні, адже зупинилися типографії та інші дотичні організації. Споживачі від цього якихось труднощів не зазнали, адже вся необхідна для них інформація, а також інструкції до медичного застосування, розміщувались на первинному пакованні ліків.
– Каріне, якою є схема логістики для ваших аптек діє на третьому місяці війни?
– На сьогоднішній день ми повернулися до схеми логістики, що працювала у довоєнний час. Водночас змушені також переглядати логістичні маршрути, оскільки в країні відчувається скрута з паливом. Певних переваг чи недоліків цієї схеми відзначити не можу, адже всі рішення спрямовані на максимальне забезпечення потреб населення у швидкі терміни. Відповідно, вживаємо всіх необхідних для цього заходів.
