Одна з найчастіших причин, які змушують людей звертатися до лікаря, – кашель. Сам собою він ще не хвороба. Навіть здорову людину можуть змусити кашляти різкий запах, дим чи холодне повітря – так проявляється захисна реакція організму. Зник подібний дратівливий фактор – і кашель пройшов. А якщо ні, значить, зі здоров’ям не все гаразд. Кашель багатоликий і різноманітний, як і хвороби, про які він сигналізує. І тому характер кашлю враховується під час постановки діагнозу.
Періодичний кашель буває при гострих респіраторних вірусних інфекціях, у курців, хворих на пневмонію, бронхіальну астму. При бронхіальній астмі кашель часто супроводжується задишкою, задухою. Крім того, раптовий сильний напад кашлю виникає при попаданні стороннього тіла в дихальні шляхи.
Постійний кашель – «привілей» хроніків. Від нього страждають при хронічних хворобах горлянки, глотки, а також трахеїті.
Грубим і гавкаючим стає кашель при ларингіті, викликаному вірусною інфекцією або алергенами. При цьому голос часто стає хрипким. Іноді такий кашель може бути проявом бронхоаденіту – збільшення лімфатичних вузлів, розташованих у зоні біфуркації трахеї. Особливо часто він спостерігається при пухлинах та туберкульозі легень.
Приступоподібний або судомний кашель типовий для дитячих інфекцій – кашлюку та паракоклюшу. Він зазвичай виникає вночі, нерідко супроводжується блюванням, унаслідок цього є ризик зупинки дихання у дітей. У дітей старшого віку та дорослих такий кашель буває при мікоплазмовій та хламідійній інфекції дихальних шляхів.
Тихий, поверхневий, короткий кашель (легке покашлювання) спостерігається при фарингіті, синуситі, аденоїдах.
Сухий, поверхневий кашель, що викликає біль у грудній клітці, може бути при залученні до патологічного процесу плеври.
Без кашлю з мокротинням зазвичай не обходиться бронхіт – при цьому захворюванні бурхливо виділяється бронхіальний слиз. Небезпечний кашель з кров’янистим мокротинням – він з’являється при інфаркті легені, туберкульозі, раку бронхів, грибкових ураженнях, а також при застійних явищах у малому колі кровообігу.
Сухий нападоподібний нічний кашель може бути єдиним симптомом шлунково-стравохідного рефлюксу.
Кашель може з’являтися в результаті прийому препаратів від артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності, а також при подразненні слизової оболонки внаслідок тривалого застосування судинозвужувальних крапель від нежиті, аерозолів, інгаляцій, рідин для полоскання горла та промивання носа. Втім, кашель може бути і не пов’язаним із захворюваннями органів дихання. Людина іноді покашлює при хвилюванні, неврозі, при подразненні рецепторів слухового проходу чи стравоходу.
При кашлі необхідно звернутися до лікаря, щоб з урахуванням усіх нюансів призначив лікування.
Застосовуються три основні групи ліків від кашлю:
- муколітики – засоби, які розріджують мокротиння
- відхаркувальні – посилення виведення мокротиння
- препарати, що знижують активність кашльового центру в ЦНС – протикашльові засоби центральної та периферичної дії.
Деякі препарати мають комбінований склад і мають поєднану дію.
Особлива увага при лікуванні кашлю приділяється відхаркувальним засобам. Вони застосовуються при гострій респіраторній інфекції, ускладнення грипу, загостренні хронічного бронхіту, а також пневмонії, бронхіальній астмі, хронічних захворюваннях легень.
Найбільш сучасні та ефективні відхаркувальні препарати як діюча речовина містять амброксол. Це муколітик і мукорегулятор одночасно: амброксол розріджує густий секрет у бронхах та стимулює вироблення нормального секрету. Крім того, амброксол покращує рух цього секрету та сприяє виробленню сурфактанту – речовини, яка перешкоджає злипанню дихальних бульбашок легень (альвеол). До переваг амброксолу можна віднести здатність збільшувати проникнення антибіотиків до осередків інфекції та посилювати місцевий імунітет у бронхах.
Препарати, що містять амброксол, застосовують для лікування і дорослих, і дітей з шести років. Для кожного пацієнта можна підібрати найзручнішу форму ліків – капсули, таблетки, сироп, розчин для ін’єкцій.
