Суть захворювання
Бронхіт – це запалення великих і дрібних бронхів, що порушує нормальну роботу миготливого епітелію, який вистилає їх зсередини. У результаті в бронхах накопичується в’язке мокротиння, яке провокує кашель, а їхня слизова оболонка набрякає, що додатково ускладнює дихання. У важких випадках хвороба ускладнюється обструкцією, тобто порушенням прохідності дихальних шляхів, або бронхоспазмом – різким звуженням просвіту бронхів, спричиненим скороченням гладком’язових волокон їхніх стінок.
Виділяють два різновиди бронхіту: гострий і хронічний. І хоча їхні симптоми часто схожі, кожна з форм захворювання має різні причини і для кожної передбачені свої методи лікування.
Гострий бронхіт – зазвичай вірусний
Щороку гострий бронхіт вражає приблизно 5% дорослих і 6% дітей. У понад 90% випадків він виникає як ускладнення після інфекції верхніх дихальних шляхів, спричиненої адено-, коронавірусами, збудниками грипу, парагрипу, респіраторно-синцитіальним вірусом, риновірусом тощо. У 10% випадків винуватцями бронхіту є атипові бактерії Bordetella pertussis, Chlamydophila pneumoniae і Mycoplasma pneumoniae.
Домінуючим симптомом гострого бронхіту є продуктивний кашель. Іноді його супроводжують лихоманка, нежить, закладеність носа, головний біль. Рідше спостерігаються хрипи, задишка, дискомфорт у грудях. Гострий бронхіт належить до самообмежених захворювань, а це означає, що він із часом минає сам собою. Пов’язаний із ним кашель триває 2-3 тижні. Оскільки ця хвороба зазвичай спричиняється вірусами, антибіотики за її неускладненого перебігу не показані. Лікування має бути спрямоване на полегшення стану хворого. У цьому допоможуть протизапальні, антигістамінні та протинабрякові препарати, спазмолітики, а також відхаркувальні засоби, що полегшують відходження мокротиння.
Утім, багато досліджень ставлять під сумнів ефективність ліків від кашлю в дітей молодше шести років.
Значно дієвішими, на думку експертів, можуть виявитися нефармакологічні заходи, наприклад дихальна гімнастика, спеціальний масаж, а також рясне пиття, яке також допомагає розріджувати слиз.
Хронічний бронхіт
На відміну від гострого, за хронічного бронхіту відбуваються незворотні зміни слизової оболонки та стінок бронхіального дерева внаслідок тривалого або постійного подразнення дихальних шляхів інфекційними агентами, тютюновим димом, пилом тощо. Про нього говорять у тому разі, коли малопродуктивний кашель мучить людину щонайменше три місяці на рік понад два роки поспіль. Симптоми цього захворювання також можуть включати хрипи і задишку, які посилюються під час фізичних навантажень і нестачі кисню. За хронічного бронхіту особливо сильний кашель часто спостерігається вранці, відразу після пробудження. При цьому мокротиння має жовтий або зелений колір. Іноді в ньому можна помітити невеликі вкраплення крові.
Більшість дорослих пацієнтів із хронічним бронхітом є курцями і крім запалення бронхів мають хронічну обструктивну хворобу легень (ХОЗЛ). У дітей затяжний бронхіт зазвичай пов’язаний з інфекцією, викликаною бактеріями Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae або Moraxella catarrhalis. Тому в разі кашлю, що триває понад 4 тижні, їм зазвичай призначають курс антибактеріальних препаратів, попередньо виключивши інші захворювання, наприклад, пневмонію або респіраторний алергоз.
Іноді хронічний бронхіт буває супутником бронхіальної астми або має характер професійного захворювання. У групі ризику перебувають люди, робота яких пов’язана з видобутком вугілля, обробкою зерна, виробництвом текстилю, литтям металу, тваринництвом. Останнім часом хронічний бронхіт також досить часто діагностують у жителів великих міст, що, мабуть, пов’язано із забрудненням повітря в мегаполісах.
Оскільки хронічний бронхіт незворотній, основна мета його терапії – поліпшити якість життя пацієнта, сповільнити прогресування захворювання і запобігти ускладненням. Для цього використовують бронходилататори (вони розширюють дихальні шляхи, знімаючи бронхоспазм) та інгаляційні кортикостероїди (зменшують набряк і запалення епітелію). Такі препарати має призначати лікар, оскільки дуже важливо підібрати оптимальне поєднання препаратів та їхнє дозування, щоб максимально знизити ризик побічних ефектів. У разі загострення хронічного бронхіту допомагають муколітики. Стан пацієнтів також покращує лікувальна фізкультура, спрямована на зміцнення дихальних м’язів, і киснева терапія.
Консультація першостольника
Звісно, фармацевт не може встановлювати діагноз, проте в його силах допомогти клієнтам, які звернулися до аптеки зі скаргами на кашель, розібратися в причинах хвороби, полегшити її симптоми, застерегти від неправильного лікування, а головне – порадити вчасно звернутися до лікаря.
Насамперед слід запам’ятати, що лікування бронхіту не потребує прийому антибіотиків, за винятком тих випадків, коли припущення про бактеріальну інфекцію підтверджується не тільки клінічно (стійка висока температура тіла, гнійне мокротиння, ознаки вираженої інтоксикації, хрипи в бронхах під час аускультації тощо), а й лабораторними даними.
До того як рекомендувати засіб від кашлю, фармацевт повинен з’ясувати його характер. Сухий, лоскотливий кашель, що виникає у відповідь на дискомфорт у горлі, як правило, з’являється або на самому початку, або в самому кінці гострого респіраторного вірусного захворювання. Він пов’язаний із подразненням слизової оболонки горла, гортані й трахеї запаленням або слизом, що стікає по задній стінці глотки з носа під час нежитю. Такий кашель не супроводжується утворенням мокротиння. Полегшити його можна, використовуючи спреї для горла або розсмоктуючи льодяники з антисептиками, проте у важких випадках людині можуть знадобитися протикашльові препарати, що блокують кашльовий центр у головному мозку. Такі засоби знімають напади кашлю, які посилюють подразнення і травмують запалену поверхню слизової оболонки нижніх дихальних шляхів.
Вологий грудний кашель найчастіше свідчить саме про розвиток бронхіту. Головне його завдання – очистити дихальні шляхи від мокротиння, що скупчилося в них унаслідок запалення. Однак через його занадто густу і в’язку консистенцію домогтися цього непросто.
У разі непродуктивного кашлю першостольник може порадити відхаркувальні засоби, або муколітики, які посилюють евакуаторну функцію миготливого епітелію, що вкриває бронхи, розріджують мокротиння і стимулюють його відходження.
Важливо зазначити, що за сухого кашлю відхаркувальні засоби не тільки не полегшать стан людини, а й послужать додатковим подразнювальним фактором для дихальної системи. І навпаки, за вологого кашлю блокування кашльового рефлексу препаратами центральної дії призведе до застою мокротиння в бронхах, підвищуючи ризик розвитку пневмонії.
Будь-який кашель у дітей молодше двох років потребує консультації лікаря. Пов’язано це з тим, що вибір препаратів для цієї вікової групи дуже обмежений. До того ж у маленьких дітей швидко може розвинутися пневмонія. Серйозну небезпеку для них становить і кашлюк.
Консультуючи клієнта, першостольник також має уточнити, як давно в нього з’явився кашель. Якщо це сталося понад місяць тому, необхідно сходити до лікаря, щоб виключити туберкульоз або астму, підтвердити хронічний бронхіт і отримати план лікування.
Дуже важливо переконатися, що у людини, яка страждає на кашель, немає:
- температури вище 38 °С, яка зберігається понад тиждень;
- болю в грудях зі значною задишкою;
- сильної слабкості або надмірної пітливості;
- мокротиння з домішками крові.
Будь-який із цих симптомів вимагає обов’язкової негайної консультації лікаря.
