

Мікропластик перестав бути лише екологічною проблемою — сьогодні це фактор, який безпосередньо впливає на здоров’я людини. Дослідження показують, що середньостатистична людина щотижня може проковтнути від 0,3 до 5 г мікропластику — еквівалент «банківської картки».
Частинки знаходять у воді, морепродуктах, фруктах, овочах, солі, чаї, каві та навіть у повітрі.
Питання просте: як ці частинки поводяться в нашому організмі і що можна зробити для мінімізації ризиків?

Джерела мікропластику: звідки він потрапляє у їжу та воду
Основні шляхи потрапляння
-
Питна вода. До значної частки проб бутильованої води виявляють мікропластик; у водопровідній воді — теж.
-
Морепродукти. Риба, молюски, креветки накопичують частинки у травній системі.
-
Фрукти та овочі. Рослини можуть поглинати наночастинки через ґрунт і воду.
-
Сіль та спеції. Особливо морська сіль, яка концентрує забруднення з океанів.
-
Чайні пакетики. Деякі з них виділяють мільярди наночастинок під час заварювання.
-
Упаковка та пластиковий посуд. Нагрівання та тривале зберігання пришвидшують міграцію частинок у їжу.

Як мікропластик діє всередині організму
Можливі механізми впливу
Механізм дії залежить від розміру частинок:
-
Мікропластик (1–1000 мкм) переважно не проникає глибоко й частково виводиться, але може травмувати слизову.
-
Нанопластик (<1 мкм) здатний проникати крізь клітинні мембрани, циркулювати з кров’ю та лімфою, потенційно досягаючи печінки, селезінки, мозку.
Вплив на травну систему
-
Порушення мікробіому кишківника. Частинки змінюють баланс бактерій, зменшуючи кількість корисних штамів і сприяючи дисбіозу.
-
Локальне запалення. Мікропластик здатен подразнювати стінки кишківника, посилюючи продукцію прозапальних цитокінів.
-
Порушення бар’єрної функції. Є дані, що наночастинки можуть збільшувати проникність кишкової стінки («leaky gut»).
-
Вплив на ферментативну активність. Деякі полімери та супутні домішки можуть знижувати активність травних ферментів.

Загальносистемний вплив
-
Окислювальний стрес. Підвищена кількість вільних радикалів і виснаження антиоксидантної системи.
-
Хронічне низькорівневе запалення. Фактор ризику для серцево-судинних та метаболічних захворювань.
-
Гормональні зсуви. Компоненти пластику (BPA, фталати) діють як ендокринні дизраптори.
-
Кардіометаболічні ризики. Потенційний зв’язок з інсулінорезистентністю, зміною ліпідного профілю.
-
Вплив на репродуктивну систему. Окремі дослідження показують можливий вплив на фертильність та розвиток плода.
Основні типи мікропластику та їх можливий вплив
Таблиця 1. Типи пластику, джерела та потенційний вплив
| Тип пластику | Де найчастіше зустрічається | Потенційний вплив на організм |
|---|---|---|
| PET (поліетилентерефталат) | Пляшки для води, напоїв, пакування | Окислювальний стрес, можливі зміни мікробіому, міграція мономерів та домішок |
| PP (поліпропілен) | Одноразові стаканчики, контейнери | Локальне подразнення, потенційний вплив на кишкову бар’єрність |
| PS (полістирол) | Посуд, харчове пакування, пінопласт | Токсичні мономери (стирол), ендокринні порушення |
| PVC (полівінілхлорид) | Трубопроводи, пакування, плівка | Фталати → гормональні зсуви, вплив на печінку та ендокринну систему |
| PE (поліетилен) | Пакети, харчова плівка | Порушення ліпідного обміну, хронічне низькорівневе запалення |
Як зменшити вплив мікропластику у повсякденному житті
Побутові звички, які реально працюють
-
Заміна пластику в контакті з їжею.
Скло, метал, кераміка замість пластикових контейнерів і пляшок. -
Відмова від нагрівання в пластику.
Не підігрівати їжу в мікрохвильовці в пластикових судках. -
Фільтрація води.
Зворотний осмос або багатоступеневі фільтри показують найвищу ефективність у видаленні частинок. -
Менше одноразового посуду.
Особливо при гарячих напоях і страв. -
Упаковка.
Обирати продукти в склі, папері, біорозкладних матеріалах, коли це можливо. -
Чай та кава.
Віддавати перевагу листовому чаю й френч-пресу замість пластикових пакетиків і капсул, які виділяють частинки при нагріванні.
Роль нутрицевтиків: чи можуть добавки захистити організм?
Жоден нутрицевтик не “вимиває” пластик із організму. Але нутрієнти можуть зменшувати шкоду від:
-
окислювального стресу,
-
хронічного запалення,
-
порушення мікробіому,
-
навантаження на печінку та детокс-системи.
Ключові групи нутрієнтів
-
Антиоксиданти.
Вітамін С, вітамін Е, поліфеноли (зелений чай, виноград, ягоди), ресвератрол, астаксантин допомагають нейтралізувати вільні радикали. -
Омега-3 жирні кислоти.
Знижують запальні процеси, підтримують серцево-судинну систему, можуть зменшувати системне запалення, пов’язане з хронічним впливом токсинів. -
Пробіотики, пребиотики, постбіотики.
Відновлення мікробіому, посилення кишкового бар’єра, зменшення локального запалення. -
Клітковина.
Розчинна та нерозчинна клітковина (інулін, ФОС, резистентний крохмаль) підтримують регулярну перистальтику та живлять корисні бактерії. -
Підтримка систем детоксикації.
N-ацетилцистеїн (NAC), гліцин, сірковмісні амінокислоти, глутатіон — підтримують фази детоксикації в печінці. -
Хлорела, спіруліна.
Є гіпотеза, що вони можуть зв’язувати деякі токсини; важливо використовувати лише сертифіковані продукти, без власного забруднення важкими металами.
Нутрицевтики та їхня можлива роль при впливі мікропластику
Таблиця 2. Потенційні нутрицевтичні інструменти підтримки
| Нутрієнт / добавка | Механізм дії | Кому може бути корисно |
|---|---|---|
| Пробіотики / постбіотики | Відновлення мікробіому, посилення кишкового бар’єра, зменшення локального запалення | Людям із здуттям, дисбіозом, синдромом подразненого кишківника |
| Омега-3 (EPA/DHA) | Антизапальна дія, підтримка клітинних мембран, серцево-судинної системи | Мешканцям великих міст, людям із метаболічним синдромом, хронічним стресом |
| Вітамін С + поліфеноли | Потужний антиоксидантний захист, нейтралізація вільних радикалів | Тим, хто живе в умовах високого забруднення повітря й води |
| NAC, глутатіон | Підтримка антиоксидантної системи та детоксикації в печінці | Пацієнтам із підвищеним навантаженням на печінку, урбанізованим пацієнтам з високим рівнем стресу |
| Клітковина (інулін, ФОС) | Нормалізація транзиту в кишківнику, живлення корисних бактерій | Людям із низьковолокнистою дієтою, схильністю до закрепів |
Що каже сучасна наука: короткий огляд ключових досліджень
-
Дослідження на тваринах показують, що нанопластик може проникати через епітеліальні бар’єри та індукувати запальні реакції в кишківнику й інших органах.
-
Публікації в провідних журналах повідомляють про зміну складу мікробіоти під впливом мікропластику: зменшується різноманіття та частка корисних бактерій.
-
Окремі роботи пов’язують експозицію до мікропластику з маркерами метаболічного синдрому (інсулінорезистентність, дисліпідемія).
-
Є дані про ендокринні порушення через пластифікатори та домішки, які мігрують із пластику, особливо при нагріванні.
-
Дослідження систем очищення води показують, що фільтри зворотного осмосу можуть видаляти до 90–99% частинок мікропластику.
(У публікації можна додати конкретні DOI/PMID під вибраний формат журналу.)
Висновок
Мікропластик — це вже не футуристична загроза, а реальність сучасного способу життя. Він присутній у воді, їжі та повітрі, проникає в травну систему, впливає на мікробіом, бар’єрні функції та, потенційно, на гормональний та метаболічний статус.
Повністю уникнути мікропластику неможливо, але можна суттєво зменшити навантаження:
-
змінити посуд і упаковку,
-
покращити якість питної води,
-
підтримувати мікробіом, антиоксидантну й детоксикаційну систему харчуванням і нутрицевтиками.
Це не «детокс за тиждень», а довгострокова стратегія, яка працює на майбутнє — менш запалений організм, кращий метаболічний профіль і нижчі ризики хронічних захворювань.
Список літератури
-
Leslie HA et al. Human consumption of microplastics. Environment International.
-
Lu L et al. Uptake and accumulation of microplastics in the gut microbiota. Environment International.
-
Yong CQY et al. Toxicity of microplastics and nanoplastics in mammalian systems. Science of The Total Environment.
-
Wang J et al. Microplastics as contaminants in the food chain. Journal of Hazardous Materials.
-
Kosuth M et al. Synthetic polymer contamination in bottled water. Frontiers in Chemistry.
(У реальній статті можна замінити на точні посилання з року й томом — під вимоги журналу.)



