Про що це?
Мінімалізм XXI століття – це взагалі не про те, який вигляд ми маємо збоку, а про те, як нам подобається жити для себе, отримуючи максимальне задоволення і водночас не відчуваючи почуття провини й тривоги через даремно витрачені гроші, час і ресурси. Француженка Домінік Лоро, авторка книжки «Мистецтво простоти», каже в одному з інтерв’ю: «Багато хто думає, що мінімалізм полягає в тому, щоб позбутися всього непотрібного. Однак викидати не означає просто відбирати потрібне, ні. Це означає звільнити місце для того, що ми по-справжньому любимо. У мінімалізмі є естетичний аспект – залишаєш тільки найкрасивіше, найкраще. Є й філософський: це вчення допомагає збоку поглянути на нашу жагу до володіння і жадібність, які явно нездорове суспільство змушує нас розвивати в собі. У мінімалізмі присутній елемент гедонізму: те, що приносить справжнє задоволення, він пропонує нам скуштувати повною мірою».
Приклад японців
Мінімалізм – риса японського характеру. Жителі Країни висхідного сонця завжди вміли з пари каменів створити сад, з татамі і рисового паперу – інтер’єр. Одна орхідея в порожній білій кімнаті може справити набагато сильніше враження, ніж галерея, заповнена картинами і скульптурами. Одна лялька радує набагато сильніше, ніж дитяча, в якій кроку від іграшок ніде ступити. Дві гарні сукні для роботи й одна прекрасна для вечірок, що висять у шафі, повністю знімають проблему «нема чого вдягнути». Начебто прості речі, але, щоб відповісти собі на запитання «чого я дійсно хочу?», може знадобитися багато часу і зусиль. Тому на Заході в ходу послуги консультантів, які допомагають підтримувати мінімалізм, структурувати життя і позбавлятися від зайвого.
Мінімалізм у стосунках
Аналогічно з людьми в оточенні. Життя не гумове, навіщо його витрачати на тих, хто нам неприємний? Послідовники філософії, що звеличує мінімалізм, рекомендують викреслювати зі свого оточення зайвих людей, вибирати, з ким спілкуватися, а кого ігнорувати. Для спрощення завдання є п’ять кроків.
Обчислити і виключити токсичних людей
Є люди, поруч із якими почуваєшся красивою, дотепною і все в тебе добре, але є й інші, які, здається, однією своєю присутністю намагаються підкреслити твою недосконалість. Перших Світлана Ройз, психологиня, членкиня Європейської професійної психотерапевтичної ліги, називає випромінювачами, а других – токсичними особистостями, що живуть у розладі із собою.
Токсичні – їх, на жаль, більшість – регулярно приносять погані новини, критикують, ниють, переходять межі, намагаються нав’язати непотрібне, применшити успіхи співрозмовника, перекласти на нього свою роботу. Після спілкування з ними почуваєшся використаною, спустошеною, ведеш внутрішні монологи («потрібно було це і це сказати!»), відчуваєш почуття провини і злість на себе – адже ніхто під дулом пістолета не тягнув на ту зустріч!
Для обчислення непродуктивних контактів Олександр Некрасов, мінімаліст, блогер, мандрівник, рекомендує виписати на аркуш паперу всіх, з ким ми взаємодіємо, і повільно пройтися списком, згадуючи свої відчуття від спілкування з кожним. Тепло, радісно? Ставимо плюс. Дискомфортно – мінус. З «людьми-плюсами» продовжуємо зміцнювати стосунки, з «мінусами» прощаємося.
– Буває сумно усвідомити, що список людей зі знаком плюс майже порожній, – розмірковує Некрасов. – Через це багато хто не наважується перервати токсичні зв’язки, адже залишитися на самоті – незвично і страшно. На якийсь час, дійсно, простір навколо може спорожніти. Але потім у вільну нішу, що утворилася, неодмінно почнуть притягуватися твої люди – ті, з ким по дорозі.
Не варто мати справ із тими, хто намагається нас знецінити, адже вибіркове ставлення до внутрішнього кола спілкування – знак поваги до себе.
Позбутися обтяжливих зв’язків минулого
На думку Тетяни Жданової, директорки агенції корпоративного брендингу, «зачистка» простору довкола себе від знайомих, з якими не розвиваєшся, дещо штучна.
– Навіть неприємні особистості можуть бути корисними: спілкування з ними вчить керувати гнівом, контролювати роздратування, – обґрунтовує вона свою думку. – Але в будь-якому разі, приймаючи людину в коло свого спілкування, важливо зважати на наявність спільних цінностей і дотримання балансу негативу і позитиву. Подруга одного разу розповіла про «метод ДЕФІ» (Д – гроші, Е – емоції, Ф – фізика (тіло), І – інтелект). Сума плюсів і мінусів за літерами має бути рівною. Скажімо, втратила людина в грошах (Д), вклавши їх у спілкування з коучем або поїздку за тридев’ять земель до близького друга, зате набула цінних думок (І) або позитивних емоцій (Е). Або, навпаки, багато нервував і засмучувався (Е), погодившись на проєкт із неприємною командою, але зате його гаманець виграв (Д).
Часто перевірку на ДЕФІ не витримують люди з минулого. Звичайно, є давні друзі, з якими приємно спілкуватися і 20, і 30 років потому. Але якщо в сьогоденні немає ні спільних справ, ні інтересів – такі зв’язки обтяжують.
– Спілкування, засноване тільки на минулому, – неповноцінне, безвихідне, – вважає Олександр Некрасов, – у таких контактах люди розмовляють не один з одним сьогоднішніми, а з моделями себе минулих років. Включаються забуті поведінкові шаблони, що створює дискомфорт. Минулих зв’язків складно позбутися, але іноді для руху вперед це просто необхідно.
Почистити френд-стрічку
Британський професор антропології Робін Данбар якось вирахував, що будова кори головного мозку незалежно від товариськості обмежує нас в управлінні соціальними зв’язками приблизно зі 150 людьми (цифра 150 увійшла в історію як число Данбара). Це правило, впевнений Данбар, поширюється і на соцмережі. Нехай у користувача буде хоч 1500 друзів, людина підтримує контакт усе з тим самим колом із не більш ніж 150 осіб. Новинна стрічка, засмічена постами випадкових і неприємних людей, краде час, псує настрій, відволікає від особистостей по-справжньому цікавих.
Варто очистити свій інтернет-простір від тих, хто постить по 10 повідомлень на день, розшарює негативну інформацію, регулярно намагається долучити вас до якихось груп, зазиває на свої піар-акції чи намагається впарити товар. Є окремі дратівливі категорії френдів, схиблені на своїх селфі, фотографіях діточок і постах про позитивне мислення – ці на любителя. Можна і залишити з антропологічного інтересу.
Контролювати імпульси
Щаслива людина спокійна і не прагне гострих відчуттів, вважає Світлана Ройз.
– За надмірними емоціями люди ховаються від порожнечі, – пояснює вона. – Є такий тест на визначення реального внутрішнього стану: клієнту пропонують написати текст. У ньому буває багато радісних епітетів, але якщо окремо виокремити дієслова – вони говорять про депресію. До того ж надлишкові адреналінові почуття, особливо ті, які спеціально по-купаються, через деякий час дають емоційний відкат.
Філософія мінімалізму закликає стримувати головним чином негативні пориви (роздратування – ложка отрути!). Але їх у жодному разі не можна придушувати, важливіше контролювати стан, вмикати в собі стороннього спостерігача, глибоко дихати в разі чого, щоб не діяти імпульсивно.
– Оточення часто провокує нас на шкідливі для внутрішньої екології реакції, – міркує Олександр Некрасов. – Поставте під сумнів свої перші емоційні імпульси, зробіть паузу, спитайте себе, чи стане ваше життя більш цілісним і щасливим, якщо ви діятимете під впливом пориву?
Захопитися важливим
Є ще один дієвий спосіб звільнитися від непотрібного спілкування та емоцій – витіснити їх надихаючими людьми та стосунками. У закоханих немає ні часу, ні бажання на спілкування з іншими, тим паче токсичними особистостями. Концентрація на важливих людях і заняттях не залишить місця для неприємних і випадкових.
