Запроваджена у 2020 році в рамках медреформи програма медичних гарантій мала б зробити медицину доступною для всіх українців. Проте, як виявили фахівці Рахункової палати, цього не сталося, повідомляє прес-центрі відомства.
Так у 2020 – I півріччі 2022 рр. медзакладам у межах програми виділили 270 млрд грн, з яких майже 99% – комунальним закладам охорони здоров’я, 1% – приватним і 0,4% – ФОПам.
Попри те, що фінансування медицини щороку збільшувалось, застосовувались податкові пільги з ПДВ при наданні медпослуг, кожна п’ята українська сім‘я у 2021 році не могла за потреби отримати необхідну медичну допомогу, придбати ліки чи медичне приладдя.
У цих родинах, за даними Держстату, через високу вартість послуг не змогли відвідати лікаря у 2020 році – 57%, у 2021 – 67%, стоматолога – у 2020 році – 95%, у 2021 – 98%.
Загалом найбільш недоступними виявилися стоматологічні послуги, протезування та лікування у стаціонарі.
У середньому українська сім’я витрачала на охорону здоров’я на місяць 219 грн у 2021 році, а у 2020 році – 156 грн.
Як ми писали раніше, Рахункова палата оприлюднила звіт щодо аудиту використання коштів, які були виділені МОЗу на підготовку мед та фармпрацівників.
Згідно звіту Рахункової палати України, підходи до підготовки та перепідготовки медичних і фармацевтичних працівників потрібно переглянути:
- усунути нормативну неузгодженість між існуючим механізмом держзамовлення та вимогами закону,
- розрахувати загальну потребу в кадрах із урахуванням регіональних особливостей та впровадити реєстри медичних спеціалістів і медичних працівників.
Законодавчо визначений механізм формування і розміщення держзамовлення наразі не діє.
Про це йдеться у Звіті Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров’я України на підготовку медичних і фармацевтичних працівників.
Результати аудиту
За 2020 рік – І півріччя 2022 року Міністерство охорони здоров’я витратило на підготовку, перепідготовку медичних і фармацевтичних кадрів, підвищення їх кваліфікації та заходи у сфері медичної освіти 4,9 млрд грн із 6,1 млрд грн, затверджених у держбюджеті за загальним фондом.
Також у цей період 17 закладів вищої освіти, які підпорядковуються МОЗу, мали 12 млрд грн власних надходжень — плата за послуги з освітньою, науковою та навчально-виробничою діяльністю, благодійні внески та гранти.
Наразі обсяг підготовки медичних і фармацевтичних кадрів формують на основі попиту вступників ЗВО і спроможності закладів цей попит задовольнити. Також МОЗ не затверджувало пріоритетних спеціальностей у 2020-2021 роках, внаслідок чого розподіл лікарів-інтернів був нерівномірний.
У 2020 – І півріччі 2022 року ЗВО самостійно визначали зміст освіти для магістрів більшості спеціальностей, оскільки за цим освітнім рівнем на початку січня 2020 року були затверджені лише три стандарти вищої освіти з дев’яти, а станом на 1 грудня 2022 року залишався незатвердженим лише один – «Педіатрія».
При цьому МОЗ протягом 2,5 років не погоджувало ЗВО освітніх програм і навчальних планів.
«Крок»
Проблема якості освіти надзвичайно актуальна. У 2021 році з першого разу іспит «Крок 1» не склали:
- 9,4% студентів (держзамовлення) за спеціальністю «Медицина»,
- «Стоматологія» – 10,3%,
- «Фармація» – 8,6%,
- ті, які навчались за кошти фізичних і юридичних осіб – 42,1%, 33%, і 63,2% відповідно, а також майже 11%, 52% та 43% іноземців.
У кожному із ЗВО є випадки складання іспиту «Крок 3» втретє і вчетверте.
Відрахування
У 2020 – І півріччі 2022 року ЗВО відраховували студентів за невиконання навчального плану (зокрема, нескладання іспиту «Крок 2», за власним бажанням, за порушення навчальної дисципліни та невихід із академвідпустки).
Так, лише по двох закладах нерезультативні видатки становили майже 19 млн гривень. Ще 495 тис. грн держбюджет втратив, відрахувавши 34 лікарів-інтернів.
ЗВО користуються «університетськими клініками» і клінічними кафедрами в закладах охорони здоров’я. Проте після реорганізації ЗОЗ із бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства з цим існують проблеми.
Медзаклади не зацікавлені у практиці студентів та участі науково-педагогічного персоналу ЗВО у наданні меддопомоги, оскільки пріоритетом їх діяльності не є навчання. Заклади охорони здоров’я скорочують площі кафедр, вимагаючи від університетів укладати договори оренди.
МОЗ не затвердило нової редакції положення про «університетську клініку», а нормативні акти, які регламентують питання функціонування клінічних кафедр, потребують удосконалення.
Через відсутність у семи ЗВО системи МОЗ симуляційних центрів, існує ризик, що майбутні лікарі матимуть недостатньо практичних навичок.
Відпрацювання
Із 9 вересня 2022 року втратив чинність наказ МОЗу щодо обов’язкового відпрацювання 3-річного терміну випускниками інтернатури, які навчалися за держкошт.
Припинення вимоги щодо обов’язкового працевлаштування створює ризики нерівномірного забезпечення кваліфікованими медичними кадрами ЗОЗ усіх областей України та непродуктивних видатків держбюджету на їх підготовку.
Так, аудит лише у двох ЗВО і двох ЗОЗ засвідчив, що у 2020 – 2022 роках 65 випускників інтернатури не відпрацювали обов’язкового трирічного терміну, що призвело до понад 19 млн грн непродуктивних витрат.
На Вінниччині із 345 випускників ЗВО, що належать до сфери управління МОЗ, які навчалися за держзамовленням, працевлаштувалися тільки 52%. Тому надалі є ризик збільшення відповідних непродуктивних видатків.
Крім того, є ризик втрати 76,3 млн грн, які чотирьом ЗВО заборгували іноземні студенти, зокрема ті, які через війну виїхали з України і не сплатили за навчання. А Луганський і Донецький медуніверситети вже втратили понад 20 млн грн доходів за спецфондом на суму простроченої дебіторської заборгованості за надані до 1 липня 2014 року послуги.
Аудит засвідчив, що внаслідок війни росії в Україні пошкоджено майно восьми ЗВО, що належать МОЗу, а Луганський та Донецький медуніверситети вимушено змінили місце розташування. Загальна сума завданих збитків, за даними шести ЗВО, – 385,3 млн гривень.
