Препарати першого вибору для жінок і чоловіків
Незважаючи на однакову система контролю артеріального тиску, його регуляція артеріального тиску у чоловіків і жінок дещо відрізняється:
- У жінок ключовим фактором розвитку гіпертонії є альдостерон – гормон, який змушує наші нирки утримувати більше натрію і, отже, більше рідини, що призводить до підвищення артеріального тиску.
- У чоловіків, які страждають на гіпертонію, основна роль належить іншому гормону – ангіотензину II, який, звужуючи кровоносні судини, регулює об’єм циркулюючої крові.
Науковці отримали ці дані на двох найпоширеніших моделях гіпертонії людини у щурів, і якщо вони підтвердяться в експериментах з людьми, лікарі отримають фізіологічне підтвердження того, що препарати, які інгібують рецептори альдостерону, будуть добре працювати в більшості жінок, а, натомість, антагоністи рецепторів ангіотензину II краще підійдуть чоловікам.
Ключове місце для виявлення проблем
Хоча причина гіпертонії також може ховатися в кровоносних судинах і мозку, для вивчення механізмів розвитку цієї хвороби фізіологи Університету Огаста, зосередили свою увагу на нирках. Саме вони можуть стати ключовим місцем для виявлення проблем, оскільки є першою ланкою для порушення звичайних сигналів, адже високий кров’яний тиск завжди потребує більшого об’єму рідини. Крім того, теоретично нирки здатні вивести з організму нескінченну кількість зайвої солі та води, тоді як інші способи знизити артеріальний тиск, як-от зниження частоти серцевих скорочень чи розширення кровоносних судин, мають чіткі обмеження.
Наше тіло використовує нирки як “зворотні клапани”, щоб виводити більше натрію і рідини під час підвищення артеріального тиску та утримувати їх, коли він стає небезпечно низьким. Обидва гормони: і ангіотензин, і альдостерон – надсилають повідомлення ниркам про необхідність утримувати натрій. Вони підвищують активність епітеліальних натрієвих каналів (ENaC) у канальцях нирок – мембранних білків, які забезпечують зворотне захоплення натрію і, по суті, служать воротами для реабсорбції солі.
Вчені переконалися, що блокування рецепторів альдостерону в самок щурів із гіпертонією знижує надмірну, нездорову активність ENaC і призводить до більш значного зниження артеріального тиску, ніж у їхніх колег-самців. Вони також виявили, що у самок щурів з гіпертонічною хворобою в нирках більше рецепторів альдостерону, що здається логічним поясненням виявлених ними статевих відмінностей.
Подальші дослідження
Чутливість до альдостерону – це не завжди погано. Наприклад, під час вагітності цей гормон допомагає утримувати підвищену кількість натрію, необхідну для забезпечення додаткового об’єму рідини для навколоплідних вод та збільшення об’єму крові для матері й дитини, яка розвивається. Високий рівень жіночого статевого гормону прогестерону, який грає ключову роль у підготовці організму до вагітності, насправді сприяє виробленню більшої кількості альдостерону. Фактично, високий рівень альдостерону зазвичай асоціюється з високим артеріальним тиском, який може призвести до підвищення тиску. Однак при гіпертонії ця звичайна продуктивна асоціація “спотворюється”, і здатність альдостерону прискорювати утримання натрію у вагітних жінок може включати жінок, коли артеріальний тиск виходить з-під контролю.
Наразі вчені додатково досліджують, як прогестерон впливає на реакцію жінок на альдостерон під час гіпертонії та чи може він збільшувати кількість рецепторів альдостерону. Відомо, що в нирках чоловіків прогестерон ефективно протидіє дії альдостерону: чоловіки, які отримували прогестерон, мочаться частіше. Проте в жінок прогестерон, імовірно, “розщеплений” або розділений, що зменшує його блокуючу дію.
Їх також цікавить, чи здатний організм жінок втрачати чутливість до альдостерону, коли рівень цього гормону стає занадто високим. У чоловіків цей механізм, що запобігає нескінченному всмоктуванню солі та рідини, що надходить із нею, працює. Але чи мають такий природний захист представниці прекрасної статі, поки не ясно.
Кінцева мета
Головна ідея цього дослідження, як і інших експериментів, що проводяться фізіологами Університету Огаста, полягає в тому, щоб виявити групи людей з однаковими причинами гіпертонії, які можуть бути пов’язані зі статтю, віком, супутніми захворюваннями тощо, і підібрати для них оптимальне лікування.
В ідеалі лікар коли-небудь зможе просто поглянути на аналіз крові пацієнта і за допомогою біомаркерів точно визначити, який у нього тип підвищеного артеріального тиску, щоб вибрати найкращий з безлічі антигіпертензивних препаратів.
Використано фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE
Notarte, K. I., Ver, A. T., Velasco, J. V., et al. (2021). Effects of Age, Sex, Serostatus and Underlying Comorbidities on Humoral Response Post-SARS-CoV-2 Pfizer-BioNTech Vaccination – A Systematic Review. medRxiv. doi:10.1101/2021.10.10.21264825. https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2021.10.10.21264825v1
