Нагальна потреба в реформі лікування болю
Війна, що триває в Україні, залишила не лише фізичні шрами, але й емоційні та психологічні втрати, які неможливо ігнорувати.
Українські ветерани стикаються з проблемами, починаючи від фізичних травм, таких як травматична втрата кінцівок, пошкодження спинного мозку та черепно-мозкові травми, і закінчуючи проблемами психічного здоров’я, такими як посттравматичний стресовий розлад, тривожність та депресія.
Ефективне знеболення цих ветеранів є складним питанням, яке вимагає переосмислення нашого підходу до лікування як фізичного, так і емоційного болю – особливо з огляду на уроки кризи у сфері знеболення, що сталася у Сполучених Штатах.
Складна природа болю у ветеранів
Пов’язані з бойовими діями травми серед українських ветеранів часто призводять до хронічних больових станів, які потребують тривалого лікування.
Хронічний біль у цьому контексті може бути наслідком поєднання фізичних ушкоджень та неврологічних змін, спричинених травмою.
Фізичні травми можуть призвести до тривалого запалення, пошкодження нервів і порушень функцій опорно-рухового апарату, що спричиняють біль.
Окрім фізичних ушкоджень, психологічна травма відіграє важливу роль у збереженні та сприйнятті болю.
Явище, відоме як “катастрофізація болю”, коли негативні емоції та тривога посилюють сприйняття болю, особливо поширене серед ветеранів, які мають справу з ПТСР.
Це створює замкнене коло, яке погіршує як біль, так і стан психічного здоров’я.
Відсутність інтегрованих послуг з охорони психічного здоров’я та лікування болю в Україні робить вкрай важливим розгляд цілісних підходів, які стосуються як фізичного, так і психічного благополуччя.
Криза болю в США дає цінну інформацію про те, чого не варто робити, а також відкриває шляхи для розробки більш комплексних рішень.
Криза знеболення в США: Ключові уроки для України
Сполучені Штати стикаються з епідемією хронічного болю, ускладненою опіоїдною кризою, яка забрала понад мільйон життів.
За оцінками, від 21% до 56% американців страждають від хронічного болю, причому значна частина з них відчуває біль настільки сильний, що порушує їхнє повсякденне життя.
Хронічний біль часто призводить до інвалідності, соціальної ізоляції та зниження якості життя, створюючи тягар не лише для людей, але й для системи охорони здоров’я.
Критичним аспектом кризи болю в США є обмежена освіта з управління болем у медичних школах.
Систематичний огляд 2018 року показав, що більшість американських медичних шкіл присвячують управлінню болем менше десяти годин протягом усієї навчальної програми.
Як наслідок, багато лікарів значною мірою покладаються на фармацевтичні препарати, зокрема опіоїди, оскільки їм бракує знань про інші варіанти.
Це призвело до надмірного виписування рецептів і проблем із залежністю, а страх перед юридичними наслідками змусив багатьох лікарів взагалі уникати виписування опіоїдів, залишаючи багатьох пацієнтів з болем без лікування.
Ці проблеми підкреслюють ризики покладання виключно на фармацевтичні втручання для полегшення болю.
Опіоїдні препарати несуть ризики звикання, пригнічення імунітету, підвищеного ризику нещасних випадків і навіть парадоксального посилення болю з часом, відомого як опіоїдна гіпералгезія.
Інші фармацевтичні засоби, такі як габапентиноїди, антидепресанти та нестероїдні протизапальні препарати, також мають значні ризики побічних ефектів і часто не можуть усунути основні причини хронічного болю, залишаючи пацієнтам обмежений і часто незадовільний вибір.
Комплексний підхід до лікування болю для українських ветеранів
Виклики, з якими стикаються у США, мають стати пересторогою для України.
Українські ветерани заслуговують на комплексний, співчутливий підхід до лікування болю, який не повторює помилок, що спостерігаються в інших країнах.
Зокрема, покладатися лише на фармацевтичні препарати навряд чи вдасться.
Натомість слід розглянути можливість застосування різноманітних методів лікування:
1. Нефармакологічні втручання
Такі методи лікування, як фізична терапія, програми вправ і масаж, можуть усунути дисбаланс опорно-рухового апарату, який часто є джерелом хронічного болю.
Фізична терапія допомагає відновити рух і функції частин тіла, які постраждали внаслідок травми або операції, а вправи, підібрані з урахуванням індивідуальних особливостей, можуть допомогти зміцнити м’язи і поліпшити гнучкість, що в кінцевому підсумку зменшує біль.
Доведено, що фізична активність, хоча іноді і лякає людей, які страждають від болю, покращує результати лікування болю і якість життя.
Вона допомагає вивільнити ендорфіни – природні знеболювальні, що виробляються організмом, і зменшує запалення, яке часто є причиною болю.
Дуже важливо, щоб медичні працівники заохочували ветеранів займатися фізичними вправами, які відповідають їхнім конкретним умовам, зосереджуючись на поступовому прогресуванні, щоб уникнути загострення травм.
2. Інтегративна терапія “розум-тіло”
Хронічний біль часто тісно переплітається з проблемами психічного здоров’я, такими як ПТСР.
Психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) з урахуванням травми, може допомогти ветеранам опрацювати свій досвід і, в свою чергу, зменшити їхній фізичний біль.
КПТ з урахуванням травми допомагає пацієнтам переосмислити своє ставлення до болю, зменшуючи катастрофізацію та покращуючи механізми подолання.
Терапія “розум-тіло”, така як медитація з усвідомленням, біологічний та нейрологічний зворотний зв’язок, також може бути високоефективною.
Доведено, що медитація усвідомленості змінює сприйняття болю, змінюючи реакцію мозку на больові сигнали, що дозволяє ветеранам переживати біль з меншою емоційною реактивністю.
Біологічний зворотний зв’язок допомагає пацієнтам навчитися контролювати фізіологічні функції, такі як напруження м’язів, що може знизити рівень болю.
Нейрофідбек, який передбачає навчання мозку функціонувати більш оптимально, також може бути корисним для ветеранів, які мають справу з хронічним болем і посттравматичним стресовим розладом.
3. Дієтотерапія та фітотерапія
Хронічний біль часто може посилюватися запаленням, на яке може впливати дієта.
Відомо, що дієти з високим вмістом оброблених продуктів, цукру та нездорових жирів посилюють запалення, тоді як протизапальні дієти, багаті на фрукти, овочі, омега-3 жирні кислоти та нежирні білки, можуть допомогти впоратися з болем.
Рекомендації щодо харчування, можливо, надані дієтологами або інтегративними лікарями, можуть допомогти ветеранам впоратися із запаленням і покращити загальний стан здоров’я.
Фітотерапія також є багатообіцяючою альтернативою. Доведено, що куркума, імбир та інші протизапальні трави зменшують біль без серйозних побічних ефектів, які спостерігаються у фармацевтичних препаратів.
4. Медичний канабіс
Медичний канабіс полегшує біль при певних захворюваннях, таких як рак, епілепсія, хронічний біль і посттравматичний стресовий розлад, особливо для ветеранів, які постраждали від триваючої війни з Росією.
В Україні медичний канабіс може призначатися лише тоді, коли інші методи лікування не дали результату або погано переносяться, що робить його другорядним, але важливим варіантом для тих, хто має стійкі симптоми.
Міністерство охорони здоров’я затвердило кілька форм ліків на основі канабісу, які можна виготовляти в аптеках, зокрема рідини для перорального застосування, капсули та гелі.
Ці ліки доступні лише за електронними рецептами від ліцензованих лікарів, що гарантує, що вони використовуються під належним медичним наглядом.
Медичний канабіс не лише полегшує біль, але й допомагає зменшити тривожність та покращити сон, що має вирішальне значення для ветеранів, які страждають від хронічного болю та ПТСР.
5. Інноваційні неінвазивні методи лікування
Такі технології, як терапія червоним/інфрачервоним світлом, терапія імпульсним електромагнітним полем (PEMF) та гіпербарична киснева терапія (HBOT) набувають все більшої популярності як безпечні та ефективні варіанти лікування болю.
- Терапія червоним/інфрачервоним світлом: Ця терапія працює завдяки використанню певних довжин хвиль світла для проникнення в тканини і зменшення запалення та болю. Доведено, що вона стимулює мітохондрії, прискорюючи відновлення клітин і сприяючи загоєнню, що може бути особливо корисним для ветеранів з травмами опорно-рухового апарату.
- Імпульсна терапія електромагнітним полем (PEMF): PEMF працює за допомогою електромагнітних полів, які стимулюють клітини організму, сприяючи загоєнню та зменшенню болю. PEMF може бути корисним для лікування болю в суглобах, м’язах та інших форм хронічного болю, покращуючи кровообіг і посилюючи природні процеси відновлення організму.
- Гіпербарична киснева терапія (ГБОТ): ГБОТ передбачає дихання чистим киснем у середовищі під тиском, що збільшує кількість кисню в крові та сприяє швидшому загоєнню. Вона ефективна для зменшення запалення, сприяння відновленню тканин і може бути особливо корисною для лікування ран і травм, отриманих під час бойових дій.
Важливість освіти лікарів та ветеранської допомоги
Одним із ключових уроків кризи в США є необхідність належної освіти лікарів.
Медичним працівникам потрібно більше, ніж кілька годин тренінгу з управління болем – вони повинні мати глибоке розуміння як фармакологічних, так і нефармакологічних можливостей, щоб по-справжньому служити своїм пацієнтам.
Це включає розуміння того, коли і як використовувати альтернативні методи лікування, а також як створити індивідуальний план лікування, що враховує не лише фізичний біль, але й психологічні та соціальні фактори.
Лікарі, які лікують українських ветеранів, повинні бути відкритими до альтернативних методів лікування і прагнути отримати додаткову освіту в галузі холістичної медицини.
Це може включати відвідування семінарів, проходження курсів з інтегративної медицини або співпрацю з фахівцями в таких галузях, як фізична терапія, психологія та дієтологія.
Розширюючи свій інструментарій, лікарі можуть створювати більш персоналізовані, ефективні плани лікування болю для ветеранів, уникаючи таким чином пасток, які спостерігаються в американській системі.
Метою має бути лікування всієї людини, а не лише симптомів.
Цілісний і співчутливий шлях вперед
Потреба в діях є нагальною. Українські ветерани борються з видимими та прихованими ранами. Без комплексних змін надто багато з них страждатимуть мовчки.
Але надія є. Застосовуючи комплексний підхід, що включає фізичну терапію, підтримку психічного здоров’я, харчування та інноваційні технології, ми можемо трансформувати лікування болю в Україні.
Ми можемо полегшити біль, відновити гідність та покращити якість життя ветеранів – але тільки якщо почнемо діяти зараз.
Настав час для України показати приклад. Проявивши рішучість і співчуття, ми можемо допомогти ветеранам відновити своє життя, возз’єднатися з близькими та реінтегруватися у свої громади.
Про автора
