Суперечки щодо назви вірусу SARS-CoV-2 точаться з моменту його появи наприкінці 2019 року. На той час усі засоби масової інформації називали його “китайським” або “уханьським” вірусом, а ВООЗ та експерти в галузі охорони здоров’я закликали їх уникати використання географічних назв.
З появою нових варіантів ситуація стала ще гіршою. Їхні наукові буквено-цифрові позначення виявилися занадто складними і важковимовними, тому в побуті знову-таки прижилися імена з прив’язкою до географії, наприклад, “британський варіант”, “південно-африканський варіант”, “в’єтнамський варіант”. Однак деякі країни були категорично проти такого підходу. Так, наприклад, Міністерство зв’язку та інформаційних технологій Індії зажадало від компаній – операторів соціальних мереж видалити весь контент, у якому згадується “індійський варіант” коронавірусу, оскільки це “викликає непорозуміння і завдає шкоди іміджу країни”.
У результаті Марк Паллен з Інституту Квадрам (Велика Британія), який нещодавно розробив автоматизовану систему для генерації назв для нових видів бактерій, запропонував використати для створення нейтральних і запам’ятовуючихся імен для нових варіантів коронавірусу той самий підхід, що використовується для присвоєння імен штормам. ВООЗ прийняла цю пропозицію і 31 травня презентувала нову схему найменувань, в якій використовують букви грецького алфавіту.
Згідно з новою схемою:
- варіант B.1.1.1.7, який уперше був виявлений у Великій Британії, маркований “альфа”,
- варіант B.1.351, знайдений у Південній Африці – “бета”,
- варіант Р.1, або бразильський варіант – “гамма”,
- варіант B.1.617.2, вперше виявлений в Індії, – “дельта”;
Першими літерами грецького алфавіту ВООЗ позначила, варіанти, що викликають заклопотаність (англ. Variants of Concern, VOC), які швидше поширюються, спричиняють більш серйозні захворювання або чинять опір лікам чи вакцинам;
Останні ж літери (з капа по епсилон) були привласнені варіантам, які викликають інтерес (англ. Variants of Interest, VOI), що спричиняють передавання вірусу в спільноті, поширюються в кількох країнах або в інший спосіб оцінюються експертами як значущі.
Встановлені системи для найменування та відстеження генетичних ліній коронавірусу, як і раніше, будуть використовуватися вченими і в наукових дослідженнях, оскільки вони “передають важливу наукову інформацію”, повідомила ВООЗ в пресрелізі 31 травня.
Сьогодні для цього використовується номенклатура під назвою Pango, яку було створено у квітні 2020 року. Вона заснована на тому, як біологи класифікують організми, використовуючи деревоподібну структуру, де кожна гілка представляє предків і нащадків певної форми життя.
Усе почалося з двох основних версій вірусу, які з’явилися в Ухані наприкінці 2019 і на початку 2020 року, що дістали назву “A” і “B”. Кожна значна мутація цих ланцюгів – наприклад, поява вірусу в новому місці, швидке збільшення кількості випадків або еволюція нових генетичних ознак – створює нові гілки, які позначають A.1, A.2 або B.1, B.2 і так далі.
Коли клон розвиває свої власні мутації або відгалуження, вони позначаються цифрами після крапки. Наприклад, варіант B.1.1.1.7, уперше виявлений у Британії, є сьомим нащадком суб-лінії B.1.1, яка, своєю чергою, є першим нащадком лінії B.1.
Щоб імена не ставали занадто довгими, Pango включає низку замін. Наприклад, ім’я P.1, пов’язане з варіантом, уперше виявленим у Бразилії, є псевдонімом під-лінії B.1.1.28.
Загалом сьогодні Pango охоплює 1260 еволюційних ліній і 1,7 млн геномних послідовностей вірусу, і їхня загальна кількість продовжує зростати. Втім, переважна більшість цих мутацій і назв залишається непоміченою публікою. Актуальними стають тільки варіанти, що викликають занепокоєння.
Pango виявилася настільки успішною, що стала світовим стандартом для відстеження COVID-19. Однак цю систему розробили для вчених, не припускаючи, що її назви використовуватимуть журналісти та світові лідери, які часто плутаються і, наприклад, не розуміють різниці між штамами B.117, B.1.1.7 або B.1.17.
Ситуацію має виправити нова система назв на основі літер грецької, яка буде легшою для розуміння та запам’ятовування, а тому, як написала у Твіттері технічна керівниця ВООЗ з COVID-19 Марія Ван Керхов, “допоможе суспільній дискусії”.
Використано фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE
