Таємниці сфінктера Одді
Майже у 40% пацієнтів після видалення жовчного міхура (холецистектомії) зберігаються різні порушення органів травлення. Їх називають «постхолецистектомічний синдром» (ПХЕС). Найбільш часто хворих турбують болі у верхній частині живота та правому підребер’ї, а також диспептичні явища – нудота, здуття живота, запор чи нестійкий стілець. У деяких пацієнтів можуть рецидивувати печінкові кольки та жовтяниця.
Найчастіше такі симптоми пов’язані з тим, що порушується робота сфінктера Одді. Це особлива м’язова освіта, що є «футляром», який оточує жовчний і панкреатичний протоки в місці їх проходження через стінку дванадцятипалої кишки. Сфінктер Одді регулює час і частоту надходження жовчі та соків підшлункової залози у дванадцятипалу кишку, запобігає попаданню вмісту тонкого кишечника в протоки та забезпечує накопичення жовчі у жовчному міхурі. Видалення жовчного міхура призводить до зміни тонусу сфінктера Одді, його спазму. В результаті жовч надходить у кишечник неритмічно, порушується перетравлення та всмоктування жирів, зменшується бактерицидність дуоденального вмісту. Це, своєю чергою, тягне у себе поява симптомів дисбактеріозу і хронічних запальних уражень кишечника.
При ПХЕС на фоні спазму сфінктера Одді та застою жовчі суттєво підвищується ризик утворення каміння вже у вивідних протоках печінки. Багато в чому це пов’язано ще й з тим, що після видалення жовчного міхура більшість пацієнтів не змінюють свої харчові пристрасті, і в їхньому раціоні, як і раніше, переважають продукти, що сприяють каменеутворенню та накопиченню жиру в клітинах печінки. Тому нерідко при ПХЕС спостерігається швидке прогресування жирового гепатозу.
Починати потрібно з дієти
Лікування хворих на ПХЕС має починатися з переходу на дієтичне харчування. Обов’язкове дотримання дієти «стіл № 5» з низьким вмістом жиру та виключенням смажених, гострих страв та кислих продуктів. Необхідно максимально обмежити вживання жирів тваринного походження та збільшити частку рослинних, перевага яких полягає у здатності стимулювати обмін речовин у печінкових клітинах та зменшувати літогенність (здатність до каменеутворення) жовчі. Дуже корисно додавання до харчового раціону харчових волокон. Сьогодні провізори можуть запропонувати пацієнтам з ПХЕС шрот насіння гарбуза, кілька видів пектинів у рослинній клітковині та комбінації клітковини з еламіном, стевією, розторопшею.
Попередження повторного каменеутворення
Для нормалізації біохімічного складу жовчі пацієнти з ПХЕС потребують тривалого прийому медикаментів, що знижують концентрацію холестерину та жовчних кислот. До таких засобів відносяться урсодеоксихолева та хенодеоксіхолева кислоти. Після видалення жовчного міхура тривалість лікування препаратами жовчних кислот має бути не менше ніж 2-6 місяців.
Значно знизити загрозу повторного утворення каменів у жовчних протоках, уповільнити прогресування жирового гепатозу дозволяє прийом БАДів з лецитином та омега-3 поліненасиченими жирними кислотами.
Важливу роль у підтримці гарного самопочуття пацієнтів із віддаленим жовчним міхуром грають гепатопротектори. Показано засоби з екстрактами розторопші, дим’янки, кореневищ яванського турмерика, чистотілу, куркуми, артишоку. Ці препарати не тільки захищають клітини печінки, але й мають жовчогінну та спазмолітичну дію.
Усунення болю
Основою лікування ПХЕС та усунення болю при цьому стані вважається застосування медикаментів, які нормалізують тонус сфінктера Одді, – спазмолітиків. Бажано рекомендувати покупцям міотропні препарати із прямою дією на шлунково-кишковий тракт (мебеверин, дротаверин) або селективні блокатори кальцієвих каналів гладких м’язів (пінавірія бромід). Менш ефективні при дисфункції сфінктера Одді неселективні спазмолітики (препарати беладони, платифілін, бенциклан, гіосцину бутилбромід) та селективні М1-холіноблокатори (пірензепін). При сильних болях допускається нетривалий прийом НПЗЗ.
Допомога травленню
Щоб компенсувати ферментативну недостатність, що розвивається при ПХЕС, пацієнтам потрібні травні ферменти. Причому рекомендується чергувати прийом мікрогранульованих лікарських форм ферментів із препаратами, що містять жовчні кислоти.
Оскільки у всіх пацієнтів після видалення жовчного міхура порушується баланс мікрофлори кишечника, комплекс лікування включають пре- і пробіотики. Серед них лідируюче місце займають пробіотики метаболітного типу та різні комбінації нормальної мікрофлори кишківника. При запорах провізор може рекомендувати пацієнтові з ПХЕС додатковий прийом лактулози, а при діарейному синдромі – препарати із цукроміцетами булардії.
Переважання в клінічній картині ПХЕС метеоризму потребує застосування медикаментів з піногасниками. До них відносяться різні комбінації з симетиконом та диметиконом. Часта нудота, відрижка свідчать про розвиток рефлюксів (зворотної перистальтики). Таким пацієнтам провізори можуть рекомендувати прокінетик домперидон. Якщо ПХЕС супроводжується вираженими ознаками інтоксикації, то доцільно порадити покупцеві придбати ентеросорбенти з урахуванням лігніну чи активованого вугілля.
Особливе місце у лікуванні пацієнтів з ПХЕС займають мінеральні води слабкої мінералізації – “Нафтуся”, “Березівська”, “Моршинська”, “Лужанська”, “Поляна Квасова”. На водні курорти після перенесеної операції дозволяється виїжджати лише за 6–8 місяців.
У разі частого повторення печії та болю в шлунку після переїдання, покупцям можуть знадобитися алюмінієвмісні буферні антациди або антагоністи Н2-гістамінових рецепторів.
Виражені запальні зміни у жовчних шляхах чи кишечнику вимагають огляду лікаря та призначення антибактеріальних препаратів. Показані макроліди, препарати тетрациклінового ряду, цефалоспорини та нітрофурани.
Дієта – стіл № 5
Можна | Не можна | |
Хліб та борошняні вироби | Пшеничний, вчорашній випічки (підсушений) | Свіжий, у вигляді грінок, вироби із здобного тіста, торти з кремом, чіпси |
М’ясо та птиця | Нежирні сорти (яловичина, кролик, курка, індичка у відвареному, запеченому вигляді з попереднім відварюванням); нежирна шинка, докторська та дієтична ковбаси, сосиски | Жирні сорти (свинина, гусак, качка, дичина, печінка, мізки, нирки) у смаженому та тушкованому вигляді; копченості, консерви |
Риба | Нежирні сорти, відварена, запечена з попереднім відварюванням, фарширована, заливна на овочевому відварі | Жирні види, смажена, копчена, солона; консерви, ікра |
Яйця | Омлет білковий паровий, запечений; не більше одного жовтка на день у складі інших страв | У вигляді інших страв (круто, смажені) |
Молочні продукти | Молочні страви, кефір, йогурт, кислий сир, некислий сир і страви з нього (пудинг, запіканка), негострий сир | Цілісне молоко, вершки, кислий сир, ліниві вареники, молочний коктейль, жирна домашня сметана, сир жирний і солоний |
Жири | Вершкове масло, рослинна (соняшникова, оливкова, кукурудзяна) | Смалець, сало, маргарин, кулінарні жири, топлене масло, пересмажені жири |
Овочі | У відвареному, тушкованому та запеченому вигляді, некисла квашена капуста | Редька, ріпа, редис, шпинати, щавель, часник, сира цибуля, гриби, мариновані овочі |
Супи | Молочні, на овочевому відварі з крупами, вермишеллю, фруктові; вегетаріанські борщ і щи | На м’ясному та рибному бульйоні, відварі грибів; окрошка, зелені щі |
Фрукти, солодкі страви | Некислі ягоди та фрукти, компоти, киселі, желе, муси, цукор, пастила, мед, варення, не шоколадні цукерки, мармелад | Шоколад, морозиво |
Соуси та прянощі | Молочні, сметанні, овочеві, фруктово-ягідні підливи, борошно для соусу (не підсмажене), петрушка, кріп, кориця, ванілін | Гострі, на м’ясному та рибному бульйоні, грибному наварі; перець, хрін, часник, кетчуп, гірчиця, укус |
Напої | Неміцний чай з лимоном, овочеві та фруктово-ягідні соки, відвар шипшини | Кава, какао, холодні та газовані напої |
Бобові, крупи та макаронні вироби | Гречана, рисова у вигляді каш, пудингів, з додаванням сиру, моркви, інших овочів чи фруктів, сухофруктів; зрідка вівсяна каша | Пшоняна, ячна та перлова каша, макаронні вироби, бобові |
Режим харчування: дробовий прийом п’ять разів на добу, в теплому вигляді.
Використані фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE