(Спойлер – ніяк)
Більшості відвідувачів аптек добре відомо, що під час лікування слід унеможливити вживання спиртних напоїв. Тому нагадаємо, до чого може призвести поєднання ліків та алкоголю.
Біохімічні тонкощі
Алкоголь має виражену дію на біотрансформацію багатьох лікарських засобів, причому цей вплив по-різному при одноразовому або тривалому його вживанні. Одноразовий прийом спиртних напоїв, зазвичай, супроводжується потенціюванням ефекту медикаментів. Особливо небезпечним є поєднання алкоголю з препаратами, що пригнічують ЦНС: нейролептиками, транквілізаторами, снодійними, протисудомними, антигістамінними засобами перших поколінь.
При тривалому вживанні алкоголю настає підвищення активності окисних внутрішньоклітинних ферментів, ефективність ліків знижується.
Зловживаючим алкоголем для досягнення терапевтичної дії потрібні вищі дози препаратів. На таких пацієнтів практично не впливають жарознижувальні засоби, анальгетики і навіть анестетики, що застосовуються у стоматології та хірургії.
При одночасному прийомі алкоголю та антидепресантів (амітриптиліну, іміпраміну, мапротиліну, інгібіторів МАО та ін.) значно підвищується ризик розвитку екстрапірамідних розладів, які близькі до проявів хвороби Паркінсона. З іншого боку, самі препарати, що впливають на ЦНС, посилюють токсичну дію етанолу на організм.
Ряд медикаментів, особливо антибіотики, нітрофурани, сульфаніламіди та бета-адреноблокатори взаємодіють із продуктами розпаду алкоголю в організмі та можуть призводити до антабусної дії. Воно проявляється сильним головним болем, тахікардією, колапсом, нервово-психічними порушеннями. Визначення «антабусний» цей симптомокомплекс отримав за торговою назвою препарату з активною діючою речовиною дисульфірамом, яка використовується для лікування алкоголізму.
Загалом етанолвмісні сполуки знижують активність мікросомальних ферментів печінки та посилюють токсичні та побічні дії ліків.
Увага, ще раз увага!
В інструкції до препаратів та в довідкових посібниках у рубриках «особливі вказівки» та «лікарські взаємодії» обов’язково обумовлюються особливості поєднаного прийому ліків з алкоголем. Так, наприклад, транквілізатори, протисудомні та навіть протизастудні засоби з парацетамолом протипоказані при алкогольній залежності. У період прийому гіпотензивних засобів не можна вживати алкоголь через загрозу надмірного зниження артеріального тиску. Посилення всмоктування етанолу відбувається на фоні прийому медикаментів із протиблювотною дією (метоклопромід). Під час лікування НПЗЗ не рекомендується пити спиртне через підвищення ризику розвитку ерозивно-виразкових уражень шлунково-кишкового тракту. Зниження реакційної здатності при одночасному прийомі з алкоголем характерне для фторхінолонів та блокаторів кальцієвих каналів з переважним впливом на судини головного мозку (цинаризин). Нітрогліцерин, гіпотензивні та цукрознижувальні засоби не можна поєднувати ні з етанолом, ні етанолвмісними препаратами. Алкоголь практично повністю нівелює дію гомеопатичних засобів.
До застілля та після «ста грамів»
Перед майбутньою вечіркою або гулянням не можна приймати ліки, несумісні з етанолом. Якщо ж призначений лікарем курс лікування небажано переривати, то від прийому алкогольних напоїв, у тому числі пива, необхідно утриматися.
Часто в аптеку звертаються ті, хто у святкові травневі дні «перестарався» – надміру захопився дарами Бахуса.
Порекомендуйте їм ентеросорбенти, гепатопротектори та фіточаї з діуретичним ефектом, аскорбінову кислоту та вітаміни групи В. Від головного болю допоможуть позбутися комбіновані препарати, до складу яких входять ацетилсаліцилова та лимонна кислоти, натрію гідрокарбонат. При печії, болях в епігастральній ділянці та правому підребер’ї, що розвинулися після переїдання та вживання алкоголю, знадобляться блокатори гістамінових Н2-рецепторів (фамотидин, ранітидин, циметидин), антациди та травні ферменти.
