Чотири стадії
На першій, формувальній стадії (англ. forming) члени команди знайомляться, засвоюють правила роботи, розв’язують організаційні задачі, вивчають проблеми та цілі. Вони прагнуть справити гарне враження, тому уникають розбіжностей і уникають конфліктів. У колективі панує позитивна атмосфера, і всі почуваються комфортно. У міру того як співробітники накопичують інформацію та враження про колег, їхні риси характеру, методи роботи, стилі спілкування, вони дедалі частіше починають висловлювати власну думку та “проявляти характер”, що породжує суперечки. Це свідчить про початок другої, конфліктної, або штормової стадії (англ. storming). Хтось починає боротися за лідерство, а хтось, навпаки, ухиляється від відповідальності. Чвари виникають з різних причин, але найчастіше мають міжособистісний характер. Людей відверто дратують індивідуальні особливості колег, і вони не приховують цього. Ентузіазм змінюється роздратуванням, підозрами і занепокоєнням. Мотивація членів команди погіршується, а продуктивність їхньої роботи наближається до нуля. Цей етап може стати руйнівним, якщо групі не вдасться пройти його до кінця.
Якщо ж розбіжності успішно вирішуються, команда переходить до третьої, нормувальної стадії (англ. norming). Її учасники вчаться уживатися з колегами, розподіл ролей у групі закріплюється, а на зміну конкуренції приходить дух співпраці. Продуктивність починає зростати. У групі з’являються “дипломати” або “миротворці”, які гасять суперечки… Говорити про початок четвертої, результативної стадії (англ. performing) можна тоді, коли члени команди починають дискутувати замість того, щоб лаятися. Тепер вони знають, що жодна суперечка не стане причиною конфлікту, оскільки будь-який член команди висловлюватиме свою думку прийнятними засобами.
До цього часу всі робочі процеси налагоджені, ролі та обов’язки розподілені, правила встановлені та скориговані під потреби команди. Усі її учасники відкриті для взаємодій, мотивовані та компетентні. Вони швидко і злагоджено ухвалюють рішення та демонструють високу продуктивність.
Роль менеджера
Щоб вийти на максимум продуктивності, будь-яка група неминуче має пройти через чотири стадії розвитку, виділені Такманом, а головне завдання менеджера – прискорити цей процес. Найбільше навантаження лягає на нього на першому етапі. Саме керівник на самому початку має задати групі правила гри, пояснити завдання, що стоять перед нею, а також дати чіткий механізм розв’язання проблем, тобто скласти алгоритм дій.
Найбільшу віддачу командоутворювальні заходи (тренінги, корпоративи, спільні поїздки) дадуть на четвертій стадії.
На підході до штормової стадії менеджеру доведеться працювати не тільки з командою загалом, а й з кожним її учасником індивідуально. Він має оперативно розв’язувати (але не припиняти і не заморожувати) конфлікти, щоб не допускати криз. На цьому етапі важливо стежити за виконанням встановлених правил і домовленостей, а також карати порушників. Коли конфлікти вщухають, менеджер може дати більше незалежності, делегувати певні повноваження окремим учасникам команди. Тут важливо частіше залучати людей до ухвалення рішень, приймати їхні ідеї та пропозиції.
З часом керівник помічає, що група дедалі менше потребує контролю. Це свідчить про перехід до четвертої стадії її розвитку. Постійний моніторинг він може замінити рідкісними точковими перевірками, а прийняття рішень довірити команді. Водночас саме на результативній стадії йому слід впровадити різноманітні покращення роботи команди.
