Здоровий спосіб життя як основа профілактики хронічних захворювань в Україні

Author Avatar

Хронічні захворювання, такі як серцево-судинні захворювання (ССЗ) і діабет, залишаються однією з головних причин смертності в Україні.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 86% усіх смертей у країні пов’язано з неінфекційними захворюваннями, включно із ССЗ та діабетом.

У зв’язку з цим особлива увага приділяється профілактиці та пропаганді здорового способу життя для зниження цієї статистики.

Проблема поширеності хронічних захворювань

Смертність від серцево-судинних захворювань (ССЗ) в Україні продовжує залишатися однією з найвищих у Європі, що підтверджує необхідність активних профілактичних заходів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 67% усіх смертей в Україні пов’язані з неінфекційними захворюваннями, причому більшість із них припадає на ССЗ.

Дані про фактори ризику:

  1. Гіпертонія: Близько 34% дорослого населення України страждають підвищеним артеріальним тиском, що значно збільшує ризик серцево-судинних захворювань.
  2. Малорухливий спосіб життя: Проблема недостатньої фізичної активності серед населення залишається актуальною. Згідно з останніми даними, близько 40% чоловіків і 36% жінок ведуть малорухливий спосіб життя, що посилює ризик ССЗ.
  3. Куріння і надмірна вага: Незважаючи на зменшення кількості курців, близько 25% населення продовжують вживати тютюн, причому серед чоловіків цей показник вищий. Надмірна вага та ожиріння також залишаються значною проблемою: понад 50% дорослого населення страждають від надлишкової маси тіла, що є основним фактором ризику для серцево-судинних захворювань і діабету.

Профілактичні програми та їхній вплив

Останніми роками Україна активізувала зусилля у боротьбі з хронічними захворюваннями, особливо серцево-судинними захворюваннями та діабетом, запустивши нові програми, адаптовані до сучасних реалій та викликів системи охорони здоров’я.

З 2018 року ключовими ініціативами стали програми з боротьби з неінфекційними захворюваннями, розроблені за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Міністерства охорони здоров’я України.

Сучасні ініціативи включають:

  1. Програма з профілактики неінфекційних захворювань (НІЗ): Ця програма, запущена в 2018 році, націлена на зниження рівня смертності та інвалідності від таких захворювань, як серцево-судинні захворювання, діабет, рак і хронічні респіраторні захворювання. Основна увага приділяється підвищенню обізнаності населення, зміцненню системи первинної медичної допомоги та впровадженню стратегій профілактики на національному рівні.
  2. Кампанія з боротьби з тютюнопалінням і пропаганди здорового способу життя: У рамках цієї кампанії активно просуваються ініціативи, спрямовані на скорочення споживання тютюну та алкоголю, а також поліпшення раціону харчування і збільшення фізичної активності серед населення. Особлива увага приділяється контролю за гіпертонією і профілактиці ожиріння.
  3. Цифровізація медичних послуг та покращення доступу до лікування: З 2020 року в Україні активно розвиваються цифрові медичні платформи, які дають змогу людям легше отримати доступ до інформації про своє здоров’я, а також пройти скринінг на фактори ризику хронічних захворювань.

Ці програми відображають прагнення країни скоротити кількість смертей, яким можна запобігти, і зміцнити здоров’я населення, пропонуючи комплексні заходи для поліпшення якості життя і підвищення рівня обізнаності про хронічні захворювання.

Таблиця 1. Основні фактори ризику серцево-судинних захворювань в Україні

Чинник ризику Частка населення (%)
Високий артеріальний тиск 30%
Куріння 35,2%
Надмірна вага 33,8%
Низька фізична активність 38,6%

Роль питания и физической активности

В Украине огромное внимание уделяется пропаганде здорового питания и повышению физической активности для профилактики сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ) и диабета.

Эти меры входят в комплекс национальных стратегий по борьбе с неинфекционными заболеваниями (НИЗ), поддерживаемых Министерством здравоохранения и международными организациями, такими как ВОЗ.

 

Програми зі здорового харчування

Міністерство охорони здоров’я України активно просуває кампанії з поліпшення раціону харчування. Зокрема, в рамках цих програм:

  • Зменшення споживання насичених жирів і цукру. У 2020 році було запущено рекомендації щодо зниження споживання продуктів, багатих на насичені жири, таких як жирне м’ясо, масло і сири. Замість цього населенню пропонується збільшити споживання овочів, фруктів і продуктів з високим вмістом клітковини, таких як цільнозернові вироби.
  • Рекомендації щодо зниження споживання цукру. Міністерство охорони здоров’я також підтримує ініціативи зі скорочення споживання солодких напоїв і продуктів з доданим цукром. Одним із прикладів є співпраця з великими мережами супермаркетів і виробників, які поступово зменшують вміст цукру у своїх продуктах.

  • “Тарілка здорового харчування”. Цю освітню програму розробляли на основі рекомендацій ВООЗ. Вона просуває ідею того, що половина тарілки має складатися з овочів і фруктів, чверть – з білкових продуктів (риба, бобові), а чверть, що залишилася, – з вуглеводів (цільні зерна).

 

Приклади програм з фізичної активності

Фізична активність також стала важливою частиною програм профілактики. Наприклад:

  • “Здорова Україна”: У рамках цієї ініціативи по всій країні було запущено безкоштовні заняття фізкультурою для всіх вікових груп. У парках і громадських місцях організовують групові заняття з фітнесу, а також встановлено вуличні тренажери.

  • Програми для школярів. Важливу увагу приділяють вихованню здорового покоління. У школах України запроваджуються додаткові уроки фізичної культури та пропонуються рекомендації щодо збільшення часу активних ігор на свіжому повітрі. Наприклад, програма “Рух – це життя” просуває шкільні активності, такі як шкільні спортивні змагання та уроки фізичної активності на відкритому повітрі.

Результати та перспективи

За даними Міністерства охорони здоров’я України, завдяки активним кампаніям, поступово спостерігається зниження рівня ожиріння та покращення обізнаності населення про здоровий спосіб життя.

Наприклад, за результатами опитувань, понад 60% українців почали більш усвідомлено ставитися до свого раціону, скорочуючи споживання цукру і жирів.

Проте попереду ще багато роботи, оскільки понад 50% населення, як і раніше, мають надмірну вагу, що продовжує створювати ризики для здоров’я.

Ці заходи показують, що Україна робить значні кроки до поліпшення здоров’я нації через освіту, доступ до фізичної активності та правильне харчування.

Таблиця 2. Вплив здорового способу життя на ризик хронічних захворювань

Здорові звички Зниження ризику ССЗ (%) Зниження ризику діабету (%)
Регулярна фізична активність 30% 50%
Збалансоване харчування 25% 40%
Відмова від куріння 35% 30%

Висновок

Профілактика хронічних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання і діабет, має критичне значення для України, де неінфекційні захворювання залишаються основною причиною смертності.

Для країни, що перебуває на шляху реформування системи охорони здоров’я, успішне впровадження профілактичних програм стане ключовим кроком у покращенні здоров’я нації та зниженні навантаження на медичні заклади.

Під час реалізації профілактичних програм в Україні вже відзначаються перші успіхи, як-от зниження рівня куріння і боротьба з гіподинамією.

Однак, щоб домогтися більш значущих результатів, необхідно продовжити активний розвиток програм з поліпшення харчування та збільшення фізичної активності.

Одним із ключових чинників успішної профілактики є впровадження всеосяжних освітніх кампаній, спрямованих на інформування населення про важливість здорового способу життя та своєчасного медичного контролю.

Рекомендації щодо подальшого розвитку профілактики:

  1. Розширення освітніх програм: Масовані інформаційні кампанії через телебачення, інтернет та соціальні медіа можуть значно підвищити обізнаність населення щодо здорового способу життя та його впливу на профілактику хронічних захворювань.
  2. Підтримка на рівні державних ініціатив: Державні програми, спрямовані на регулярні скринінги артеріального тиску, рівня цукру та холестерину, можуть виявляти ризики на ранніх стадіях. Це дасть змогу більш ефективно управляти захворюваннями та мінімізувати ймовірність ускладнень.
  3. Стимулювання фізичної активності: На рівні муніципалітетів можна реалізовувати програми з будівництва та підтримання інфраструктури для прогулянок, бігу, їзди на велосипеді, а також збільшувати доступ до спортивних секцій та активностей.
  4. Пропаганда правильного харчування: Кампанії з пропаганди здорового харчування, що ґрунтується на зменшенні споживання цукру, солі та насичених жирів, можуть істотно знизити ризик ожиріння та діабету серед населення. Також важливо забезпечити доступ до якісної та недорогої здорової їжі.
  5. Навчання лікарів і медичного персоналу: Медичні фахівці повинні проходити регулярне навчання з питань профілактики та ранньої діагностики хронічних захворювань, щоб вони могли більш ефективно працювати з пацієнтами на рівні первинної ланки медицини.

 

В умовах високої смертності від хронічних захворювань, Україні необхідно зосередитися на впровадженні стратегій, спрямованих на попередження цих хвороб.

Інвестиції в профілактику допоможуть зберегти здоров’я населення, знизити фінансове навантаження на систему охорони здоров’я і поліпшити загальну якість життя громадян.

Про автора

Author Photo

Катерина Брайтенко – українська журналістка та авторка, яка спеціалізується на написанні статей для фармацевтичних видань. Має філологічну освіту, здобуту в Донецькому Національному університеті, та фармацевтичну освіту, яку отримала у Національному фармацевтичному університеті в Харкові. Живе в Києві, де продовжує свою кар'єру, висвітлюючи актуальні питання у сфері медицини та фармацевтики.





0,0
0,0 з 5 зірок (на основі 0 відгуків)
Відмінно0%
Дуже добре0%
Середнє0%
Погано0%
Жахливо0%
Прокрутка до верху