Групи препаратів
Жовчогінні засоби поділяють на дві великі групи:
- холеретики,
- холекінетики.
До холеретиків(від грец. chole– жовч та rheo– текти) відносяться препарати, які посилюють продукцію жовчі клітинами печінки. Справжні холеретики стимулюють синтез основних компонентів жовчі. Це багатокомпонентні препарати з жовчю та есенціальні жовчні кислоти – урсодеоксихолева (УДХК) та хенодеоксіхолева (ХДХК) кислоти.
Здатністю підвищувати вироблення жовчі володіють також препарати на основі лікарських рослин: артишоку, барбарису звичайного, безсмертника піщаного, дим’янки, календули, куркуми, кукурудзяних рилець, м’яти перцевої, полину гіркого, розторопші плямистої, шипника. Існують також гідрохолеретики, які збільшують секрецію жовчі з допомогою водного компонента. Найбільш широко відомі з них – мінеральні води та кукурудзяні рильця.
Холекінетики(від грец. chole– жовч і kinesis– рух впливають на процеси відходження жовчі. Вони зменшують тонус жовчовивідних шляхів і підвищують скорочувальну здатність жовчного міхура, завдяки чому нормалізується надходження жовчі до кишечника. Такі властивості мають сірчанокисла магнезія, багатоатомні спирти (сорбіт, ксиліт, маніт), домперидон, барбарис, куркума, фумарія, артишок, ромашка, сирий яєчний жовток, буряковий сік, рослинні олії та ін.
Поліпшенню відтоку жовчі сприяють також холеспазмолітики, які не тільки регулюють тонус жовчовивідних шляхів, але й усувають спазм сфінктера Одді. До них відносяться атропін, мебеверин, папаверин та його похідні, пінаверія бромід, скополаміну бутилбромід, екстракти беладонни, аніс, звіробій, перстач гусячий, м’ята перцева, барбарис, фенхель, чистотіл та ін.
Що таке сфінктер Одді?
Це фіброзно-м’язовий «футляр», який оточує загальну жовчну та панкреатичну протоку в місці її проходження через стінку дванадцятипалої кишки. Сфінктер Одді регулює течію жовчі та панкреатичного соку в дванадцятипалу кишку, запобігає зворотному закидання (рефлюкс) її вмісту в загальну жовчну та панкреатичну протоку, забезпечує накопичення жовчі в жовчному міхурі.
Лідери продажів
Серед жовчогінних засобів вже кілька десятиліть дуже високим попитом користуються комбінації екстракту кропиви, часнику, сухої жовчі великої рогатої худоби та активованого вугілля. Завдяки такому складу препарат дає як холеретичний, так і холекінетичний ефект, має протизапальну та м’яку проносну дію, зменшує метеоризм.
Новішими є комбінації екстракту медичної жовчі, артишоку та куркуми; дегідрохолевої кислоти з маслом м’яти перцевої, екстрактом артишоку, чорної редьки та активованим вугіллям.
Жовчні кислоти підвищують секрецію жовчі, яка стимулює перистальтику кишечника і має антисептичні властивості. Артишокмає жовчогінну та сечогінну дію, знижує вміст сечовини в крові, нормалізує обмін речовин, у тому числі холестерину, має якості гепатопротектора та сприяє виведенню токсинів. Куркума також стимулює утворення жовчі в печінці та її відтік, усуває почуття тяжкості та метеоризм після їжі, регулює процес травлення, виявляє противиразкову дію. Вона регулює ліпідний обмін та сприятливо впливає на відновлення нормального балансу кишкової мікрофлори.
Жовчогінні, спазмолітичні та гепатопротекторні властивості мають екстракт дим’янки (фумарії) та розторопші. Активна речовина дим’янки – фумарин – стимулює утворення жовчі, посилює її відтік по жовчовивідних шляхах та з жовчного міхура, дає спазмолітичний ефект та усуває спазм сфінктера Одді. Все це забезпечує зменшення літогенних властивостей жовчі та перешкоджає розвитку жовчнокам’яної хвороби.
При захворюваннях жовчовивідної системи та жовчного міхура високоефективне застосування квітів безсмертника піщаного. Це можуть бути як препарати зі стандартизованим екстрактом рослини, так і фітозбори. Безсмертник не тільки позитивно впливає на синтез та відтік жовчі. Стимулюючи виділення шлункового соку та уповільнюючи евакуаторну функцію шлунка та кишечника, він покращує перетравлення їжі. Ця рослина активує зовнішньосекреторну діяльність підшлункової залози та розширює кровоносні судини кишечника, завдяки чому покращується всмоктування поживних речовин.
Препарати з чистотіломвідрізняються вираженою спазмолітичною, знеболювальною, протизапальною та заспокійливою дією. Кукурудзяні рильця, які традиційно застосовуються як жовчогінні засоби, підвищують секрецію жовчі, зменшують її в’язкість, стимулюють діурез і знижують цукор крові. Сироп шипшини, що готується з водного екстракту його плодів, особливо широко застосовується при дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей.
Комплексно діють на організм гомеопатичні засоби. При патології печінки та жовчовивідної системи показані препарати, до складу яких входять Берберіс (барбарис), Хелідоніум (чистотіл), Лікоподіум (плаун), Тараксакум (кульбаба) та ін.
Для тюбажів (сліпих зондувань) як холекінетиків застосовуються розчини сорбіту, ксиліту, препарати барбарису, оливкова олія, мінеральні води.
Поширеним захворюванням біліарного тракту – холецистохолангітам та жовчнокам’яній хворобі – завжди передують функціональні порушення. Це дискінезії жовчовивідних шляхів та жовчного міхура, а також дистонії гладких м’язів, що регулюють їхній стан.
Вибір жовчогінних засобів залежить від симптомів
Вибір жовчогінних препаратів при патології гепатобіліарної системи залежить від характеру функціональних порушень, насамперед – від типу дискінезії жовчовивідних шляхів (ДЖВШ), стану жовчного міхура та особливостей перебігу захворювання.
Так, для ДЖВШ за гіперкінетичним і гіпертонічним типом характерний інтенсивний нападоподібний біль у правому підребер’ї, що іноді іррадіює у праве плече і лопатку. Як правило, цей біль виникає після похибок у дієті, фізичного навантаження, емоційного стресу.
Подібна картина характерна також і для запальних уражень гепатобіліарної системи, зокрема калькульозного холециститу. При ДЖВШ симптоми відносно швидко минають, а при інших станах можуть зберігатися тривалий час, супроводжуватися підвищенням температури тіла та вираженою болістністю живота. У таких випадках основою терапії мають бути холеспазмолітики та холеретики. При підозрі на печінкову (жовчну) коліку обов’язкові консультації гастроентеролога та хірурга для виключення обтурації жовчних ходів.
Тривалий біль у правому підребер’ї ниючого характеру, почуття тяжкості та розпирання в цій зоні, гіркий присмак у роті, нудота, запори більш характерні для гіпокінетичної дискінезії ЖВШ, атонії жовчного міхура та «застійної» печінки. Такі симптоми є показанням для призначення холекінетиків та їхньої комбінації з холеретиками. Однак завжди слід брати до уваги, що холекінетики протипоказані при жовчнокам’яній хворобі та наявності інших механічних перешкод для відтоку жовчі (пухлинах, спайках та ін.). Тому перед прийомом жовчогінних препаратів призначають УЗД органів черевної порожнини.
Обмеженням для застосування жовчогінних засобів, за винятком УДХК та фітопрепаратів, є гепатити та цироз печінки, виразкова хвороба, ерозії слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, дуодено-гастральний та гастро-езофагеальний рефлюкси, панкреатит.
Використані фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE
