30% пацієнтів не знають про право на безоплатні медпослуги та ліки

За словами парламентаря, цю тему обговорювали з представниками МОЗ, НСЗУ, Світового банку, міжнародної компанії Deloitte, руху «Чесно», благодійних фондів «Пацієнти України», «Здорові рішення», керівниками медичних закладів та обласних департаментів охорони здоров’я. А також заслухали звіти, які стосуються звернень пацієнтів та побудови системи моніторингу якості медичних послуг.

В межах медичної реформи змінилися засади фінансування сфери охорони здоров’я – перейшли від фінансування за наявність ліжко-місць до конкуренції між медичними закладами та принципу «гроші йдуть за пацієнтом». Наступний етап реформи – інфраструктурний. За рахунок формування спроможної мережі медичних закладів ми забезпечимо ефективніше використання бюджетних коштів.

Паралельно з цими важливими системними змінами потрібно переходити до контролю за якістю медичних послуг.

В липні за ініціативи нашого Комітету Верховна Рада ухвалила закон, яким ми надали право НСЗУ проводити моніторинг якості медичних послуг. Служба вже завдяки аналізу даних електронної системи охорони здоров’я виявляє явні порушення. Наприклад, в нас є унікальний випадок, коли один пацієнт за рік 6 тисяч разів звернувся до лікаря. Зрозуміло, що такого не може бути:т хтось із медиків маніпулював даними.

Однак для того, щоб моніторинг виконання умов договору з НСЗУ та якості медичних послуг повноцінно запрацював, МОЗ має виконати домашнє завдання: затвердити стандарти та протоколи лікування за кожною нозологією, а Уряд – постанову про порядок проведення моніторингу.

В межах заходу рух «Чесно» спільно зі Світовим банком презентували дослідження звернень пацієнтів до різних інстанцій. Експерти нарахували щонайменше 10 шляхів подання скарги (від «гарячої лінії» МОЗ до терміналу у лікарні). В той же час немає єдиної бази, щоб навіть підрахувати загальну кількість звернень за рік.

Благодійний фонд «Пацієнти України» проаналізував звернення громадян на власну «гарячу лінію», а це близько 200 на місяць. 30% пацієнтів не знають, що вони мають право на безоплатні медичні послуги та ліки. З усіх скарг найбільше (70%) на відсутність у медичному закладі безоплатних ліків. Якщо виділяти за нозологіями, то 80% скарг – за напрямком доросла онкологія.

Цифри говорять про необхідність посилення інформаційної роз’яснювальної кампанії. Потрібно досягти того рівня, щоб кожен українець знав про гарантовані державою безоплатні медичні послуги.

Одне із важливих питань, яке виникло під час дискусії: як верифікувати звернення? Наприклад, до деяких законопроєктів до Комітету приходять під копірку сотні звернень. Формально, кожне потрібно врахувати та на нього відповісти. Хоча всі розуміють, що це несправжні скарги громадян. Ще один приклад: у лікарні поставили термінали, через які можна залишити скаргу чи пропозицію. Як виявилось, майже всі звернення виявилися позитивними, керівництву закладу навіть пропонували виписати премію. Один із варіантів вирішення цієї проблеми – ввести оцінку звернень у балах. Це дозволить виділити найважливіші та на них оперативно реагувати.

Зі звіту Deloitte щодо системного підходу до забезпечення якості найцікавіше, як на мене, це міжнародний досвід. У більшості країн моніторингом якості медичних послуг займається окрема незалежна організація. Також в Україні при запровадженні цього механізму вірогідно виникне проблема з кваліфікованими кадрами, які зможуть проводити таку оцінку.

«Хочу подякувати колегам за дискусію. На жаль, спочатку через «ковід», потім – через війну, ми не так часто зустрічаємось такою експертною командою для обговорення ключових для медичної системи питань. Будемо й надалі працювати над запровадженням системи моніторингу якості медичних послуг із урахуваннями презентованих звітів», прокоментував Михайло Радуцький.

Прокрутка до верху