“Ви звільнені!” – “Рецепт”, а не вирок для фармацевта (і не тільки)

Відбиток на все життя

Група вчених із кількох університетів США та Франції провела масштабне дослідження, відстежуючи коливання настрою та емоційний стан 24 тис. осіб під дією різних стресових ситуацій. Результати стали несподіваним: виявилося, що звільнення є одним із найсильніших стресових факторів і не проходить безвісти для психіки людини.

«Втрата роботи залишає відбиток на все життя і діє на психіку так само руйнівно, як розлучення чи вдовство», – прокоментував підсумки керівник висловлювання доктор Яніс Георгеліс. Якось звільнений вже ніколи не досягне повного душевного спокою, навіть якщо знову знайде роботу.

Чотири стадії «безробітного» стресу

Психологи стверджують, що стресовий стан при втраті роботи розвивається у кілька стадій. На першій людина відчуває невизначеність та шок. Це дуже сильні почуття, під впливом яких суттєво зростає ризик інших неприємностей: депресії, соматичних захворювань, нещасних випадків.

Через кілька тижнів психологічний шок проходить, і людина починає бачити позитивні сторони у своєму становищі. Не треба вранці поспішати на роботу, виконувати професійні обов’язки. Вільний час можна провести на власний розсуд. Так починається друга стадія, яка приносить почуття полегшення та психологічного комфорту.

Однак незабаром ейфорія знову змінюється похмурими настроями. Чималу роль цьому грає відсутність засобів для існування, вимушене звуження кола спілкування, дефіцит активної поведінки, руйнація життєвих інтересів, звичок, цілей. На третій стадії людина відчуває занепад сил, роздратування, самотність. Зрештою, якщо період безробіття затягується на тривалий час, йому не залишається нічого іншого, як примиритися зі ситуацією, що склалася. Відвикнувши від трудового ритму, він і сам не хоче шукати роботу, і стан апатії зростає з кожним місяцем.

Обізнаний, значить озброєний

Щоб не потрапити до психологічних жертв безробіття, перш за все, необхідно змінити своє ставлення до самого факту звільнення.

Це не кінець світу, і навіть не трагедія, а шанс змінити своє життя на краще.

Втрату роботи не варто сприймати як результат неприязні начальства особисто до вас.

За статистикою, найбільш поширеною причиною звільнення співробітників є економічні проблеми компанії, які унеможливлюють подальшу оплату послуг персоналу. Зазвичай такі проблеми не виникають раптово, їх «симптоми» (затримку зарплати, напружену обстановку в колективі, часті кадрові перестановки у керівництві тощо) можна побачити задовго до звільнення. У цьому випадку замість використання «техніки страуса» слід заздалегідь підготуватися до можливої втрати роботи. Почніть вивчати ринок праці, оцініть свої можливості та перспективи, ознайомтеся з вимогами та умовами роботи на відповідних вакансіях. Подумайте про підвищення професійної кваліфікації та освоєння додаткових навичок ще в процесі роботи.

Амортизація удару

Якщо звільнення все-таки неминуче, варто звернути увагу на деталі цієї процедури і насамперед на статтю, яка буде записана трудовій книжці.

Найкраще бути звільненим зі скорочення, оскільки в цьому випадку належить виплата вихідної допомоги. Якщо такий варіант неможливий, постарайтеся домовитись із керівництвом на «звільнення за власним бажанням». Це менш вигідно матеріально, проте майбутніх роботодавців не збентежать причини вашого догляду.

Про майбутнє скорочення у зв’язку з реорганізацією керівництво зобов’язане повідомити свого співробітника не менш як за два місяці до звільнення. Час, що залишився, слід провести з користю, завершити справи, по можливості отримати хороші рекомендації, які стануть у нагоді для працевлаштування. Також слід з’ясувати, чи маєте ви право на матеріальну допомогу та постановку на облік до державної служби зайнятості з виплатою допомоги з безробіття. Ці, нехай зовсім не великі гроші, допоможуть вам не тільки пережити період вимушеного неробства, а й підшукати місце роботи, оптимальне в усіх відношеннях.

Не варто дуже поспішати з пошуком роботи. Психологи стверджують, що спроби працевлаштування в перший тиждень після втрати роботи часто виявляються безуспішними, оскільки, перебуваючи у стані шоку, людина надто нервує під час співбесіди. Краще влаштувати собі тиждень канікул: вирішити домашні проблеми, що накопичилися, відпочити, спокійно подумати про майбутнє і тільки потім з новими силами прийматися за пошуки роботи.

ЗНАЙ СВОЇ ПРАВА

Відповідно до Кодексу законів про працю України, Трудовий договір до закінчення терміну його дії може бути розірваний з ініціативи роботодавця лише у таких випадках:

  • змін до організації виробництва та праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства чи перепрофілювання підприємства, скорочення штату;
  • невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації чи стану здоров’я;
  • при систематичному невиконанні працівником без поважних причин покладених на нього обов’язків;
  • прогулу (у тому числі відсутності на роботі понад три години протягом дня) без поважних причин;
    неявки працювати протягом більш як чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку із професійним захворюванням, місце роботи зберігається до поновлення працездатності або встановлення інвалідності;
  • появи на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного чи токсичного сп’яніння;
  • вчинення розкрадання майна підприємства, що встановлено судовим вироком або постановою органу, в компетенції якого накладати адміністративні стягнення або застосовувати заходи суспільного впливу.

Відповідно до Кодексу законів про працю України, при скороченні чисельності чи штату працівників переважним правом на збереження роботи користуються такі, що мають вищу кваліфікацію та продуктивність праці. За рівних умов продуктивності праці та кваліфікації перевагою у збереженні роботи користуються:

  • сімейні – за наявності двох і більше утриманців;
  • особи, у сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком;
  • працівники з тривалим безперервним стажем роботи на цьому підприємстві;
  • працівники, які навчаються у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;
  • працівники, які отримали цьому підприємстві трудове каліцтво чи професійне захворювання.

Найбільш гучні звільнення

2003 року американська компанія AMD, що виробляє комп’ютерну техніку, скоротила 15% співробітників. З підприємств, розташованих у різних країнах світу, було звільнено приблизно 3 тис. осіб. Аргументом такого кроку стала необхідність зниження виробничих витрат.

Концерн «Фіат» у рамках «антикризового плану» переклав понад 8 тис. осіб на оплату так званих інтегральних кас без гарантій їх відновлення на роботі. Протягом року вони матимуть змогу отримувати лише 80% колишніх заробітків. Перша серія звільнень, згідно з планом, має торкнутися 5,6 тис. осіб. Загалом на підприємствах «Фіату» працюють 36 тис. осіб.

Криза у сфері інформаційних технологій, що почалася наприкінці 90-х, похитнула економічне становище багатьох відомих компаній. Так, у зв’язку з падінням рівня продажів компанії «Мотрола» із 150 тис. співробітників протягом півтора року було звільнено понад 48 тис.

Прокрутка до верху