Для того, щоб детально зрозуміти, яким чином війна вплинула на ситуацію з персоналом на фармринку, за словами Андрія Анучина, було проведено два дослідження. Перше було завершено 24 березня, за місяць після початку війни. Ми хотіли зрозуміти, як фармкомпанії за місяць адаптувалися до нової реальності.
– Друге дослідження ми провели зовсім недавно. Це був апдейт до щорічного огляду заробітних плат, а перший огляд зарплат у нас вийшов напередодні війни у лютому 2022 року. І ми вивчили, як поводиться ринок станом на 31 травня. Через місяць після початку війни фармкомпанії перебували в заціпенінні, не розуміли, як бути в такій ситуації. На 31 травня я сказав би, що вони перебувають у стані адаптації до нових умов і вже вибудовується робота з персоналом, – розповідає Андрій Анучин.
Читайте також: 51,9% фармкомпаній з початком війни зменшили кількість персоналу
Якщо повернутись до дослідження від 24 березня, то щодо персоналу видно таке: через місяць після початку повномасштабної війни компанії не скоротили співробітників.
– Я зараз говорю про промоційний сектор, про представництва, про компанії-виробники фармпрепаратів – як українських, так і зарубіжних. Менше даних у нас по аптечному сектору та ще менше даних по оптових компаніях. Але якщо ми говоримо про виробників фармзасобів, можна констатувати, що ці компанії постаралися зберегти штат, – коментує Андрій Анучин.
За словами Анучина, серед виробників фармзасобів більшість – міжнародні компанії, і для того, щоб допомагати Україні в умовах війни, їхнє керівництво, незважаючи на те, що почалися збитки, пов’язані з війною, постаралося підтримати представництва та співробітників. Ніхто нікого мало скорочував, тобто. 96,9% фармкомпаній штат не змінили.
З них багато хто відмовився від інвестиційних планів. Вони передбачали розпочати навесні активний набір персоналу. У рекрутменті є певна сезонність – пік активності підбору персоналу припадає на весну та осінь. Пік продажів та пік активності фармкомпаній теж припадає на весну та осінь. Цієї весни плани були такі ж, як і завжди, але війна внесла корективи.
Майже 46,9% компаній відклали плани на підбір персоналу – наклали так званий рекрутмент фриз. Не скорочують того, хто вже є, але заморозили вільні та нові ставки. Невелика кількість компаній (3%) звільнила частину персоналу. Тому фактично через місяць після початку війни можна було сказати, що у сегменті виробників все відносно благополучно. Більше того, багато компаній допомогли співробітникам евакуюватися в західні області чи за кордон, налагодили дистанційну роботу, знайшли транспорт та житло, максимально брали участь у допомозі, щоб люди не постраждали від війни.
– Довелося розбудовувати і роботу зовнішньої служби. Медпредставники та фармпредставники, як ми вже говорили, переїжджали до інших областей, але, крім того, аптеки та лікарні почали працювати зовсім по-іншому. Їм стало не до того, щоб зустрічатися та слухати про нові препарати від медичних представників. Відповідно, на 24 березня 54% фармацевтичних компаній повністю зупинили роботу своїх зовнішніх служб у всій Україні. Перед тим я казав, що практично всі компанії зберегли штат, але половина припинила працювати. Люди переїжджали, десь жили, зарплату отримували, але не працювали, – коментує фахівець.
Ще 31,3% компаній зберегли роботу медичних представників у областях, де не було воєнних дій. Решта компаній перевела роботу в онлайн-формат: зум, телефон та вільний графік. Можуть їхні співробітники ходити до лікарів та аптеки – нехай ходять, не можуть – нехай спілкуються віддалено.
Також важливо, що 31,3% компаній заохочували свій персонал брати участь у волонтерському русі. Тому близько третини людей, які працюють у зовнішніх службах, перебудувалися з промоції на волонтерську допомогу, що також дуже важливо для країни. Вони зробили свій внесок і продовжують його вносити.
Повний текст доступний за посиланням
