Алергія на комарині укуси: поради лікаря, як уникнути небезпеки

комаха

Обережно, вжалить!

У світі налічується понад мільйон видів комах. Алергічні реакції, що виникають при контактах з ними, можуть бути пов’язані з укусами, вдиханням частинок їх тіл або продуктів життєдіяльності, з безпосереднім дотиком. Інсектна алергія отримала свою назву відповідно до належності комах до біологічного класу Insecta.

У наших широтах пізньої весни, влітку та напочатку осені найчастіше винуватцями алергії стають перетинчастокрилі комахи – оси, бджоли, джмелі, шершні, а також кровососні – комарі, мошки, ґедзі. Взимку причиною інсектної алергії зазвичай є таргани та клопи, зокрема ті, що паразитують на тілі птахів.

Найбільш бурхливо протікають алергічні реакції на укуси перетинчастокрилих комах. Потрапляючи в організм, їхня отрута призводить до зміни процесів згортання крові та геморагічних проявів (підвищеної кровоточивості), викликає руйнування еритроцитів, нейротоксикоз (головний біль, порушення свідомості), виявляє гістаміноподібну дію, що виявляється в набряках, свербінні, печінні в місцях попадання отрути, висипках.

Негайний тип алергії на укуси обумовлений виробленням в організмі антитіл класу імуноглобуліну Е (IgE). Особливо небезпечні повторні та множинні укуси комах, коли рівень IgE стає дуже високим і призводить до важких реакцій. Високий ризик для життя становлять укуси бджолами та осами в порожнині рота, області глотки та гортані, а також загальні реакції, що розвиваються через 1–2 хвилини після укусу.

Значно рідше алергічні реакції на укуси виникають через 4-6 годин. Вони пов’язані з іншим імуноглобуліном – IgG – і виявляються або місцевими змінами шкіри, або сироватковою хворобою з підвищенням температури тіла до дуже високих цифр, ураженням суглобів, судин та нирок. Системні прояви інсектної алергії спостерігаються у 1-5% пацієнтів. Розрізняють чотири ступені тяжкості таких реакцій: від легкого до вкрай тяжкого з розвитком анафілактичного шоку.

Атака вампірів

Слина комах містить токсичні, протизгортаючі та анестезуючі речовини. Наявність анестетиків робить їхні укуси практично безболісними, особливо в момент проколювання шкіри та попадання отрути в організм. Алергічні реакції після цього виявляються переважно місцевими реакціями, які протікають за уповільненим типом. Характерні поява папульозного (вузликового) висипу, свербіж, почервоніння. Рідше виникає пухирцева висипка. Можливе також інфікування шкіри та підшкірної клітковини, що веде до швидкого нагноєння, розвитку абсцесу або флегмони.

Останніми роки почастішала алергія на укуси мошок. У таких випадках розвивається гостра реакція зі змінами шкіри як при бешиховому запаленні (почервоніння, щільний набряк), або з’являється бульбашковий висип, у тому числі з зонами некрозу, після яких залишаються глибокі рубці.

Місцеві реакції негайного типу характерні для тих, хто має високу чутливість до отрути комахи. Вони виявляються відразу після укусу і відрізняються дуже щільним набряком, сильним свербінням, болями в м’язах і суглобах. Головний біль, нудота, підвищена пітливість, слабкість, сухість у роті, безсоння розцінюються як токсична реакція на укуси комах. Можуть виникнути і загальні реакції у вигляді генералізованого висипу на кшталт кропив’янки, набряків Квінке, брохоспазму.

Небезпека укусів кровососних полягає не тільки в алергії, але і в тому, що вони є переносниками збудників багатьох інфекційних захворювань: вірусних енцефалітів, поліомієліту, малярії, жовтої лихоманки, сибірки та ін. Крім того, комахи можуть викликати інгаляційну та контактну алергію. Причиною алергічних ринітів та бронхоспазму нерідко стає вдихання мікрочастинок тіл тарганів та продуктів їхньої життєдіяльності. Респіраторні симптоми як прояви інсектної алергії часто виникають у тих, хто за родом занять «спілкується» з великим скупченням комах: у бджолярів, працівників шовкопереробної промисловості. Любителі акваріумних рибок теж у групі ризику. Досить часто алергічні кон’юнктивіти, риніти та бронхіальна астма розвиваються у тих, хто як корм для рибок використовує личинок мотиля. Контактна алергія у вигляді дерматиту та кропив’янки характерна і для тих, хто доглядає бджіл і працює з продуктами бджільництва, особливо прополісом.

Насамперед профілактика

Зменшити ризик укусів комарів та мошок дозволяють репеленти. Для малышей до трех лет следует использовать препараты с растительными компонентами: сиренью, желтобровником (Zanthoxylum), геранью, гвоздикой, одуванчиком, лимонником, цитронеллой, мятой, кедровым маслом и пр. Детям постарше можно наносить на кожу средства с минимальным содержанием химических репеллентов – производными диэтилтолуамида (ДЭТА, динатрий ЭДТА). Їхня концентрація в дитячих зовнішніх засобах для відлякування комах не повинна перевищувати 7,5%. Обов’язково слід обробляти репелентами одяг, а також протимоскітну сітку, якою накривається візок, ліжечко дитини або затягнуте вікно. Не слід використовувати для захисту дітей аерозолі-репеленти на спиртовій основі. Краще вибрати гель, крем, молочко або спеціальні вологі серветки. Разом з репелентами покупцям можна рекомендувати придбати засоби для зменшення реакції на укуси комах: мазі та гелі з антигістамінними компонентами, дексапантенолом, ромашкою, алое, олівці з жовтобрівником, лимонником, м’ятою та ін.

При виражених реакціях на укусу осами та бджолами призначають антигістамінні препарати всередину або парентерально. При наростаючому погіршенні стану необхідно застосування ін’єкційних глюкокортикоїдів (дексаметазону, преднізолону, гідрокортизону). Використовуються також препарати кальцію та рутин для зменшення підвищеної судинної проникності. Допомагають впоратися з інсектною алергією та гомеопатичні засоби, у тому числі виготовлені з бджоли (Apis) та таргана (Blatta). Починати прийом гомеопатичних засобів слід за кілька тижнів до передбачуваного контакту з комахами та продовжувати протягом усього «небезпечного» періоду.

Ефективним методом лікування алергії до укусів перетинчастокрилими комахами визнана специфічна імунотерапія (гіпосенсибілізація): пацієнту вводять мікродози алергену, приготованого з цілого тіла комахи з отруйним мішечком та отрутою. Ін’єкції такого препарату проводять за певною схемою із поступовим збільшенням дози. Даний метод лікування проводять передсезонно з грудня по травень, після чого з червня по жовтень призначають підтримуючі ін’єкції один раз на три тижні.

Якщо хтось із членів сім’ї страждає на інсектну алергію, під руками завжди мають бути необхідні медикаменти, у тому числі розчини для ін’єкцій, та шприци для їхнього введення у невідкладних ситуаціях.

Прокрутити вгору