Біль за грудиною. Лікар розповів, про діагнози, що стоять за таким болем

Небезпечні для життя

Біль за грудиною вважається найбільш характерним проявом ішемічної хвороби серця (ІХС) та основних її форм – стенокардії та інфаркту міокарда. Головним симптомом стенокардії є напади лівостороннього болю, який пацієнти описують як давить, стискає, пекучий. Нерідко вона іррадіює (віддає) у ліву руку та лопатку, ліву половину нижньої щелепи. З’являється біль найчастіше при фізичному навантаженні та емоційних стресах, рідше – у стані спокою. Тривалість її коливається від кількох хвилин до півгодини. Зменшується вона після прийому нітрогліцерину.

При різкому порушенні кровотоку в коронарних артеріях серця виникає осередок ішемії (кисневого голодування) тканин та розвивається інфаркт міокарда (ІМ). У таких випадках болі за грудиною стають більш інтенсивними, ніж при нападі стенокардії, до них додаються почуття нестачі повітря, тривога та страх смерті, запаморочення, слабкість, нудота та блювання, іноді – непритомність. У хворих на артеріальну гіпертензію при ІМ часто різко знижується систолічний (верхній) тиск, що називають «обезголовленою» гіпертензією.

Подібні до ІМ симптоми спостерігаються при розшаруванні аневризми грудного відділу аорти. Крім сильних болів за грудиною, у таких випадках можлива поява ділянок сильної пульсації біля шиї або зліва від хребта. Як і за ІМ, болі купіруються тільки ін’єкційними наркотичними анальгетиками. Розрив аневризми аорти призводить до внутрішньої кровотечі і завжди закінчується летально.

Хронічні та поступово наростаючі болі за грудиною можуть бути ознакою запалення навколосерцевої сумки – перикардиту. Його причиною часто стають вірусні інфекції, ревматичні та аутоімунні хвороби, хронічна ниркова недостатність, сепсис. У хворих на перикардит нерідко спостерігається задишка, виражена блідість. Їм легше сидіти з невеликим нахилом вперед.

Вирішальними діагностичними критеріями порушень з боку серця при болю за грудиною є дані електрокардіограми (ЕКГ), ультразвукового дослідження (УЗД) серця, аналізів крові на специфічні серцеві ферменти (КФК – креатинфосфокіназу, ЛДГ – лактатдегідрогеназу та ін.).

Патологія органів дихання

Сильні болі у грудній клітці можуть бути ознакою запалення плеври – плевриту. Найчастіше він розвивається як ускладнення запального процесу в частці легені, і в таких випадках йдеться про плевропневмонію. Її називають також частковою і крупозною. При ураженні плеври біль у грудній клітці посилюється при вдиху та кашлі. Щоб якось її полегшити, хворі намагаються дихати поверхнево, лежать за запалення, намагаючись обмежити там руху грудної клітини. Плевропневмонія завжди супроводжується вираженою інтоксикацією організму, високою температурою тіла з ознобом, головним болем, кашлем.

Подібні за характером болю спостерігаються при міжреберній невралгії та оперізувальному лишаї (герпес зостер). Часто вони супроводжуються порушенням чутливості шкіри в зоні ураження, що проявляється або різкою хворобливістю при дотику (гіперестезією), або, навпаки, онімінням (гіпестезією).

Рідше причиною різкого болю в грудях буває спонтанний пневмоторакс, при якому через розрив легеневої плеври відбувається надходження та накопичення повітря в плевральній порожнині. Причиною пневмотораксу можуть бути туберкульоз, пневмонія, пухлина легень, пневмосклероз та інші хронічні ураження бронхолегеневої системи. Крім різко виниклого болю в одній половині грудної клітки, для пневмотораксу характерні задишка, тахікардія, наростаюча слабкість, посинення губ і кінчика носа, нігтьових пластинок (акроціаноз), відсутність рухів грудної клітки при вдиху на стороні ураження.

Запідозрити плевропневмонію чи пневмоторакс дозволяє аускультацію. При першому стані чути характерні хрипи, а при другому – різке ослаблення дихання або повна відсутність дихальних шумів на болі. Для підтвердження діагнозу необхідні насамперед рентгенологічні дослідження.

Під «коронарною маскою»

Імітувати захворювання серця та легень можуть хвороби органів травлення. Болями за грудиною як при класичній стенокардії дуже часто проявляється гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ). «Коронарна маска» патології шлунки і стравоходу часто вводить в оману лікарів, оскільки болі зменшуються після прийому і нітратів, і антацидів, а на ЕКГ реєструються порушення серцевого ритму, зумовлені рефлекторним впливом зміненої перистальтики стравоходу на систему серця. До того ж у літніх пацієнтів дуже часто спостерігається поєднання ІХС та ГЕРХ. У таких ситуаціях встановити точний діагноз допомагає коронарографія – рентгенконтрастне дослідження кровотоку у вінцевих судинах серця.

Сильний постійний біль унизу грудної клітки може бути проявом ще одного невідкладного стану – пенетруючої (проникаючої) в оточуючі тканини виразки шлунка або дванадцятипалої кишки. Біль часто супроводжується нудотою, блюванням, меленою (чорний стул через кровотечу), відсутністю апетиту. Як і при перикардит, плеврит і міжреберної невралгії, такі хворі намагаються знайти зручне положення тіла, в якому біль зменшується.

Дуже важкий стан розвивається при перфорації виразки. У момент розриву передньої стінки шлунка виникає різкий, «кинджальний» біль, який потім може сконцентруватися за грудиною або в лівій половині грудної клітки і поширитися на ліву руку, а потім на ліву половину живота. Такий біль нерідко супроводжується шоковою реакцією – втратою свідомості, порушеннями ритму серця, вираженою блідістю, холодним потом, що призводить до помилкової діагностики інфаркту міокарда. При перфорації виразки хворі потребують невідкладної хірургічної допомоги. Втрата дорогоцінного часу через невірний діагноз небезпечна розвитком перитоніту, рясною крововтратою і становить реальну загрозу для життя хворого.

Запалення жовчного міхура та підшлункової залози, сечокам’яна хвороба та патологія органів малого тазу значно рідше проявляються болями за грудиною або у лівій половині грудної клітки. Але подібні до ІМ симптоми можуть спостерігатися при атипових формах апендициту.

Причина – у хребту

Поява сильного болю в лівій половині грудної клітки, особливо в ділянці грудного відділу хребта, вимагає виключення компресійних переломів тіл хребців. У осіб похилого віку вони можуть виникати після підйому тяжкості або фізичного навантаження, а у молодих – внаслідок травм спини. Нерідко хребці ушкоджуються через остеопороз чи метастази злоякісних пухлин.

При компресійних переломах біль посилюється при спробах стати, чханні, напруженні. Остисті відростки хребців, що зазнали стискання, стають різко болючими, їх оточують спазмовані м’язи. Подібна картина спостерігається і при переломах ребер, але біль посилюється при обережному стисканні грудної клітки. Для підтвердження діагнозу проводять рентгенологічні обстеження.

Довідка
При підозрі на інфаркт міокарда:

  • Постаратися зберігати спокій.
  • Негайно викликати швидку допомогу;
  • Якщо є можливість надати хворому горизонтальне положення.
  • Послабити тугий одяг – зняти краватку, розстебнути ремінь тощо.
  • Забезпечити приплив свіжого повітря.
  • Дати хворому одну дозу нітрогліцерину (таблетку або аерозоль під язик). При відсутності ефекту через 5 хвилин повторити прийом препарату.
  • Виміряти артеріальний тиск та пульс.
  • За відсутності протипоказань дати хворому мінімальну дозу (75-100 мг) ацетилсаліцилової кислоти.
  • Поінформувати лікарів про свої дії та прийняті хворі ліки.

Використані фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE

Прокрутити вгору