Часто алергічний риніт проявляється у жителів великих міст з несприятливою екологічною обстановкою, тому його відносять до хвороб цивілізації.
Механізм розвитку алергії
Вченим добре відомий механізм як цілком нешкідливі речовини, що є у повітрі чи їжі, викликають в деяких людей алергічні реакції.
Кожен контакт нашого організму з чужими йому речовинами (антигенами) супроводжується виробленням спеціальних білків – антитіл, покликаних його розпізнати і «знешкодити». Головним механізмом контролю є утворення комплексів антиген-антитіло, завдяки яким деактивуються антигени.
У третини людей виробляється неадекватно багато антитіл (імуноглобуліну Е (IgE)). В результаті їх «боротьба за свою територію» стає дуже активною і завдає шкоди самому організму.
Надмірна кількість цих антитіл прикріплюються до поверхні опасистих клітин (одного з видів клітин сполучної тканини) та базофілів (одного з видів лейкоцитів). У момент контакту антигенів з антитілами відбувається неконтрольована стимуляція вивільнення з клітин гістаміну та інших хімічних речовин. Саме ці речовини, що вивільняються даними клітинами, і викликають симптоми алергії. А локалізація цих симптомів залежить від того, де саме відбуваються реакції за участю IgE. Найчастіше вони розвиваються в тканинах носа, очей, горла, грудної клітки, шкіри та шлунково-кишкового тракту.
Симптоми алергічного риніту
Основними симптомами сезонного алергічного риніту прийнято вважати:
- закладеність носа,
- свербіж у порожнині носоглотки,
- виділення з носа чи ринорея,
- спонтанні напади чхання.
Критерієм діагнозу «алергічний риніт» є наявність як мінімум двох зазначених симптомів протягом більше однієї години на день протягом двох тижнів. Залежно від того, які саме алергени викликають захворювання, його симптоми можуть проявлятися лише у певний сезон або бути присутніми протягом усього року.
Цілорічний алергічний риніт пов’язаний, як правило, з реакцією на побутові алергени: домашній пил, пилових кліщів, шерсть свійських тварин, тарганів, деякі види цвілі та ін. сон, знижуючи гостроту нюху та слуху.
Сезонний алергічний риніт, відомий також під назвою поліноз або сінна лихоманка, викликають алергени, які присутні у пилку дерев, злаків та бур’янів. Його загострення відбуваються рік у рік у той самий час і мають чіткий зв’язок з періодом цвітіння певних видів рослин.
Виразність симптомів полінозу залежить від концентрації пилку у повітрі. Як правило, вона максимальна вранці (між сходом сонця і 9 годинами), а також протягом усього дня в суху та вітряну погоду.
Соціальний аспект
На додаток до інших неприємних симптомів алергічні реакції можуть викликати прояви кон’юнктивіту: сльозогінність та почервоніння очей.
Безневинне на думку людей, які не страждають від алергічного риніту, захворювання призводить до порушень у всьому організмі. Порушення нормального носового дихання негативно позначається на тонусі судин головного мозку, постачанні його киснем, рівні внутрішньочерепного та внутрішньоочного тиску. У людей, які страждають на алергічний риніт, часто бувають головні болі, знижується нюх, зникає здатність розрізняти смак їжі. Вони стають дратівливими, швидко втомлюються, погано сплять. Це призводить до погіршення концентрації уваги, обмеження фізичної активності, а в деяких випадках – розвитку депресії. У період сезонного загострення діти, які страждають на поліноз, погано встигають у школі, а дорослі – втрачають колишню продуктивність і працездатність.
Бронхіальна астма та інші ускладнення
Втім, алергічний риніт здатний не лише суттєво знизити якість життя, а й спричинити серйозні ускладнення. Постійна блокада носових пазух через набряк слизової оболонки може призвести до вторинного синуситу, а у дітей на його фоні часто розвиваються поліпи, які ще більше ускладнюють перебіг хвороби.
Алергічний риніт – це лише локальний прояв серйозного збою в імунній системі, і якщо своєчасно не лікувати це захворювання, не допомагати організму впоратися з ним, алергічні реакції стають неконтрольованими та генералізованими та можуть виявитися у вигляді інших захворювань, зокрема бронхіальної астми.
Доведено, що 30-50% пацієнтів, які страждають на алергічний риніт з часом розвивається бронхіальна астма.
Втім, тут існує і зворотна залежність – за статистикою у 80% дітей та у 90% дорослих із бронхіальною астмою спостерігається алергічний риніт. Причому, не відновивши носового дихання, не можна досягти успішного лікування астми. Такий тісний взаємозв’язок між цими недугами дає підстави деяким фахівцям розглядати ці захворювання як прояви єдиної хвороби. Тому раннє виявлення алергічного риніту та призначення раціональної адекватної терапії попереджає розвиток не лише тяжких форм захворювання, а й бронхіальної астми.
Діагностика та лікування
При правильній терапії всі прояви алергічного риніту повністю оборотні. Сьогодні існує достатня кількість безрецептурних лікарських засобів, які допомагають швидко та ефективно позбутися настирливих симптомів алергічного риніту, що заважають пацієнтові вести звичний спосіб життя. Основними серед них вважаються кромони, антигістаміни та кортикостероїди. При цьому кромони та антигістамінні засоби II та III покоління рекомендуються при алергічних ринітах слабкої та середньої тяжкості, тоді як кортикостероїди здатні зняти всі, навіть найстійкіші симптоми цього захворювання.
Встановити алерген, який викликав прояви алергічного риніту, можна звернувшись до лікаря-алерголога. Після вивчення характеру захворювання і ретельного обстеження пацієнта, яке зазвичай включає аналізи крові і сечі, рентген пазух носа, лікар порівнює час, на який припадає загострення полінозу, з календарем цвітіння рослин в даній місцевості. Це дозволяє йому приблизно встановити, пилок яких рослин викликає алергію у пацієнта. Потім його припущення можна підтвердити за допомогою алергологічної проби із зразками пилку або лабораторного аналізу крові, що виявляє антитіла до пилку.
Досить ефективним методом лікування вважається специфічна імунотерапія алергенами. Для цього в шкіру пацієнта вводяться більш концентровані розчини алергену протягом декількох тижнів, що змушує організм виробляти до них резистентність. Однак цей метод протипоказаний за найменших ознак загострення, а стійких результатів доведеться чекати не менше трьох років.
Найкращий спосіб захисту від полінозу – повне виключення контакту з алергенами, проте це, на жаль, можливо далеко не завжди.
Тому для того, щоб зменшити вираженість симптомів хвороби в період цвітіння рослин-алергенів, слід принаймні дотримуватися наступних рекомендацій:
- Утримуватися від прогулянок парками та заміськими поїздками.
- Не відкривати вікна та двері у квартирі чи офісі в ранковий час.
- Носити сонячні окуляри, які механічно захищають очі від влучення алергенів.
- Перевдягатися після повернення з вулиці.
- Приймати душ не рідше двох разів на день і обов’язково мити волосся.
- Не сушити речі на балконі, оскільки на них осідає пилок.
- Щодня проводити вологе прибирання у квартирі.
- Використовувати очищувачі повітря, кондиціонери із фільтрами.
