– Війна вплинула на всі сфери нашого життя, у тому числі і на кадровий ринок: багато компаній закриваються, інші скорочують персонал. А що зараз відбувається з фармринком?
– Війна дуже вплинула і на нього: як на рівень продажів, так і на розвиток суб’єктів, логістику. Я б оцінював вплив війни на фармринок за двома великими, глобальними факторами. Перший – це економічний вплив.
Що сталося? Багато підприємств із різних індустрій в Україні було зруйновано. Багато хто втратив ланцюжки поставок і знизив свою економічну активність. Усе це призвело до спаду економіки країни в цілому, і, відповідно, – до спаду доходів в Україні. За даними Світового банку, очікується, що ВВП в Україні впаде до кінця 2022 десь на 45–50%. Доходи населення також скоротяться на 25%.
Ми бачимо, що відбувається девальвація гривні, інфляція, зокрема зростання цін на фармацевтичні продукти. На сьогоднішній день вартість ліків збільшилася приблизно на 20%.
Що виходить? Доходи населення падають, а вартість ліків зростає, і купувати їх стає дедалі складніше. Це не може не впливати на обсяги продажів та обсяги фармацевтичного ринку – він починає просідати.
За даними, які ми отримали від PROXIMA RESEARCH буквально 13 червня, у травні обсяг продажів фармпрепаратів в Україні скоротився на 24% у грошах та на 34% в упаковках. Тобто, люди стали купувати на третину ліків менше. І оскільки обсяг продажів ліків падає, а значить, і виторг падає, це неминуче вплине на ринок фармперсоналу.
Економічний фактор впливу на фарміндустрію є. Але є ще й другий, фізичний фактор.
Що я маю на увазі? Те, що зараз Україна втратила близько 20% своїх територій на півдні та сході. І ці території виключаються із фармацевтичного обороту. Але там є лікарні, аптеки, гуртові компанії. Частина їх зруйновані, частина – розграбовані, частина – не працює.
96,9% фармкомпаній штат не змінили
– 20% територій це дуже багато…
Відбувається також серйозна міграція фармацевтичних працівників із зон, де ведуться бойові дії, та з тих, які зараз окуповані. Частина фармперсоналу виїжджає до Західної України, частина – за кордон. І якщо на сході, на півдні, у центрі та навіть у Києві фармацевтів не вистачає, то на Західній Україні – перенасичення ринку. Туди переїхали люди, які там влаштовуються на роботу до аптек, фармацевтичними та медичними представниками. Компанії, щоб не втрачати співробітників, переводять їх. І там, де раніше працівники були непотрібні, зараз їм намагаються знайти роботу. Є серйозний перекіс у концентрації фармперсоналу: на Західній Україні його більше, ніж треба, на сході та у центрі – не вистачає.
Крім того, як я сказав, низка фармацевтів виїхала за кордон. І я припускаю, що більшість спробує там «зачепитися». Особливо ті, кому нема куди повертатися, у кого зруйновані будинки.
Щоб детально зрозуміти, як війна вплинула ситуацію з персоналом на фармринку, ми провели два дослідження.
Перше було завершено 24 березня, за місяць після початку війни. Ми хотіли зрозуміти, як фармкомпанії протягом місяця адаптувалися до нової реальності. Друге дослідження ми провели нещодавно. Це був апдейт до щорічного огляду заробітних плат, а перший огляд зарплат у нас вийшов напередодні війни, у лютому 2022 року. І ми вивчили, як поводиться ринок станом на 31 травня.
Через місяць після початку війни фармкомпанії перебували в заціпенінні і не розуміли, як бути в такій ситуації. На 31 травня я сказав би, що вони перебувають у стані адаптації до нових умов і вже вибудовується робота з персоналом.
Якщо ми повернемося до дослідження від 24 березня, то щодо персоналу побачимо наступне: за місяць після початку повномасштабної війни компанії не скоротили працівників. Я зараз говорю про промоційний сектор, про представництва, про виробників фармпрепаратів – як українських, так і зарубіжних. Менше даних у нас по аптечному сектору та ще менше даних по оптових компаніях.
Але якщо ми говоримо про виробників фармзасобів, можна констатувати, що ці компанії постаралися зберегти штат. Серед виробників фармзасобів більшість – міжнародні компанії, і для того, щоб допомагати Україні в умовах війни, їхнє керівництво, незважаючи на те, що почалися збитки, пов’язані з війною, постаралося підтримати представництва та співробітників. Ніхто нікого не скорочував, тобто, 96,9% фармкомпаній штат не змінили.
З них багато хто відмовився від інвестиційних планів. Вони планували розпочати навесні активний набір персоналу. У рекрутменті є певна сезонність – пік активності підбору персоналу припадає на весну та осінь. Пік продажів та пік активності фармкомпаній теж припадає на весну та осінь. Цієї весни плани були такі ж, як і завжди, але війна внесла корективи.
Майже 46,9% компаній відклали плани на підбір персоналу – наклали так званий “рекрутмент фріз”. Не скорочують того, хто вже є, але заморозили вільні та нові ставки. Невелика кількість компаній (3%) звільнила частину персоналу. Тому фактично через місяць після початку війни можна було сказати, що у сегменті виробників все відносно благополучно. Більше того, багато компаній допомогли співробітникам евакуюватися в західні області чи за кордон, налагодили дистанційну роботу, знайшли транспорт та житло, максимально брали участь у допомозі, щоб люди не постраждали від війни.
Довелося розбудовувати і роботу зовнішньої служби. Медпредставники та фармпредставники, як ми вже говорили, переїжджали до інших областей, але, крім того, аптеки та лікарні почали працювати зовсім в іншому режимі і їм стало не до того, щоб зустрічатися та слухати про нові препарати від медичних представників.
Відповідно, на 24 березня 54% фармацевтичних компаній повністю зупинили роботу своїх зовнішніх служб по всій Україні. Перед тим я казав, що практично всі компанії зберегли штат, але половина припинила працювати. Люди переїжджали, десь жили, зарплату отримували, але не працювали.
31,3% компаній зберегли роботу медичних представників у областях, де не було воєнних дій. Решта компаній перевела роботу в онлайн-формат: зум, телефон та вільний графік. Можуть їхні співробітники ходити до лікарів та аптеки – нехай ходять, не можуть – нехай спілкуються віддалено.
Також важливо, що 31,3% компаній заохочували свій персонал брати участь у волонтерському русі. Тому близько третини людей, які працюють у зовнішніх службах, займалися не промоцією, а волонтерською допомогою, що також дуже важливо для країни. Вони зробили свій внесок і продовжують його робити.
Фармацевтичні компанії, особливо міжнародні, як і раніше, націлені на те, щоб допомагати співробітникам, навіть якщо вони не працюють
– А що ж відбувається зараз?
– Компанії увійшли до фази адаптації, пристосувалися до тих умов бізнесу, в яких їм доводиться вести його зараз. Щодо персоналу можна сказати таке: за даними останнього огляду, який було зроблено на 31 травня, 51,9% фармкомпаній таки зменшили кількість свого персоналу. Ця цифра виглядає трагічно і дуже потужно, особливо якщо порівнювати з тим, що ми бачили на 24 березня 2022 року, але якщо копнути глибше, то серйозних скорочень не було.
– За рахунок чого було це зменшення?
– Звільняються одиниці. Відбувається це абсолютно природно: люди поїхали за кордон, до іншого регіону України, не повернулися, змогли знайти там роботу і не збираються повертатися – і вони звільняються.
Такі звільнення відбуваються не з ініціативи компаній. Фармацевтичні компанії, особливо міжнародні, як і раніше, націлені на те, щоб допомагати співробітникам, навіть якщо вони не працюють, їх все одно підтримують і платять зарплату.
Набирати нових співробітників фармкомпанії практично перестали, тому загалом на ринку ми бачимо нехай не трагічне, але зменшення кількості персоналу. Порівняно з 31 грудня 2021 року, на 31 травня 2022 року спостерігається зменшення на 1,1%. По суті, кількість персоналу практично не змінилася, лише трохи поменшала.
Що ще важливе? Важливий показник – плинність. Наскільки люди активні у зміні місць роботи. Цей показник серйозно впав. За час війни, незважаючи на те, що низка людей звільняються, вона становить лише 6%. Якщо перенести ці дані на рік, то плинність була б лише 14%. Зазвичай у час на ринку персоналу плинність персоналу набагато вище. Наприклад, у 2019 році, у докоподібний період, вона становила до 20%, а у таких спеціальностях, як медичні представники, сягала і 30%.
– Така ситуація свідчить про те, що люди не хочуть щось змінювати?
– Так. Виходячи з цього, можна сказати, що кількість вакансій на фармринку різко впала, але й кількість кандидатів, які активно шукають роботу, теж не збільшилася. Немає такого, що на одну вакансію стоїть черга охочих. Більшість фармкомпаній зберігають співробітників.
– А як війна вплинула на зарплату?
– Компанії намагалися та намагаються зберегти зарплати, щоб підтримати співробітників. На 24 березня у 84,4% компаній зарплата залишилася незмінною, її виплачували в тому ж розмірі, що й до війни. Більше того, третина компаній (37%) виплатила зарплати співробітникам наперед, на один, а то на 2–3 місяці, щоб люди могли почуватися вільніше та захищеніше.
Ряд компаній відправили співробітників в оплачувану і неоплачувану відпустку на цей період. Але, за великим рахунком, зарплати не сильно впали і трималися на тому ж рівні. Що зараз відбувається? Ситуація, знову ж таки, відносно благополучна. Якщо ми говорили про те, що доходи населення в Україні падають і впадуть приблизно на 25%, то на фармринку вони залишилися незмінними або навіть стали трохи вищими.
Фармацевтичні співробітники зараз у дефіциті
– За рахунок чого?
– По-перше, фармацевтичні та медичні співробітники зараз у дефіциті. І якщо ми навіть говоримо про тих фахівців, які поїхали до західних областей і почали працювати там, то все одно вони ще навіть частково не заповнили ту кількість співробітників, які поїхали за кордон. Вони лише компенсували їхню нестачу, але дефіцит фармацевтів у країні залишився. Особливо у центральних та південно-східних регіонах України. Відповідно коли не вистачає людей, а роботи стільки ж, як можуть знижувати заробітну плату? Ніяк.
Нині обсяг ринку падає, але у перші місяці війни він навіть збільшився. І обсяг продажів зріс: люди купували ліки с запасом, брали не тільки собі, а й родичам, батькам. І персонал за першим столом зазнавав сильного емоційного тиску. Тому неправильно зменшувати зарплати своїм співробітникам, якщо продажі не падають.
І якщо говорити про промоційний сегмент, то, порівняно з 1 січня на 31 травня, підвищення зарплат провели у 48,1% фармкомпаній. Щоправда, це було переважно до війни, бо основне підвищення відбувається у січні. 37% із цих 48,1% – це ті компанії, які підняли зарплати у січні. Проте 11% фармкомпаній робили їх підвищення в лютому, березні та квітні. Цікаво інше: зменшили зарплати лише 3,7% фармкомпаній. Це говорить про те, що фармринок продовжує триматися на плаву.
Друге підвищення заробітної плати, зазвичай, проходить у квітні.
Як було до війни? Щороку десь близько 45% компаній підвищують заробітну плату в січні і 30% – у квітні. Решта підвищують до кінця року. Цього року у квітні 29,6% фармкомпаній скасували раніше заплановане підвищення зарплат. 14,8% взагалі не планували підвищувати зарплати цього року. 3,7% перенесли підвищення заробітної плати із першого півріччя на друге. Таким чином, у середньому заробітна плата у фармкомпаніях зросла з січня до травня 2022 року на 4,4%. Ситуація благополучна, особливо, якщо порівнювати з іншими сферами.
У мене є зовсім свіжі дані із сайту rabota.ua – кількість вакансій у порівнянні з довоєнним періодом по всіх галузях в Україні становить 22%. Тобто, у п’ять разів зменшилась кількість оголошень про нові вакансії. Порівняно з довоєнною кількістю резюме кількість кандидатів становить 73%. Це говорить про те, що й кандидатів поменшало порівняно з довоєнним рівнем. Їх і до війни мало було. Роботодавці скаржилися, що вакансій більше, ніж кандидатів. Наразі кількість кандидатів становить лише три чверті того, що було до війни.
– Чому?
– Люди поїхали. Це – перший фактор. А другий – люди хочуть «пересидіти» смутні часи та не дуже рвуться міняти роботу. Її починають шукати лише тоді, коли її не стало взагалі. До нас звертаються роботодавці із проханням підібрати персонал. Вони кажуть: “Зараз кандидатів багато”. Але це не так. Кількість кандидатів щодо вакансій збільшилося втричі, але все ж таки – це не величезна кількість і не найкращі співробітники, оскільки компанії не стали їх утримувати. Тож не можна сказати, що труднощі із наймом людей зникли.
Якщо ми говоримо про те, де найлегше знайти роботу, то це аптечний сегмент та медична сфера. А щодо промоційного сектору, то кількість вакансій зменшилася не в п’ять разів, а в десять. Медичних представників мало хто шукає, менеджерів практично теж ніхто не шукає. Тому, з одного боку, промоційний сектор є досить благополучним, бо людей там тримають і зарплати їм платять, а з іншого боку – вакансій у цьому сегменті на ринку практично немає.
Благополучна ситуація на ринку персоналу, яка є зараз у фармсекторі, через три-чотири-п’ять місяців може різко погіршитися
– А що на нас чекає далі?
– Я б сам хотів отримати відповідь на це запитання. Все залежить від того, наскільки затягнеться війна. Прогнози – взагалі справа невдячна, а в умовах, в яких ми зараз, важко щось спрогнозувати. Зрозуміло, що що довше триватиме війна, то негативніше вона вплине і на фармринок, і на зарплати, і на ті індикатори, про які ми з вами говорили.
Я припускаю, що благополучна ситуація на ринку персоналу, яка є зараз у фармсекторі, через три-чотири-п’ять місяців може різко погіршитися. Компанії «доїдають» свій жирок, міжнародні боси допомагають-допомагають, але потім можуть також ухвалити рішення про те, що немає сенсу тримати персонал, адже бізнесу немає і невідомо, коли він буде. І інше, що дуже важливо: зарплати та кількість персоналу фармкомпаній – це похідні величини від обсягу продажу препаратів.
Я кілька років тому готував доповідь для виступу на конференції та вирішив вивчити статистику про те, як пов’язане збільшення зарплат та кількість персоналу на фармринку з продажами. Проаналізував за кілька років ці дані та побачив, що збільшення кількості співробітників безпосередньо корелює зі зростанням продажів фармацевтичних препаратів в Україні і лише запізнюється за своєю реакцією. Є певний лаг.
Припустимо, якщо в цій половині року обсяг продажів збільшується на 10%, то це не означає, що одразу йде реакція ринку персоналу та збільшення зарплат. Це означає, що у наступні півроку чи навіть через рік відбудеться підвищення зарплат та збільшення людей на ринку на ті самі 10%.
Що виходить? Якщо у нас буде падіння продажів на ринку, а сьогодні ми вже маємо спад на 24% у грошах і на 34% у кількості упаковок, війна й надалі триватиме, то, за прогнозами того ж таки «Моріона», до кінця року обсяг продажів зменшиться на 30%. Це означає, що приблизно таку ж кількість у фармкомпаніях скоротять кількість персоналу. Вони триматимуть людей, а потім не зможуть. Це станеться не відразу, а з лагом у три-шість місяців. Але це буде.
Тому прогноз щодо зарплат та людей на ринку – песимістичний. Але негативні зміни відбудуться, швидше за все, не 2022 року, а вже 2023-го. Все дуже залежить від падіння обсягів продажів на фармринку, яке, своєю чергою, залежить від тривалості війни. Чим швидше вона закінчиться, тим менше буде негативних впливів на фармринку та ринку праці.
– А який прогноз до кінця 2022 року?
– Близько половини компаній лише замінюватимуть співробітників, чого і слід очікувати. Але при цьому 26% компаній не будуть замінювати навіть тих, хто пішов. 3,7% компаній планують урізати штат. Ви бачите, наскільки стійкий фармринок? Компанії поки що згодні на те, щоб не скорочувати співробітників.
У критичні періоди фармринок стійкіший, ніж багато інших ринків. Якщо все буде, як зараз, то до кінця року щодо персоналу збережеться стабільність, а заробітна плата збільшиться на 0,3%. Загалом резюмувати можна так: до кінця року кількість персоналу на фармринку не зменшиться, рівень зарплат не впаде. Ці дані ми отримали від 27 фармкомпаній, які беруть участь у наших дослідженнях.
