На прохання наших читачок сьогодні ми докладніше розповімо про його причини, симптоми та способи корекції.
Течія – прогресуюча
Генітальний пролапс (ГП) зустрічається майже у 30% жінок, які звертаються за медичною допомогою до гінеколога. Найчастіше опущення матки та стінок піхви розвивається у тих, хто старше 50 років. Фактично в такому віці цей стан має кожна друга пацієнтка. Серед молодих жінок до 35 років частота ГП досягає 10%.
Багато фахівців розглядають ГП як різновид грижі тазового дна, при якій порушується нормальне положення матки або стінок піхви – вони зміщуються до піхвового входу і навіть випадають за його межі. Таке зміщення завжди розвивається на тлі підвищення внутрішньочеревного тиску та неспроможності м’язово-зв’язувального апарату тазового дна. Починаючи непомітно формуватися у репродуктивному віці, ГП поступово прогресує і з часом може призвести до серйозного погіршення якості життя.
Причини та прояви
Розвиток ГП визначається безліччю різних чинників. Крім віку, велике значення мають спадкова слабкість сполучної тканини (дисплазія); пологи, особливо травматичні; оперативні втручання органів малого таза; фізична робота з підняттям ваг; хронічні запальні захворювання сечостатевої системи; хронічна венозна недостатність; хвороби обміну речовин (ожиріння, цукровий діабет, гіпотиреоз та ін.).
Встановлено, що на тонус м’язів тазового дна та збереження нормального становища внутрішніх статевих органів впливає рівень стероїдних гормонів в організмі. При дисбалансі гонадотропінів, кортикостероїдів та статевих гормонів з дефіцитом естрогенів ГП виникає частіше.
Симптоми ГП різноманітні та багато в чому зумовлені залученням до патологічного процесу прилеглих до матки органів – сечового міхура та прямої кишки. Жінок турбують періодичні болі та почуття тяжкості внизу живота, відчуття стороннього тіла у піхві, часті позиви та утруднення сечовипускання, порушення менструального циклу, вторинне безпліддя. При вираженому пролапс можливі нетримання сечі, мимовільне виділення кишкових газів та вмісту прямої кишки.
Методи терапії
Прогноз та перебіг генітального пролапсу багато в чому залежать від того, на якій стадії захворювання жінка звертається за медичною допомогою. При мінімальному опущенні внутрішніх статевих органів призначають консервативну терапію, що дозволяє сповільнити прогрес патології. Для зміцнення м’язів тазового дня, спини, живота, сфінктерів уретри та прямої кишки рекомендується систематично виконувати комплекси спеціальних фізичних вправ. Жінкам, які перебувають у менопаузі, призначають також замісну гормональну терапію.
За показаннями застосовують пристрої, що заповнюють простір піхви, – тампони, кільцеподібні та сферичні песарії. Найбільш зручні та ефективні песарії у вигляді сфери із синтетичного полімеру, забезпечені тасьмою із плетеного нейлону, що дозволяє легко їх витягувати. Такі пристрої не тільки підтримують внутрішні статеві органи, але й сприяють тренуванню та зміцненню м’язів тазового дна.
У разі неефективності ЛФК та консервативної терапії проводиться хірургічна корекція генітального пролапсу. Налічується кілька сотень видів та модифікацій оперативного лікування опущення матки та піхви. Їх вибір залежить від ступеня ГП та наявності супутньої патології.
