Головний біль буває різним: лікар розповів, про які хвороби він сигналізує

Серед різноманіття видів головного болю виділяють дві основні групи – первинні та вторинні. При первинних больових симптомах становить ядро ​​клінічної картини. До таких видів, зокрема, належать мігрень, кластерний та головний біль напруги. Про вторинний головний біль говорять у тому випадку, якщо він є ознакою інших захворювань та станів, наприклад, виникає при травмі голови, інфекційних захворюваннях тощо.

Первинні, самостійні, головний біль за інтенсивністю, особливостями течії повторюються від нападу до нападу, майже не змінюючись. Ця їх особливість називається стереотипністю. Вторинні ж такою властивістю не мають. Дуже часто їх вважають первинними, і людина на багато років позбавляється адекватної терапії, отримуючи тільки анальгетики. Через роки основне захворювання виявляється чіткішим і, на жаль, часто на стадіях, коли повне лікування вже малоймовірне.

Ця загадкова мігрень

Найбільш серйозною медико-соціальною проблемою сучасності стала мігрень, яку ще називають «гемікранія» (від грецьк. hemi – половина та kranion – череп, дослівно – біль половини голови). Це зумовлено тим, що найбільш характерна ознака захворювання – пульсуючий інтенсивний біль в одній половині голови. Як правило, вона супроводжується нудотою, іноді блюванням, поганою переносимістю яскравого світла, гучних звуків, різких запахів та дотиків. Нерідко перед нападом виникає аура у вигляді зорових порушень, оніміння різних ділянок тіла.

Мігрень відома людству з глибокої давнини – понад 5000 років. На цю недугу страждає майже 15% дорослих, тобто кожен сьомий з нас. Пік захворюваності посідає вік 25–35 років. Підраховано, що людина, яка не лікує мігрень, втрачає за своє життя близько трьох років активного часу.

Гіпотез про причини виникнення мігрені багато, але більшість дослідників схиляються до думки про генетичну природу патології та її зв’язок із вродженими порушеннями роботи гіпоталамуса.

Сучасну теорію про роль судинних гілок трійчастого нерва в механізмі виникнення мігренозного болю передбачив ще наприкінці XIХ століття Зигмунд Фрейд, який понад 20 років страждав на важкі напади мігрені. Його припущення лягли в основу визнаної нині гіпотези Московиця, згідно з якою нервові імпульси з патологічно розширених менінгеальних артерій дратують болючі рецептори в системі трійчастого нерва. При збудженні нервові закінчення починають виробляти речовини-медіатори (серотонін, норадреналін, ендорфіни та ін), які передають сигнал клітин гладкої мускулатури судин. Судини розширюються, набряклі артерії ще більше дратують нерви. Через кілька годин такої «співпраці» багато речей, зазвичай безболісних (навіть слабка пульсація судин при биття серця), починають завдавати біль. Виникла взаємозв’язок – активація нерва, що викликає розширення судин, і набряклі артерії, нерви, що подразнюють, – продовжує напад і дуже виснажує пацієнта.

Мігрень може дати себе знати в будь-який час доби, але частіше – вночі або під ранок. Спровокувати напад можуть різні фактори: стреси, періоди менструації чи овуляції у жінок, деякі продукти харчування (какао, шоколад, сир, молоко, горіхи, помідори, гриби, алкоголь), медикаменти, зміна метеоумов, поїздки у транспорті тощо.

Психологи наголошують, що напади можуть бути пов’язані з прийняттям важливих рішень. Встановлено, що у людей, які інтенсивно трудяться, думають і постійно ростуть професійно, мігрень протікає важче, ніж в інших. Це захворювання зустрічається у жінок утричі частіше, ніж у чоловіків. Однак перебіг мігрені у сильної половини людства агресивніший. Часто напад протікає вони атипово, без асиметрії больового вогнища. Біль локалізується не з одного боку, як у класичному випадку, а в лобовій, потилично-тім’яній області або поширюється одразу по всій голові.

Не перенапружуйтесь!

Головний біль напруги (ГБН) виникає у кожного третього мешканця Європи. При цьому майже у 10% населення вона спостерігається щонайменше раз на тиждень. Як і за мігрені, серед пацієнтів переважають жінки. Цей різновид головного болю може бути як первинним, так і поєднуватися з іншими захворюваннями, особливо з гіпертонічною хворобою.

Провідне значення у розвитку ГБН мають підвищена тривожність та депресія. Також її можуть зумовити неправильна організація робочого місця, різні ушкодження шиї та навіть аномалії прикусу. Фахівці вважають, що виникнення ГБН пов’язане з підвищеною чутливістю ЦНС до больових стимулів, що виходять із м’язів.

Найчастіше ГБН двостороння, не дуже інтенсивна і не змінюється при фізичному навантаженні. Пацієнти скаржаться на тупий біль із відчуттям здавлювання голови наче «шоломом». Дуже часто виникає болючість м’язів голови, шиї та верхньої частини грудної клітки.

Прерогатива чоловіків

У чоловіків у дев’ять разів частіше, ніж у жінок, виникає пучковий або кластерний головний біль. Вона зустрічається відносно рідко – у 0,4% населення, але характеризується дуже сильною інтенсивністю. Приступ пучкового головного болю починається раптово і триває від кількох хвилин до півтори години. Біль носить пекучий або свердлувальний характер, майже завжди односторонній, частіше в області ока та скроні. Пацієнти в момент нападу

поводяться неспокійно: бігають по кімнаті, стогнуть, кричать. На хворій стороні виникають почервоніння ока, птоз і набряклість повіки, закладеність носа. Частота нападів під час пучка коливається від 1 до 8 на день. Найчастіше провокує загострення захворювання на прийом алкоголю, нітрогліцерину, гістамін, порушення дихання під час сну.

Будьте уважні!

Пацієнти з головним болем потребують консультації невропатолога та обстеження. Найбільш інформативні з них – ультразвукова доплерографія судин голови для дослідження кровопостачання мозку; електроенцефалографія, що дозволяє оцінити електричну активність головного мозку; магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія, що уточнюють анатомічні особливості голови та шиї.

Не обійтися без контролю артеріального тиску, огляду очного дня окулістом та вимірювання внутрішньоочного тиску, рентгенологічного чи ультразвукового дослідження стану придаткових пазух носа, аналізів крові для виключення запальних процесів, виявлення біохімічних порушень чи гормонального дисбалансу.

Виникнення інтенсивного головного болю завжди потребує виключення невідкладної ситуації. Тому, перш ніж рекомендувати препарат для усунення головного болю, провізор повинен уточнити у пацієнта, чи звертався він до лікаря з цього приводу, чи не було травм голови останнім часом, підвищення температури тощо. Адже головний біль може бути ознакою субарахноїдальних крововиливів та порушень мозкового кровообігу, об’ємних процесів мозку, різних інтоксикацій та інфекційних захворювань, менінгіту та багатьох інших захворювань, що загрожують життю пацієнта.

ДОВІДКА

Головний біль вимагає консультації лікаря, якщо він:

• гостра та сильна;
• недавно виникла, виражена чи безперервно наростаюча;
• постійна, що посилюється у положенні лежачи;
• з’являється в ранковий час;
• спровокована кашлем, фізичною напругою;
• виникла у людини старше 50 років;
• поєднується із такими симптомами: психологічні зміни особистості;
• епілептичні напади;
• диплопія (двоєння в очах) та інші зорові порушення;
• нещодавно розвинене порушення ходи;
• болючість скроневих артерій при пальпації.