В основі визначення харчової непереносимості за системою «Гемокод» лежить оцінка зміни свічення клітин крові при контакті зі спеціально підготовленими реактивами продуктів харчування. Цей метод називається хемілюмінесценцією (ХЛ), що можна перекласти як «хімічне світіння». Феномен свічення живого відомий усім нам дуже добре. Кожен з нас спостерігав мерехтіння медуз та морської води, фосфорескування старих дерев та польоти світлячків у літні спекотні ночі.
Завдяки досягненням біохімії та біофізики більшість процесів люмінесценції вже розшифровані. Це дало поштовх широкому використанню хемілюмінесценції в лабораторних і клінічних дослідженнях. Створено досить багато приладів – хемілюмінометрів, за допомогою яких стало можливим визначення в крові та інших біологічних рідинах різних антигенів, антитіл, ферментів, мінералів, токсичних сполук, ліків та багатьох продуктів життєдіяльності клітин людського організму. Вчені відзначають високу цінність одержуваної інформації за незначних витрат часу та коштів на проведення хемілюмінесцентних аналізів.
Захисники, що світяться
Для діагностики “взаємодії” організму з продуктами харчування розробники “Гемокоду” обрали нейтрофіли. Саме ці клітини імунної системи складають першу лінію «оборони» від проникнення в організм бактерій, грибів та найпростіших. Вони знищують загиблі клітини тканин, видаляють «старі» еритроцити, очищають ранову поверхню, беруть участь у нейтралізації токсинів. При контакті з «чужим» нейтрофіли виділяють звані активні форми кисню, серед яких є супероксидний радикал – пероксид водню. Надалі відбувається запуск каскаду біохімічних реакцій, у тому числі перекисного окислення ліпідів з вивільненням вільних радикалів. Ця реакція супроводжується виділенням фотонів та хемілюмінесценцією, яку вловлює прилад. При необхідності посилення світіння в діагностиці застосовують спеціальні хімічні чи фізичні активатори. За інтенсивністю реакції судять про реакцію клітин крові на той чи інший продукт харчування. Результати досліджень обробляються на комп’ютері за спеціальною програмою.
Що можна, що не можна
Наступний етап – складання двох списків, які будуть містити рекомендовані та заборонені продукти харчування. Вони оформляються у вигляді зеленої та червоної папок. Як правило, визначають чутливість до більш ніж 100 продуктів. Далі лікар-консультант роз’яснює принципи поєднання рекомендованих продуктів, їх взаємозамінність, особливості кулінарної обробки, режим їди. Зазвичай тривалість такого індивідуального харчування становить 6 тижнів.
За кордоном аналогічний діагностичний тест зветься NuTron Test. За даними розробників, його пройшли понад 115 тис. осіб. З них 77% відзначили дуже добрі результати при харчуванні з урахуванням результатів тесту, а 90% рекомендували пройти це обстеження своїм близьким. Популярний метод професора А.В. Волкова заснований інших діагностичних принципах, але визначення харчової непереносимості також проводиться аналіз крові.
Час покаже
Слід зазначити, що метод ХЛ має велику цінність для клініцистів. Раніше ми мали менш достовірний спосіб визначення чутливості лейкоцитів до різних речовин. Ця реакція мала назву РІЛ – реакція імунолейколізу. Більш досконалі імунологічні методи, що дозволяють виявити специфічні антитіла до харчових алергенів. Але вся складність у тому, що харчова непереносимість пов’язана не лише з алергією. Дуже важливим є вроджений або набутий дефіцит ферментів, що порушує перетравлення їжі або окремих її компонентів. Ще один серйозний вид реакцій на їжу – псевдоалергічні реакції. Вони виникають при контакті з речовинами, здатними викликати звільнення гістаміну без реакції антиген-антитіло. До продуктів, що викликають таку реакцію, відноситься, наприклад, полуниця. У деяких людей виникає ідіосинкразія – непередбачувана підвищена чутливість до продуктів.
В Україні інформація про дієтологічні програми, засновані на дослідженнях крові, носить поки що популярний характер. Ймовірно, найближчим часом у нас з’явиться можливість почути наукове обґрунтування програми харчування з урахуванням результатів хемілюмінесценції нейтрофілів та перші статистичні результати клінічної ефективності її застосування.
