У новому дослідженні, яке є частиною проекту глобального моніторингу фармацевтичних препаратів під керівництвом Університету Йорка, вивчалось 258 річок по всьому світу, щоб визначити наявність у них слідів 61 фармацевтичного препарату. Під час дослідження було відстежено 1052 місця відбору проб вздовж 258 річок у 104 країнах на всіх континентах, тобто, іншими словами, зібрано “фармацевтичні відбитки пальців” 471,4 мільйона осіб.
До дослідження були включені такі річки, такі як Амазонка, Міссісіпі, Темза та Меконг. Зразки води були взяті з місць, що тягнуться від села Яномамі у Венесуелі, де сучасні ліки не використовуються, до деяких з найбільш густонаселених міст планети, таких як Делі, Лондон, Нью-Йорк, Лагос, Лас-Вегас та Гуанчжоу.
Також у дослідження були включені райони політичної нестабільності, такі як Багдад, палестинський Західний берег та Яунде у Камеруні. Клімат, в якому були отримані зразки, варіювався від високогірної альпійської тундри в Колорадо та полярних регіонів Антарктиди до туніських пустель.
Дані зібрані раніше були в основному зосереджені на кількох обраних районах у Північній Америці, Західній Європі, Індії та Китаї, а досліджень хоч скільки порівняних за масштабом ніколи не проводилося.
Дослідження показало, що вода чверті досліджуваних річок містила забруднюючі речовини (такі як сульфаметоксазол, пропранолол, ципрофлоксацин та лоратадин) у потенційно небезпечних концентраціях.
Вчені також виявили, що:
- фармацевтичне забруднення води є на всіх континентах Землі;
- існує сильна кореляція між соціально-економічним статусом країни та вищим рівнем забруднення фармацевтичними препаратами у її річках (найбільш забрудненими є країни з рівнем доходу нижче середнього);
- високий рівень фармацевтичного забруднення був пов’язаний з регіонами з високим середнім віком населення, а також з високим місцевим рівнем безробіття та бідності;
- найзабрудненіші країни та регіони світу найменш вивчені (а саме, країни Африки на південь від Сахари, Південна Америка та деякі райони Південної Азії);
- діяльність, пов’язана з найвищим рівнем фармацевтичного забруднення, включала скидання сміття вздовж берегів річок, неадекватну інфраструктуру стічних вод та фармацевтичне виробництво, а також скидання вмісту залишкових септичних резервуарів у річки.
У дослідженні використовувалися «прогнозовані концентрації без побічних ефектів (PNEC)», щоб визначити ризик токсичності. Якщо концентрація в річковій воді перевищувала PNEC, то існувала ймовірність того, що організми, що там живуть, зазнали впливу фармацевтичного препарату.
Така дія може проявлятися по-різному. Вона значною мірою залежить від того, що являє собою фармацевтичний препарат, впливу якого піддається організм та його концентрації. Однак у більшості випадків вона несприятлива. Приклади можуть включати вироблення стійкості до антибіотиків у бактерій, порушення репродуктивних здібностей тварин і риб, зміну їхньої поведінки або фізіології.
Забруднюючі речовини, які, як виявило дослідження, найчастіше були присутні у річковій воді в потенційно небезпечних концентраціях, включали:
- пропранолол (бета-блокатор, який при проблемах із серцем, таких як високий артеріальний тиск);
- сульфаметоксазол (антибіотик);
- ципрофлоксацин (антибіотик);
- лоратадин (антигістамінний препарат від алергії).
Вчені планують найближчим часом опублікувати дані щодо конкретних річок на веб-сайті проекту «Глобальний моніторинг фармацевтичних препаратів». Вони також збираються продовжити свої дослідження, розширивши підхід за рахунок включення в огляд інших екологічних середовищ, наприклад, відкладень, ґрунту та біоти, що дозволить розробити глобальні набори даних щодо забруднення навколишнього середовища фармацевтичними препаратами.
John L. Wilkinson, Alistair B. A. Boxall, Dana W. Kolpin, Kenneth M. Y. Leung, Racliffe W. S. Lai, Cristóbal Galbán-Malagón, Aiko D. Adell, Julie Mondon, Marc Metian, Robert A. Marchant, Alejandra Bouzas-Monroy, Aida Cuni-Sanchez, Anja Coors, Pedro Carriquiriborde, Macarena Rojo, Chris Gordon, Magdalena Cara, Monique Moermond, Thais Luarte, Vahagn Petrosyan, Yekaterina Perikhanyan, Clare S. Mahon, Christopher J. McGurk, Thilo Hofmann, Tapos Kormoker, Volga Iniguez, Jessica Guzman-Otazo, Jean L. Tavares, Francisco Gildasio De Figueiredo, Maria T. P. Razzolini, Victorien Dougnon, Gildas Gbaguidi, Oumar Traoré, Jules M. Blais, Linda E. Kimpe, Michelle Wong, Donald Wong, Romaric Ntchantcho, Jaime Pizarro, Guang-Guo Ying, Chang-Er Chen, Martha Páez, Jina Martínez-Lara, Jean-Paul Otamonga, John Poté, Suspense A. Ifo, Penelope Wilson, Silvia Echeverría-Sáenz, Nikolina Udikovic-Kolic, Milena Milakovic, Despo Fatta-Kassinos, Lida Ioannou-Ttofa, Vladimíra Belušová, Jan Vymazal, María Cárdenas-Bustamante, Bayable A. Kassa, Jeanne Garric, Arnaud Chaumot, Peter Gibba, Ilia Kunchulia, Sven Seidensticker, Gerasimos Lyberatos, Halldór P. Halldórsson, Molly Melling, Thatikonda Shashidhar, Manisha Lamba, Anindrya Nastiti, Adee Supriatin, Nima Pourang, Ali Abedini, Omar Abdullah, Salem S. Gharbia, Francesco Pilla, Benny Chefetz, Tom Topaz, Koffi Marcellin Yao, Bakhyt Aubakirova, Raikhan Beisenova, Lydia Olaka, Jemimah K. Mulu, Peter Chatanga, Victor Ntuli, Nathaniel T. Blama, Sheck Sherif, Ahmad Zaharin Aris, Ley Juen Looi, Mahamoudane Niang, Seydou T. Traore, Rik Oldenkamp, Olatayo Ogunbanwo, Muhammad Ashfaq, Muhammad Iqbal, Ziad Abdeen, Aaron O’Dea, Jorge Manuel Morales-Saldaña, María Custodio, Heidi de la Cruz, Ian Navarrete, Fabio Carvalho, Alhaji Brima Gogra, Bashiru M. Koroma, Vesna Cerkvenik-Flajs, Mitja Gombač, Melusi Thwala, Kyungho Choi, Habyeong Kang, John L. Celestino Ladu, Andreu Rico, Priyanie Amerasinghe, Anna Sobek, Gisela Horlitz, Armin K. Zenker, Alex C. King, Jheng-Jie Jiang, Rebecca Kariuki, Madaka Tumbo, Ulas Tezel, Turgut T. Onay, Julius B. Lejju, Yuliya Vystavna, Yuriy Vergeles, Horacio Heinzen, Andrés Pérez-Parada, Douglas B. Sims, Maritza Figy, David Good, Charles Teta. Pharmaceutical pollution of the world’s rivers. Proceedings of the National Academy of Sciences, 2022; 119 (8): e2113947119 DOI: 10.1073/pnas.2113947119
