Сигнали небезпеки
Іноді буває складно визначити різницю між тимчасовою пригніченістю та депресією, адже всі діти часом сумують, у них, як і у дорослих, бувають погані дні. Але при депресії пригнічений стан триває тижнями, або навіть місяцями. Протягом усього цього часу дитина буває дратівливою, агресивною, може уникати спілкування з друзями та провокувати скандали. Іноді депресія проявляється тим, що вона спить більше, ніж зазвичай, але скаржиться на брак енергії, нудьгу та втому, гірше вчиться, страждає через низьку самооцінку. Як правило, малюк не менше за батьків стурбований тим, що з ним відбувається, але не розуміє і не може пояснити, що відчуває.
Депресія нерідко проявляється психосоматичними порушеннями – діти скаржаться на головний біль, дискомфорт у животі, занепад сил, швидко втрачають у вазі або, навпаки, різко товстішають.
Причини порушень
За виникнення депресії «відповідальні» медіатори головного мозку – серотонін, норадреналін, дофамін, які відіграють важливу роль у регулюванні емоцій. Існує низка факторів, що викликають дисбаланс цих речовин, а отже – і душевні страждання. Насамперед, це спадковість. Якщо мама або тато страждали на депресію, ймовірність розвитку цієї недуги у дитини становить 25%. Ризик зростає до 50%, якщо до депресії схильні обидва батьки.
Пусковим її механізмом приблизно у половині випадків стає психічна травма. Втрата близької людини, розлучення батьків, переїзд у новий будинок або перехід в іншу школу може сприйматися дітьми дуже болісно, якщо вони не можуть адаптуватися до нових умов.
Психологи відзначають, що перший депресивний стан виникає у дитини між 6-м та 18-м місяцями після народження, коли вона переживає розрив з матір’ю. Розпізнати цю депресію під силу тільки фахівцю, але з нею неважко впоратися: досить якомога більше часу проводити з малюком, щоб він відчував, що мама його любить, на неї можна покластися, вона завжди поряд у скрутну хвилину, підтримає та заспокоїть.
Депресії можуть бути і в дошкільному віці, і в молодших класах, але, звичайно, найбільше вони притаманні підліткам з їхніми гормональними бурями.
У початковій школі про депресивні стани можуть свідчити такі фактори: складність концентрації уваги, високий рівень відволікання, проблеми з пам’яттю і як наслідок – погана успішність.
До періоду статевого дозрівання у хлопчиків і дівчаток однаковий ризик «захворіти душею», а ось серед тінейджерів і дорослих він удвічі більший у представниць прекрасної половини людства. Щоправда, розпізнати депресію у дівчат набагато простіше, ніж у хлопчиків. Адже їх з дитинства заохочують говорити про свої почуття та емоції, тоді як майбутніх чоловіків привчають не плакати, вирішувати свої проблеми самостійно.
Терапія дитячої депресії
За даними ВООЗ, депресія – друга після синдрому дефіциту уваги та гіперактивності проблема психічного здоров’я дітей. Проте в Україні батьки приводять своїх дітей до фахівців досить рідко, як правило, вже за дуже тяжких форм депресії. Відбувається це тому, що ми досі насторожено ставимося до психотерапевтів. І дарма! Адже пропущена чи занедбана дитяча депресія – пряма дорога до наркоманії, зловживання алкоголем у підлітковому віці, втечах із дому та навіть суїциду.
А психотерапія допоможе повернути дитині інтерес до життя, впевненість у собі. Якщо у нас грип чи ангіна, ми що робимо? Лікуємось. Депресію також треба лікувати. Тому за найменшої підозри, що з душевним станом дитини щось негаразд, вирушайте на консультацію до психотерапевта. Поспілкувавшись із дитиною, фахівець призначить індивідуальне лікування.
При легкій формі депресії може бути достатньо лише психотерапії. Залежно від віку підбирається її різновид. Малюкам допомагає впоратися з душевними проблемами музична чи піскова терапія, арт-, казкотерапія. Якщо дитина вміє висловитися, має багатий словниковий запас, вона може й проговорити свої тривоги.
Комбінована терапія показана при середній та тяжкій формі депресії. У випадках, коли психотерапією не обійтися, включають лікарські препарати – антидепресанти. Підбирати їх має лише фахівець.
Легше перенести неприємності у дворі чи школі допомагають любов та увага батьків. У доброзичливій домашній атмосфері немає місця для паростків депресії, а якщо раптом ця «рослина» все ж таки пустила коріння, подолати її спільними зусиллями набагато простіше.
На дітей впливають ситуація в сім’ї, стиль виховання, емоційний стан мами та тата. Тому, якщо дитина страждає на депресію, батьки повинні бути готовими до співпраці з психологом, до вирішення своїх особистих та сімейних проблем.
Наталля ЯРОВА
Використані фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE
