Князівська слава і козацька воля

Якщо ви прокинулися ясного недільного ранку в будь-яку пору року і не знаєте, що вам робити – раджу поїхати в бік Чернігова. Подорож місцями князівської слави і козацької волі буде особливою. А сам Чернігів – одне з найдавніших міст Русі-України – відкриє вам безліч цікавих історичних пам’яток.

0
56

Мазепинський ренесанс

Над Черніговом височить старезна Болдина гора з похованнями від княжих часів до ХІХ століття (тут спочиває і Михайло Коцюбинський, який жив у Чернігові багато років). Печери на схилі гори, за легендою, засновані Антонієм Печерським, якого можна назвати не тільки батьком руського схимництва, а й першим духовним дисидентом, бо ж ніколи не поступався перед князями своїми поглядами і намірами, слухав тільки веління власного духу і Слова Божого. До речі, церкви чернігівських печер заслуговують на окрему увагу, бо мають усі ознаки стилю козацького бароко, з однією відмінністю – вони під землею. Саме у Чернігові зберігся і один з найдавніших кам’яних храмів домонгольського періоду.

Древні собори, збудовані на місцях ще древніших святилищ. Поєднання християнської і язичницької символіки в убранстві. На стіні Спасо-Преображенського собору – найдавніший на Русі солярний календар. А трохи далі – Борисоглібський собор, збудований на честь перших руських святих, які були заступниками руських князів і лицарів, помічниками в битвах, іменем яких закликають до єдності і до припинення чвар.

У період Гетьманщини Чернігів отримав особливий статус як центр Чернігівського полку, і водночас це період найбільшого розквіту міста, бо ж місто стало резиденцією гетьмана Івана Мазепи, і він, щедро офіруючи церкви і підтримуючи розвиток мистецтва по всій Гетьманщині, не забував і про Чернігів. Старшинські роди, наслідуючи гетьмана, теж зводили храми, долучаючи бароковий козацький дух до старовинних намолених місць. Зокрема, окрасою і справжнім дивом, поєднанням української і західноєвропейської мистецької традиції барокового періоду є срібні царські врата, замовлені для Борисоглібського собору. Вони були виготовлені на початку ХVІІІ століття у майстерні Філіпа Якоба Дрентветта в Аусбурзі (згідно з клеймом на металі врат) і оплачені коштом Івана Мазепи. А за легендою, яку розповідають чернігівці, врата виплавлені зі знайденого на відбудові собору срібного ідола. Що то був за ідол, звідки узявся там? Чи це просто красива легенда, одна із багатьох у історії древнього міста?

Гетьман Мазепа не тільки офірує церкви, а й сам, будучи поетом і книжником, світсько і духовно освіченим, стає меценатом освіти і книгодрукування. Він під- тверджує своїм дозволом заснування Чернігівського колегіуму, що у часи, які зараз історики називають «мазепинським ренесансом», стає важливим літератур- но-мистецьким осередком козацької держави. Численні друковані та рукописні твори засновників, викладачів колегіуму увійшли до цінного доробку української літературної спадщини першої половини ХVІІІ століття.

Проєкт «Спіраль Сили» Мандрівний проєкт «Спіраль Сили» – це авторські мандрівки, які поєднують історію, природу і сакральні елементи цивілізацій і культур, подорожі для індивідуальних мандрівників та невеликих груп, під час яких можна зануритися в культури та традиції, отримати глибші знання про самих себе та навчитися створювати власну історію і міняти світ. Девіз проєкту: «Пізнаємо себе, пізнаючи Україну, змінюємо себе, пізнаючи світ».

Зберігся панегірик (похвальний вірш), в якому прославляється герб гетьмана як ключ до мудрості і відкриття колегіуму відзначається як заслуга Мазепи:

Чим же твій гербовий хрест нас ударував був? Щоб ліцей оцей постав, дозвіл нам подав був. Тож вельможний пане дати тобі маєм: Квітом цих нових наук скроні увінчаєм. Ще одне архітектурне диво Чернігова –

Ще одне архітектурне диво Чернігова – П’ятницька церква, збудована на перехресті торгових доріг коштами купців у князівські часи. Крихітна, особливо тепла і якась ніжна. Дослідники нарахували в її стінах близько сотні тисяч цеглинок давньоруської плінфи з клеймом! Такої кількості цікавих знаків більш ніде немає в кладках старовинних архітектурних пам’яток. А з тильного боку церкви, там де знаходиться вівтар, на висоті піднятої руки в стіну вмуровано «камінь бажань». З давніх часів існувала традиція – в основу кожного храму закладати камінь з Єрусалиму, і кажуть, що цей камінь саме звідти. Якщо потриматися за нього долонею і задумати щось добре і хороше, то це неодмінно збудеться.

Драма палкого кохання

Чернігів має і свої романтичні історії. Зокрема, архітектурна пам’ятка XVII століття – Будинок Чернігівської полкової канцелярії, або так званий будинок Мазепи, – береже пам’ять про кохання гетьмана до своєї хрещени- ці Мотрі Кочубеївни. Дівчині було 16 років, коли вона закохалася у 65-річного гетьмана. Мазепа навіть посватався, але батьки відмовили (очевидно, і різниця у віці, і «хресне» родичання, та й політичні розбіжності, мабуть, вплинули). Тож Мотря втекла до коханого сюди, в Чернігів. Проте гетьман відіслав її до батьків (як потім сам писав в листах – щоб не наражати дівчину на недобру славу і розголос), і саме з Чернігова він писав своїй коханій ті листи, які є справжніми шедеврами барокового епістолярного стилю: «Моє серденько, мій квіте рожаной! Сердечне на тоє болію, що надалеко від мене їдеш, а я не могу очиць Твоїх і личка біленького видіти; через сеє письмечко кланяюся і всі члонки цілую любезно».

І далі у листах розкривається драма палкого кохання, якому не вдалося отримати земне втілення, але суджено було залишитися навіки в історії… Мотря згодом з волі батьків вийшла заміж, а після зради і страти Василя Кочубея її чоловік залишився на боці Мазепи. Після смерті чоловіка, як каже легенда, Мотря стала черницею і доживала свої дні, молячись за покійного гетьмана, якому на той час вже щодня в церквах Російської імперії проголошували анафему. А в Чернігові розповідають, що в темні безмісячні ночі біля будинку Мазепи можна побачити привид жінки в темній намітці. Кажуть, що то Мотря приходить оплакати свою велику любов, яка пережила людський вік обох коханців завдяки поетичному хисту гетьмана. І ще кажуть, що якщо не злякатися, а помолитися разом з привидом, то завжди буде успіх укоханні.

Є в Чернігові і сучасні романтичні перекази. Наприклад, про «тринадцяту гармату». На знаменитих чернігівських валах їх дванадцять. І вислів «зустрінемося біля тринадцятої гармати» у Чернігові означає «ніколи». Раніше це був такий дівочий ввічливий спосіб відшивати небажаних кавалерів – чернігівські хлопці одразу розуміли, що їх послали, ну а приїжджі йшли і довго шукали ту саму тринадцяту…

Резиденція роду Лизогубів

Коли гостюватимете на Чернігівщині, дуже раджу заїхати ще в одне місце. Седнів – містечко, де саме повітря дихає козацькою старовиною і спогадами про козацько-старшинський рід Лизогубів, які довгий час мали тут свою маєтність і резиденцію. Тут вони збудували і власну домову церкву Різдва Богородиці (з 1880 року – Свято-Воскресенська). Щось ті козаки таки знали, бо ж у церкву свою кам’яну нікого стороннього не пускали, хоч вмістити вона могла при потребі все населення містечка. Коли ж у 1924 році більшовики відкрили гробниці родини Лизогубів, виявилося, що тіла їхні нетлінні, як мощі, завдяки особливому мікроклімату місцевості.

Збудували Лизогуби і кам’яницю (наразі – найстаріша кам’яна житлова будівля Лівобережної України), в якій збереглася досі унікальна акустика. Якщо ви звернетеся за супроводом по Седневу до пані Тетяни Луговської, яка є справжньою хранителькою садиби Лизогубів, то почуєте багато цікавого і про сам рід, і про маєток-резиденцію. У козацькі часи представники роду очолювали чернігівські полки, а вже в часи новіші були щедрими меценатами і приймали у своєму маєтку митців та діячів культури.

Особливе місце посідають спогади про Тараса Шевченка, який гостював тут навесні 1846 і 1847 років, мав свою майстерню і близько товаришував із Андрієм Лизогубом. Згодом Андрій Лизогуб та його брат Ілля усіляко підтримуватимуть поета на засланні. Липа, під якою Тарас писав свої вірші, ще зеленіє, хоч кілька разів уже її нищили-палили-рубали, та все ж оживала вона, як і український дух. І звісно, розкажуть вам у маєтку-музеї і про Леоніда Глібова, чиїм іменем названа альтанка над річкою Снов. Саме тут поет написав ті свої знамениті рядки: «А молодість не вернеться, не вернеться вона». До речі, було Глібову тоді 32 роки. А останній син роду Лизогубів очолював уряд Павла Скоропадського, до того як гетьман пішов на мирову з Москвою…

Находясь в Седневе, непременно посетите Георгиевскую церковь. Она датирована XVII веком, но многие исследователи считают, что она значительно старше (по преданию, деревянная церковь здесь была с XI века, а во времена казацкие ее восстановили, перенесли на нынешнее место и перестроили). Это церковь, которую можно назвать символом судьбы Украины. Знала она и казацкую славу, именно в ней казаки Черниговского полка Войска Запорожского святили сабли перед походами (недаром посвящена церковь святому Георгию, который был небесным покровителем казацкого войска – «нам поможе святий Юрій, ще й Пречиста Мати лихо звоювати»),  знала и времена упадка. И несколько раз горела – в последний раз после съемок советского фильма «Вий».

Именно в этой деревянной церкви несчастный Хома Брут в исполнении Леонида Куравлева отпевал панночку-ведьму, роль которой играла Наталья Варлей, и после того пожара и неудачной реставрации навсегда исчезли росписи периода казачества, которые можно увидеть в фильме. Но впоследствии церковь вновь возродилась… и продолжает стоять – статная и высокая, самая высокая среди деревянных церквей Украины, и заходящее солнце пронизывает ее окна золотым Божьим сиянием… И не последняя роль в том, что Седневская деревянная церковь дышит и живет, принадлежит ее настоятелю отцу Тимону. Ведь когда люди наполняют святое место своей любовью – именно тогда место оживает. 

І звісно, говорячи про козацькі шляхетні роди, можна згадати й інші перлини Чернігівщини, наприклад Сокиринці, родовий маєток дивного, харизматичного, щедрого і проклятого роду Галаганів, або Качанівку Тарновських, в якій перебували усі визначні діячі культури ХІХ століття. Але про це – в наступній розповіді…

НАПИШІТЬ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here