Захворювання, пов’язане з сезонною алергією до пилку рослин, отримало назву полінозу (від англ. Pollen – пилок). В Україні на нього страждають близько 12 мільйонів людей. Хворіють на поліноз навіть діти першого року життя, оскільки цей різновид алергії пов’язаний зі зміною гена і успадковується.
Екскурс в історію
Одна з перших згадок про захворювання, схоже на поліноз, відноситься до II століття – часів римських імператорів та розквіту античної медицини. Термін “сінна лихоманка” як синонім полінозу був введений англійським вченим Джоном Бостоком значно пізніше – в 1819 р. Босток вперше заявив про випадок сезонного захворювання очей і припустив, що причиною хвороби є сіно.
Підтвердити цю версію вдалося в 1873 р. лікарю Ч. Блеклу, який сам страждав на поліноз. Проводячи досліди на собі, він довів, що шляхом втирання пилку в скарифіковану шкіру або слизову оболонку носа можна викликати клінічні прояви хвороби.
Найбільш інтенсивно пилкова алергія почала вивчатися з 1914 р., коли на півдні Франції стався спалах захворювань з ознаками набряку дихальних шляхів.
Властивості пилку та гістамін
Пилок – це чоловічі статеві клітини рослин. Складаються вони з безлічі пилкових зерен. Антиген пилку включає білки, жири, вуглеводи, вітаміни, пігменти, різні ферменти, гормони, мінерали.
Викликає алергію пилок, що має такі властивості:
- Леткість;
- здатність накопичуватися у повітрі у великих кількостях;
- Діаметр близько 25 мкм.
В умовах промислового забруднення повітря пилок рослин набуває більш “агресивних” властивостей і викликає розвиток алергії навіть у місцевості з невеликим скупченням рослин, тобто у великих промислових центрах.
Потрапляючи в організм, пилок взаємодіє переважно зі специфічними антитілами – імуноглобулінами Е (IgE). Імунний комплекс, що утворюється, призводить до руйнування клітин і виділення біологічно активних речовин, серед яких провідне значення має гістамін.
Гістамін є медіатором (посередником) багатьох обмінних процесів. У різних тканинах він взаємодіє із різними рецепторами. Відомо три види таких рецепторів. При вплив на Н1-рецептори скорочуються гладкі м’язи бронхів та кишечника, пригнічується внутрішньосерцева провідність. Під впливом гістаміну на Н2-рецептори підвищується секреція залоз шлунка, сила та частота серцевих скорочень. Судинні ефекти гістаміну – розширення судин та підвищення судинної проникності – є наслідком впливу на обидва види рецепторів – і Н1, і Н2. Вплив на Н3-рецептори регулює виділення самого гістаміну із нервових закінчень.
Біологічні ефекти гістаміну нам добре відомі: припухлість, почервоніння, місцеве підвищення температури, біль та свербіж. Саме ці феномени зумовлюють клініку полінозу.
Від локального до системного
Причиною розвитку полінозу найчастіше є пилок трьох основних груп рослин:
- дерев та чагарників (береза, вільха, ліщина, тополя та ін.); пік загострення – кінець березня – травень;
- злакових трав (тимофіївка, райграс, пирій, тонконіг, жито та ін); пік загострення алергії – кінець травня – червень;
- бур’янів (полин, лобода, амброзія та ін); пік загострення – з червня по жовтень.
Іноді сезонна алергія викликається спорами плісняви.
Клінічні симптоми захворювання дуже різноманітні: від незначного почервоніння очей до системних реакцій як анафілактичного шоку.
Виділяють такі основні форми полінозу:
- алергічний кон’юнктивіт;
- риніт;
- ларингіт;
- трахеїт;
- астматичний бронхіт;
- бронхіальна астма.
Пилковий кон’юнктивіт проявляється сильним свербінням, набряклістю і почервонінням повік, сльозотечею.
При риніті пацієнта турбує часте чхання, свербіж кінчика носа, закладеність його або рясна слизова оболонка.
При бронхіальній астмі напади ядухи виникають різко, а стан швидко покращується після припинення контакту з пилком.
Нерідко зміни з боку органів дихання поєднуються із висипаннями на шкірі у вигляді кропив’янки. Майже 15% хворих може формуватися перехресна харчова алергія. У 1-2% пацієнтів розвивається одночасне ураження дихальної, травної, нервової систем та шкіри.
Слід враховувати, що вживання рослинних продуктів, які мають подібну природу з пилком рослин, може згладити сезонність, і захворювання набуває цілий рік.
При пилковій алергії часто розвиваються симптоми інтоксикації, схожі з ГРВІ:
- підвищена стомлюваність,
- зниження апетиту,
- дратівливість,
- підвищення температури тіла до 37,5-38о С.
У таких випадках враховуються зміни в аналізах периферичної крові та дані огляду лікарем.
Підтвердити чи спростувати
Пацієнт із симптомами полінозу потребує консультації алерголога та проведення спеціальних тестів – алергопроб.
Суть методу полягає у нанесенні на шкіру внутрішньої поверхні передпліччя розчинів пилкових алергенів, гістаміну та тест-контрольної рідини. Потім проводиться неглибокий укол (прик-тест) або скарифікація шкіри, причому під час тесту не повинно бути крапель крові на шкірі. Поява місцевої реакції у точках нанесення алергену свідчить про позитивну реакцію. Іноді розчини пилкових алергенів вводять інтраназально або сублінгвально. Поява симптомів захворювання підтверджує діагноз.
Цей вид діагностики проводять лише в алергокабінетах у період ремісії, тобто за відсутності ознак загострення. Обов’язково враховують прийом пацієнтом медикаментів, особливо антигістамінних та гормональних засобів.
Цінним діагностичним методом є радіоізотопні тести, що дозволяють підрахувати концентрацію IgE проти конкретного алергену. Це радіоаллергосорбентний (RAST) та радіоімуносорбентний тести (RIST). За аналізом крові лікар робить висновки щодо спектру алергії та ступеня її виразності.
Особливості профілактики
Профілактику полінозу слід розпочинати ще до народження малюка. Харчування майбутньої мами має містити якнайменше харчових алергенів. Медикаменти, у тому числі полівітаміни, слід приймати лише за рекомендацією лікаря.
Дуже важливим є раннє загартовування дитини та тривале грудне вигодовування, обмеження прийому медикаментів, контактів з побутовою хімією, домашніми тваринами.
Якщо ж з’явилися перші симптоми сезонної алергії та діагноз підтверджений алергологом, необхідно проводити передсезонну профілактику загострень. Істотною підмогою у прогнозі загострень відіграє інформація про концентрацію пилку певних рослин у повітрі. У деяких країнах пацієнти мають можливість ознайомитись з пилковим моніторингом на сторінках спеціальних інтернет-видань.
В інтересах самого пацієнта дотримуватись певних вимог до умов життя та побуту в період цвітіння рослин. А непросте завдання лікаря та провізора – підібрати ефективні медикаменти з профілактичною та лікувальною дією.
Discussion about this post