Лікар пояснив, чому псоріаз називають “хворобою-таємницею”

Фактори ризику

Сьогодні псоріаз (від грец. psoriasis– свербіж, короста), або лускатий лишай, розцінюється як хронічне рецидивне неінфекційне (незаразне) захворювання шкіри з можливим ураженням інших органів, насамперед – суглобів. На нього страждають переважно представники білої раси. У країнах із жарким кліматом та регіонах, жителі яких вживають у їжу багато риби та морепродуктів, псоріаз зустрічається значно рідше.

Переважно (до 75%) захворювання розвивається у молодих людей. Цю форму патології відносять до псоріазу І типу. У механізмі її розвитку головна роль належить уродженим особливостям імунної відповіді. Люди старше 40 років проявляється псоріаз II типу, зазвичай, внаслідок порушення обміну речовин, захворювань печінки і кишечника. При цій формі недуги можливе ураження нігтів та суглобів.

Майже у половини хворих перший епізод псоріазу виникає після стресів. Неабияке значення приділяється наявності в організмі вогнищ хронічної інфекції та дисбалансу мікробіоценозу шкіри та слизових оболонок, насамперед – шлунково-кишкового тракту. Спровокувати появу псоріатичних елементів на шкірі можуть деякі гіпотензивні засоби, солі літію та ін. Погіршують перебіг псоріазу алкоголь, шоколад, продукти, що містять, оцет та перець.

Характерні симптоми псоріазу

Основна ознака псоріазу – характерні висипи. Їх часто називають псоріатичними бляшками, оскільки вони виступають над поверхнею шкіри, мають округлі обриси та вкриті сріблясто-білими лусочками. Утворення бляшок обумовлено тим, що цикл поділу та дозрівання кератинових клітин (кератиноцитів) шкіри прискорюється і відбувається лише за 4-5 днів (у нормі – 26-28). Це призводить до їхнього накопичення у верхніх шарах епідермісу, зміни структури кератину з перетворенням його на лусочки, порушення капілярного кровотоку та запальних змін у зоні ураження.

Часто висипання розташовуються на ліктях, колінах, волосистій частині голови та в місцях, що зазнають механічного пошкодження. Діаметр їх коливається від 2-3 мм до кількох десятків сантиметрів. Дуже часто висипання супроводжуються сильним свербінням.

Залежно від поширеності шкірних змін і залучення в патологічний процес внутрішніх органів, розрізняють кілька клінічних форм псоріазу та ступенів його тяжкості: псоріатична еритродермія (уражаються всі шкірні покриви), пустульозний псоріаз (з гнійними ускладненнями) та артропатична форма захворювання, що часто призводить до інвалідізації через генералізоване ураження суглобів.

Основи терапії

Довгий час як системна терапія при тяжкому перебігу псоріазу застосовувалися цитостатики (метотрексат, циклоспорин) і кортикостероїди (зараз їх призначають хворим значно рідше). Вже кілька десятиліть успішно використовуються системні ретиноїди. А для локальної терапії лікарі призначають кератолітики; препарати дьогтю; похідні антрацену; кальципотріол (синтетичний аналог активного метаболіту природного вітаміну D3); кортикостероїди; ретиноїди; гомеопатичні мазі з магонією падуболістною (Mahonia aquifolium, раніше Berberis aquifolium) та ін.

Традиційний кератолітик – саліцилова кислота. Вона входить до складу багатьох зовнішніх засобів, що використовуються при псоріазі. Посилює дію її комбінація з альфа-гідрокислотами та сечовиною. При вираженому гіперкератозі та запальних змінах рекомендуються комбіновані препарати, що містять саліцилову кислоту та кортикостероїд. При локалізації бляшок на волосистій частині голови показано застосування ліків не тільки з саліциловою кислотою або дьогтем, але і з цинком, рослинними екстрактами занталеном (з Zanthoxylum bungeanum) та форсколіном (з Coleus barbatus), олією каріте.

Багато пацієнтів із псоріазом змушені роками користуватися зовнішніми засобами. У зв’язку з цим зростає ризик звикання, зниження їхньої ефективності та розвитку побічних дій. Насамперед, це стосується препаратів із кортикостероїдами. При тривалому застосуванні вони призводять до атрофії шкіри, появи телеангіоектазії (розширення капілярів), гнійничкових висипань, грибкових уражень та ін. Засоби для місцевої терапії рекомендується міняти.

Перспективними є топічні препарати з кальципотріолом, які гальмують проліферацію кератиноцитів і пригнічують надмірну активність імунних факторів в епідермісі. Забезпечуючи стійкий терапевтичний ефект, кальципотріол практично не чинить побічної дії. Дуже результативна комбінація кальципотріолу з кортикостероїдом бетаметазоном.

Дуже ефективним антипсоріатичним препаратом визнано інфліксімаб. Він відноситься до засобів біологічної терапії і є гібридними мишано-людськими моноклональними антитілами (IgG₁). Після введення в організм людини інфліксімаб пов’язує молекули фактора некрозу пухлини (ФНП-α), який відіграє важливу роль у розвитку аутоімунних та запальних захворювань. Препарат особливо добре зарекомендував себе при тяжкому стійкому перебігу псоріазу з резистентністю до інших системних та місцевих видів лікування, а також при псоріатичному артриті.

Цілюще світло

Майже всі пацієнти з псоріазом відзначають значне зменшення висипів або їхнє повне зникнення під впливом сонячних променів. Тому світлолікування дуже широко застосовується у комплексній терапії захворювання. Розроблено досить багато методик так званої ПУВА-терапії (PUVA) – комбінації впливу на шкіру або весь організм препаратів-псораленів (Р) з фотосенсибілізуючими властивостями та довгохвильових ультрафіолетових променів спектра А (UVA). При цьому псоралени наносять на шкіру або приймають внутрішньо за 2-3 години до дії ультрафіолетовими променями. У спеціалізованих лікувальних центрах застосовується також селективна фототерапія ультрафіолетом спектру та лазеротерапія.

На жаль, навіть якщо після лікування стан шкіри нормалізувався і немає змін з боку внутрішніх органів, не можна дати гарантії, що рецидив захворювання не настане. При псоріазі необхідне постійне спостереження лікарів та дотримання певних рекомендацій.

Насамперед слід дотримуватися дієти з винятком алкоголю, гострої їжі, копченостей, спецій, соусів, майонезу, тваринних жирів. Бажано обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів (цукор, мед, варення). У раціоні повинні переважати продукти з достатньою кількістю білка (молоко, риба, м’ясо), морепродукти, свіжі овочі та фрукти.

Відпочинок бажано проводити на морі, але не в найспекотнішу пору року. Велике значення для попередження прогресування захворювання має сприятлива атмосфера в сім’ї та на роботі. Але оскільки повністю уникнути стресів у сучасному житті неможливо, для пацієнтів із псоріазом важливо володіти різними способами релаксації та аутотренінгу.

Для підвищення ефективності специфічних антипсоріатичних засобів доцільним є призначення препаратів омега-3 поліненасичених жирних кислот, есенціальних фосфоліпідів, гомеопатичних комплексів, у тому числі з нозодом Псоринумом. (Psorinum). Ефективні дієтичні добавки з коренем солодки, олією насіння льону, насіння гарбуза, листям портулаку, дудника китайського, екстрактом котячого кігтя. (Uncariatomentosa), корою білої верби та іншими компонентами з протизапальною та протисвербіжною дією. Обов’язковий прийом вітамінів А, Е та групи В, гепатопротекторів та пробіотиків. За показаннями застосовуються ангіопротектори, препарати травних ферментів, ентеросорбенти.

Використані фото https://pixabay.com/